
- •Господарське право.
- •Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •Господарські правовідносини, їх ознаки та види.
- •Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію.
- •Засоби державного регулювання господарської діяльності.
- •2. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є:
- •Методи господарського права.
- •Основні напрями економічної політики держави.
- •1. Основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є:
- •Особливості правового статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання.
- •Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •Особливості управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки.
- •Поняття і головні цілі приватизації, Законодавство про приватизацію.
- •Поняття підприємства як організаційної форми господарювання.
- •Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність.
- •Поняття та види господарських товариств.
- •Поняття та види суб'єктів господарського права.
- •Поняття та види цінних паперів.
- •Поняття, види та організаційно-правові форми об'єднання підприємств.
- •Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань.
- •Поняття, ознаки та види господарських договорів.
- •Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •1. Основні
- •2. Тимчасові, пов'язані з перехідним характером економіки України
- •Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності.
- •Порядок та форми розрахунків у господарському обороті.
- •2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •3. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень
- •4. Договірне списання
- •5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •6. Розрахунки за акредитивами
- •7. Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості
- •Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності.
- •Правове регулювання оренди та лізингу у сфері господарювання.
- •Правове регулювання підрядних відносин у капітальному будівництві.
- •Правовий режим майна суб'єктів господарювання.
- •Правовий статус громадянина-підприємця.
- •Предмет регулювання господарського права.
- •Припинення суб'єкта господарювання.
- •6. Суб'єкт господарювання ліквідується:
- •Створення суб'єктів господарювання, їх державна реєстрація.
- •Транспортні господарські договори.
Засоби державного регулювання господарської діяльності.
Стаття 12. Засоби державного регулювання господарської діяльності
1. Держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
2. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є:
державне замовлення;
ліцензування, патентування і квотування;
сертифікація та стандартизація;
застосування нормативів та лімітів;
регулювання цін і тарифів;
надання інвестиційних, податкових та інших пільг;
надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюються Конституцією України та законом.
Державне замовлення є засобом державного регулювання економіки способом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб’єктів господарювання незалежно від їх форми власності.
Державний контракт як форма реалізації державного замовлення згідно з Законом України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22 грудня 1995 р. — це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні і правові зобов’язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця.
Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Ліцензування підприємницької діяльності є засобом державного регулювання господарської діяльності, спрямованим на забезпечення єдиної державної політики в тій чи тій сфері та захист економічних і соціальних інтересів громадян.
Ліміти — гранично допустимі величини використання ресурсів або, навпаки, гранично допустимі викиди (див., наприклад, Постанову Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення»). Своїм статусом ліміт чимось нагадує квоту.
Методи господарського права.
Методи господарського права - це сукупність способів регулюючого впливу норм господарського права на поведінку суб'єктів господарських правовідносин.
Складний характер предмета господарського права обумовлює використання декількох, а не одного, як у звичайних галузях права, методів правового регулювання.
1) метод автономних рішень суб’єктів господарських відносин. Він передбачає надання суб’єктам господарювання права самостійно приймати будь-які рішення щодо господарювання (обрання видів діяльності, методів та форм їх здійснення, партнерів тощо), якщо вони не суперечать законодавству. Він ґрунтується на тому, що суб'єкти господарювання мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України. Це означає, що суб'єкти господарських відносин самостійно: а) планують свою господарську діяльність; б) в межах законодавства вільно обирають предмети господарських договорів і визначають зобов'язання в них, інші умови господарських взаємовідносин.
2) метод полягає у наданні державою суб’єктам господарських відносин рекомендацій щодо певних сторін господарської діяльності — встановлення зразків певних господарських документів (договорів, актів тощо), форм і методів здійснення окремих етапів господарювання (бухгалтерського обліку, звітності тощо).
3) метод владних приписів, який передбачає встановлення в законах та інших нормативно-правових актах обов’язкових для суб’єктів господарювання норм поведінки за певних ситуацій. Це може бути перелік видів діяльності, які забороняються підприємцям, спеціальні режими здійснення окремих видів підприємництва, обов’язки, які підприємці мають виконувати для забезпечення державних потреб, тощо. Згідно з ним діяльність (поведінка) суб'єктів господарювання підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством. Це, зокрема, обов'язковість дотримання заборон закону щодо здійснення господарської діяльності (ліцензії, квоти, спеціальні режими тощо), обов'язок визначених у законодавстві суб'єктів господарювання укладати з державою державні контракти та ін.
Залежно від характеру конкретних господарських відносин держава обирає для їх регулювання той метод, який є найефективнішим.