Господарське право.

1. Види та організаційно-правові форми підприємств.

2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види.

3. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію.

4. Засоби державного регулювання господарської діяльності.

5. Методи господарського права.

6. Основні напрями економічної політики держави.

7. Особливості правового статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання.

8. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.

9. Особливості управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки.

10. Поняття і головні цілі приватизації, Законодавство про приватизацію.

11. Поняття підприємства як організаційної форми господарювання.

12. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність.

13. Поняття та види господарських товариств.

14. Поняття та види суб'єктів господарського права.

15. Поняття та види цінних паперів.

16. Поняття, види та організаційно-правові форми об'єднання підприємств.

17. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань.

18. Поняття, ознаки та види господарських договорів.

19. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.

20. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності.

21. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті.

22. Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності.

23. Правове регулювання оренди та лізингу у сфері господарювання.

24. Правове регулювання підрядних відносин у капітальному будівництві.

25. Правовий режим майна суб'єктів господарювання.

26. Правовий статус громадянина-підприємця.

27. Предмет регулювання господарського права.

28. Припинення суб'єкта господарювання.

29. Створення суб'єктів господарювання, їх державна реєстрація.

30. Транспортні господарські договори.

1. Види та організаційно-правові форми підприємств.

Підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Організаційно-правова форма підприємницької діяльності — це форма здійснювання підприємницької діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідаль­ності щодо зобов'язання підприємства (організації), порядок створення, реор­ганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

До організаційно-правових форм підприємницької діяльності, зокрема, відносяться господарські товариства.

Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа (ст. 114 ЦК України). Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Господарське товариство є власником належного йому майна, а саме:

майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до ста­тутного (складеного) капіталу;

продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

одержаних доходів;

іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Господарськими товариствами є: повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, акціонерне товариство.

По́вне товари́ство — товариство, всі учасники якого проводять спільну підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Договір повинен крім загальних відомостей містити відомості про:

• розмір та склад складеного капіталу товариства;

• розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі;

• розмір , склад та строки внесення ними вкладів.

Команди́тне товари́ство — товариство, в якому разом з одним чи більше учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один чи більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ), (ТзОВ) вважається підприємство, яке має статутні фонди, які поділені на частки (паї), розміри яких визначаються установчими документами.Товариства з обмеженою відповідальністю утворюють статутні фонди за рахунок коштів учасників (пайовиків), число яких, як правило, невелике і наперед відоме.

'Товари́ство з додатко́вою відповіда́льністю — об'єднання (товариство), створене за згодою юридичними особами чи громадянами (фізичними особами) шляхом об'єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності, статутний фонд якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів, а в статуті передбачена конкретна майнова відповідальність учасників при недостатності засобів товариства.

Акціонерне товариство — господарське товариство, статутний капітал якого не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат і який поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств. Основним актом законодавства, який регулює діяльність акціонерних товариства, є Закон «Про акціонерні товариства»

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

• В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше зас­новниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі — засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємства, залежно від кількості працівників та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік, можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Усі інші підприємства визнаються середніми.