17. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК господарські зобов’язання – це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона) повинен вчинити певну дію господарського або управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, а друга сторона (управлена) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов'язання поділяються на два види: майново-господарські зобов'язання; організаційно-господарські зобов'язання.

Майново-господарські зобов'язання - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути:

а) суб'єкти господарювання, зазначені у ст. 55 ГК;

б) негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи;

в) органи державної влади і органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Організаційно-господарські зобов'язання - це господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 176 ГК).

Організаційно-господарські зобов'язання можуть виникати:

- між суб'єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб'єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб'єкта;

- між суб'єктами господарювання, які разом організовують об'єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об'єднань чи товариств;

- між суб'єктами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством;

- в інших випадках, передбачених ГК, іншими законодавчими актами або установчими документами суб'єкта господарювання.

Організаційно-господарські зобов'язання суб'єктів можуть виникати з договору та набувати форми договору (наприклад, засновницького договору про створення об'єднання підприємств, в якому визначаються взаємовідносини між учасниками об'єднання та органом управління об'єднання).

Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

• безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

• з акту управління господарською діяльністю;

• з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

• внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

• у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності;

• у результаті інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (з конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу).

• У наслідок придбання або збереження майна суб’єкта господарювання.

• У результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів.

• В наслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

• На підставі рішення суду чи спеціально уповноваженого органу щодо накладення у передбачених законом випадках санкцій на порушників.

Суб’єкти організаційно-господарських зобов’язань:

• Органи державної влади, наділені господарською компетенцією – щодо підпорядкованих їм державних підприємств та інших господарських організацій будь-якої форми власності.

• Органи місцевого самоврядування щодо комунальних підприємств та організацій.

• Господарські об’єднання щодо підприємств-учасників.

• Холдингові компанії щодо корпоративних підприємств, які входять до складу холдингу.

• Головне підприємство промислово-фінансової групи щодо інших учасників такої групи.

• Учасники господарських організацій корпоративного типу, які володіють корпоративними правами.

• Суб’єкти господарювання, які наділені управлінськими повноваженнями щодо інших суб’єктів на підставі укладених між ними договорів підприємницького характеру.

• Підстави виникнення господарських зобов’язань передбачені ст. 174 ГК і ст. 11 ЦК.