
- •1. Методи розрахунку кіх-фільтрів
- •2. Розрахунок усереднюючого фільтру
- •3.2. Вибір вагової функції і порядок розрахунку
- •3.3. Види вагових функцій
- •3.4. Імпульсні характеристики ідеальних цф
- •4. Розрахунок кіх-фільтрів методом частотної вибірки
- •4.1. Особливості розрахунку методом частотної вибірки
- •4.2. Порядок розрахунку методом частотної вибірки
- •5. Чисельні методи синтезу цифрових фільтрів
- •6. Функції Simulink для проектування цифрових кіх-фільтрів
- •6.1. Створення моделі фільтру
- •6.2 Блок Gain (підсилювач)
- •6.3 Блок Signal Generator (універсальний генератор сигналів)
- •6.4 Блок Zero-Order Hold (пристрій вибірки-зберігання, пвз)
- •6.5 Блок Step
- •6.6 Блок Scope (осцилограф)
- •7. Режими моделювання систем в програмі Simulink (меню Simulation)
- •Контрольні питання
Лабораторна робота №3
Проектування цифрового КІХ-фільтру в пакетах програм Mathcad і MATLAB
МЕТА РОБОТИ
Вивчити особливості синтезу КІХ-фільтрів в пакетах програм Mathcad і MATLAB;
Синтезувати КІХ-фільтр по алгоритму усереднювання;
Синтезувати КІХ-фільтр методом вагових (віконних) функцій;
Синтезувати КІХ-фільтр методом мінімального середнього квадрата помилки;
Дослідження характеристик синтезованих фільтрів.
КОРОТКІ ПОЯСНЕННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ
1. Методи розрахунку кіх-фільтрів
Серед безлічі аналітичних/ітераційних методів розрахунку КІХ-фільтрів слід виділити два основні методи:
метод вагових функцій;
метод частотної вибірки.
Крім того, можливе застосування числових методів розрахунку, серед яких виділяються наступні критерії розрахунку :
критерій мінімального середнього квадрата помилки (мінімального СКП);
критерій рівнохвилевого наближення.
Більшість методів синтезу КІХ-фільтрів реалізована в пакеті програм MATLAB, і проектування не вимагає знання математичних виразів. Проте є випадки, коли можна швидко виконати синтез простих фільтрів в пакеті програм Mathcad.
2. Розрахунок усереднюючого фільтру
Найбільш простим КІХ-фільтром можна вважати усереднюючий фільтр, який обчислює середньоарифметичне значення N відліків :
|
(3.1) |
Коефіцієнти фільтру є відліками імпульсної характеристики h (k).
Передатна функція фільтру дорівнює
|
(3.2) |
Частотна
характеристика обчислюється шляхом
підстановки
|
(3.3) |
Цей
фільтр є цифровим ФНЧ, параметри якого
залежать тільки від частоти дискретизації
і порядку фільтру N.
Змінюючи вказані параметри, можна підібрати частоту зрізу ФНЧ. Інші параметри фільтру при цьому забезпечити на заданому рівні складніше.
Як приклад далі показаний розрахунок цифрового фільтру низьких частот (ФНЧ) усереднюючого типу з частотою зрізу Fзр=100 Гц.
2.1. Введення початкових даних
2.2. Розрахунок коефіцієнтів ЦФ
2.3. Розрахунок АЧХ ЦФ
Рис. 1. Результат розрахунку АЧХ цифрового фільтру
2.4. Перевірка значення АЧХ ЦФ на необхідній частоті зрізу
Видно, що значення АЧХ на необхідній частоті зрізу відрізняється від необхідного значення на рівні 0.7071.
Отже, необхідно змінити порядок фільтру N, який спочатку дорівнював 20.
2.5. Підбір порядку фільтру N для забезпечення необхідної частоти зрізу
Можна переконатися, що при значенні N=35 забезпечується найменше відхилення коефіцієнта передачі на частоті зрізу від необхідного значення 0.7071.
Значення
коефіцієнтів цифрового фільтру при
цьому рівні
.
3. Розрахунок КІХ-фільтрів методом вагових функцій
3.1. Особливості методу вагових функцій
Синтез нерекурсивних цифрових фільтрів (НРЦФ або КІХ-фільтрів) може бути виконаний за заданою ідеалізованою частотною характеристикою фільтру Hd(jω) з нульовим запізнюванням і допустимими похибками її апроксимації.
