4. Суть і структура валютного ринку.

Валютний ринок - це система економічних відносин, що виника­ють під час операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за курсом, що формується на підставі попиту і пропозиції. Він має всі атрибути звичайного ринку: об’єкти і суб’єкти, попит і пропозицію, ціну, осо­бливу інфраструктуру та комунікації тощо.

Головними учасниками валютного ринку є передусім великі комерційні банки - дилери. Виконуючи різноманітні валютні операції за дорученням своїх клієнтів (експортерів та імпортерів, пенсійних і страхових фондів, приватних інвесторів), комерційні банки водночас є самостійними учасниками ринку валютних обмінів. Вони формують власні ресурси та провадять операції на власну користь.

Центральні банки країн виконують на валютних ринках подвійну функцію: з одного боку, представляють інтереси урядів; з іншого, - є учасниками ринку, які мають, подібно до комерційних банків, власні економічні інтереси, їхніми головними цілями є підтримка вартості національних валют, проведення операцій з офіційними валютними резервами.

Комерційні банки торгують валютами або безпосередньо один з одним, або через валютних брокерів, тобто фінансових посередників.

Діяльність через брокерів є найвигіднішою, оскільки забезпечує постійний зв’язок - через сучасні засоби комунікації - з банками всередині країни і за кордоном. У відносинах між банками і брокерами склалися загальноприйняті міжнародні правила.

Усіх учасників валютного ринку поділяють на активних і пасивних. Активні учасники ринку самі визначають курси валют, впливають на функціонування ринку загалом, тому їх називають маркет-мейкерами. Маркет-мейкерами є комерційні банки та брокери На відміну від активних, пасивні учасники обмінюють валюти за курсами, що визначені маркет-мейкерами.

Операції з обміну валют є різними за характером. Учасники валют­ного ринку мають змогу виконувати операції хеджування, вдаватися до валютних спекуляцій, отримувати прибуток від змін відсоткових ставок, проводити покритий відсотковий арбітраж.

Учасників валютного ринку, які надають послуги страхування опе­рацій для мінімізації фінансових ризиків, називають хеджерами.

Спекулянти - учасники ринку, які мають на меті отримання доходу від динаміки курсів валют. Вони використовують коливання курсу однієї або кількох валют, скуповуючи валюту, коли її курс підвищується, і про­даючи, коли курс знижується. Ризик спекулянта заздалегідь розрахову­ють і виправдовують прагненням одержати максимальний прибуток.

Арбітражери - це учасники ринку, які заробляють на різниці ва­лютних курсів на окремих ринках. Прибуток отримують шляхом од­ночасного продажу порівняно переоціненого інструменту та купівлі порівняно недооціненого. Арбітражери сприяють урівноваженню курсів, цін активів на різних сегментах валютного ринку.

Валютний ринок має свою структуру, яка охоплює національні (місцеві) ринки, міжнародні ринки та світовий ринок. їх розрізняють за масштабами і характером валютних операцій, кількістю валют, яку продають-купують, рівнем правового регулювання тощо.

Національні валютні ринки існують у більшості країн світу, вони обмежені економічним простором конкретної країни і регульовані її національним валютним законодавством.

Міжнародні валютні ринки сформувалися в країнах, у яких до мі­німуму зведені обмеження на валютні операції (валютні обмеження). Регулювання таких ринків відбувається за міждержавними угодами, домовленостями самих учасників цих ринків, традиціями. Розміще­ні вони переважно в містах із вдалим географічним положенням та з великою концентрацією транснаціональних банків, небанківських фінансових структур, комерційних компаній, яким потрібно проводи­ти платежі на просторах світового ринку. Це, зокрема, Лондон, Нью-Йорк, Париж, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Сан-Франциско, Торонто, Токіо, Сінгапур, Гонконг та ін.

Розвиток новітніх засобів телекомунікацій та інформаційних тех­нологій дає змогу поєднати окремі міжнародні ринки в єдиний світо­вий валютний ринок, який здатний функціонувати практично ціло­добово. Це забезпечене географічним розміщенням окремих ринків: з початком доби відкриваються азійські ринки, після їхнього закриття починають працювати ринки євро­пейські, а під кінець їхньої роботи відкриваються ринки американського континенту. Завдяки цьому будь який суб’єкт валютного ринку може в будь-який час доби купити продати валюту, оперативно зв’язавшись з відповідним міжнародним центром валютної торгівлі.

За організацією торгівлі валютний ринок поділяють на біржовий, тобто організований, і позабіржовий, або неорганізований.

Біржовий ринок є сукупністю валютних бірж.

Валютна біржа - організаційно оформлений, постійний ринок іноземної валюти, де курси валют формуються на засадах фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

Головні функції валютної біржі полягають в організації торгівлі валютою та мобілізації тимчасово вільних ресурсів у валюті, які утворюються в економічних агентів, тому валютна біржа не є комерційною структурою.

В англо-американських країнах немає спеціалізованих валютних бірж. Натомість багато їх у Європі, наприклад, у ФРН - п’ять найбільша у Франкфурті-на-Майні.

Велика частина валютних операцій (до 90%) відбувається на позабіржовому, або міжбанківському, валютному ринку, на якому дилери проводять операції з використанням електронного та супутникового зв’язку. Більшість валютних операцій провадять через банки, які виконують на договірній підставі доручення іноземних кореспондентів. Це дає змогу виконувати валютні операції безготівковим способом. Банки, яким надано право на проведення валютних операцій, називають уповноваженими, девізними або валютними. Серед комерційних банків чи інших учасників валютного ринку є дилери, які “грають” на зниження чи на підвищення курсу валют.

За інституціональною структурою у складі валютного ринку окремлюють:

• міжбанківський ринок (прямий і брокерський), на якому фінансові інститути укладають угоди між собою;

• клієнтський ринок, на якому банки укладають угоди з нефінансовими клієнтами, тобто з урядами, промисловими, торговельними компаніями;

• біржовий ринок, де виконують угоди з негайною поставкою валют на спеціалізованих валютних біржах та строкові угоди на товарних біржах.