Враховуючи, що частотна характеристика і імпульсна характеристика пов'язані парою перетворень Фур'є, за допомогою зворотного перетворення Фур'є може бути знайдена імпульсна характеристика hd(n), яка відповідає заданій частотній характеристиці, що ідеалізується :
|
(3.4) |
Проте імпульсна характеристика ідеального фільтру має нескінченну довжину і не відповідає умові фізичної реалізованості:
при n < 0 hd (n) ≠ 0 - відгук фільтру випереджає вхідну дію.
Тому вона не може бути безпосередньо використана в якості імпульсної характеристики НРЦФ.
Наприклад, для цифрового ФНЧ (рис. 2) в основній смузі частот ± ωд/2
Аналітичні описи імпульсних характеристик інших типів ідеальних ЦФ приведені в п. 2.3.4.
Рис. 2. Імпульсна характеристика ідеального ФНЧ
Отримати на основі імпульсної характеристики (3.4) КІХ-фільтр, що фізично реалізовується, з частотною характеристикою, близькою до заданої, можна шляхом зрушення hd (n) вправо на (N - 1) /2 відліків і усікання її за межами n < 0 і n ≥ N. При цьому частотна характеристика фільтру апроксимується усіченим рядом Фур'є з коефіцієнтами hd[n - (N - 1) /2]:
|
(3.5) |
Відомо, що просте усікання ряду Фур'є супроводжується коливаннями Гіббса, що виникають при апроксимації розривних функцій.
Для поліпшення якості апроксимації в методі вагових функцій імпульсну характеристику НРЦФ конструюють обмеженням довжини імпульсної характеристики hd[n - (N - 1) /2] за допомогою спеціальних вагових функцій або вікон w(n) кінцевої довжини N :
|
(3.6) |
Наприклад, просте усікання еквівалентно множенню на прямокутну вагову функцію wR (n) =1, n=0,...N - 1.
Отриманій таким чином імпульсній характеристиці відповідає частотна характеристика фільтру
|
(3.7) |
що визначається згорткою в частотній області заданої частотної характеристики Hd (jω) з частотною характеристикою (Фур'є−образом) вагової функції W (jω):
,
де
* - символ згортки, θ - змінна інтеграції,
–
частотна
характеристика вагової функції.
Ці перетворення в часовій і частотній області ілюструються графіками рис. 3, що досить наочно відбивають вплив вагового усікання на якість апроксимації заданої частотної характеристики усіченим рядом Фур'є.
Частотна характеристика вагової функції на рис. 3 має головну пелюстку шириною ∆ωгл і бічні пелюстки, рівень яких характеризується максимальним по модулю значенням δбл.max і площею під бічними пелюстками. Згортка в частотній області здійснюється графічно шляхом зміщення по частоті в межах ± ωд/2 дзеркально відображеної частотної характеристики вагової функції і обчислення площі перекриття її із заданою частотною характеристикою Hd(jω).
Рис. 3. Графічна ілюстрація синтезу НРЦФ методом вагових функцій (ідеальний ФНЧ і прямокутна вагова функція)
З
рисунка виходить, що перехідна смуга
частотної характеристики фільтру H (jω)
визначається шириною головної пелюстки
частотної характеристики вагової
функції :
,
а похибки апроксимації (пульсації) в
смузі пропускання і затримки δ1,
δ2
пов'язані з рівнем її бічних пелюсток.
Це визначає вимоги до вагової функції,
яка повинна мати :
мінімальну ширину головної пелюстки ∆ωгл;
мінімальний рівень бічних пелюсток δбл.max і мінімальну площу під бічними пелюстками;
мінімальну довжину N.
Вимоги ці досить суперечливі. Так, гладші вагові функції мають менший рівень бічних пелюсток, але велику ширину головної пелюстки, що зменшується зі збільшенням довжини вагової функції N. Цим пояснюється різноманіття використовуваних на практиці типів вагових функцій.
Слід зазначити, що метод вагових функцій забезпечує строгу лінійність ФЧХ і постійність групового часу запізнювання фільтру зважаючи на парну або непарну симетрію отримуваною цим методом імпульсної характеристики :
h (n) =h (N − 1 − n).