25

Тема 4. Облік будівельних контрактів за п(с)бо 18

4.1. Основні визначення

4.2. Методи визнання доходів та витрат протягом виконання будівельного контракту

4.3. Оцінка доходів за будівельним контрактом

4.4. Види собівартості та об’єкти витрат у будівництві

4.5. Класифікація витрат будівельної організації

4.6. Групування витрат будівельної організації за елементами та статтями

4.7. Особливості формування собівартості будівельно-монтажних робіт за договором підряду

4.8. Визнання доходів і витрат протягом виконання договору підряду

4.9. Відображення доходів в обліку, аванси та проміжні рахунки, валова заборгованість замовників (замовникам).

4.10. Розкриття інформації щодо будівельних контрактів у примітках до фінансової звітності

4.1. Основні визначення

З 1 січня 2002 року набуло чинності Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні кон­тракти", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 р. № 205, що визначає методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про:

1. доходи та витрати, що пов'язані з виконанням будівельних кон­трактів;

2. її розкриття у фінансовій звітності.

У П(С)БО 18 наведені визначення основних термінів будівництва.

Будівництво – це:

1. спорудження нового об’єкта;

2. реконструкція, розширення, добудова об’єктів;

3. реставрація і ремонт об’єктів;

4. виконання монтажних робіт.

Об’єкт будівництва – це сукупність будівель і споруд або окремі будівлі та споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.

Дер­жавні будівельні норми України Д.1.1-1-2000 (ДБУ), затверджені наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174 визначають об’єкт будівництва ширше – це кожна відокремлена будівля (виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) або споруда (міст, тунель, платформа тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), устаткуванням, меблями, інвентарем, підсобними та допоміжними пристроями, що належать до неї, а також, за необхідності, з інженерними мережами, які прилягають до неї (п. 2.1.1).

Будівельний контракт – договір про будівництво.

Цивільний кодекс (ЦК) України прийнятий 16.01.2003 р. № 435 визначає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати об’єкт у встановлений строк або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (п.1, ст.875).

Підрядник – юридична особа, яка укладає буді­вельний контракт, виконує передбачені ним роботи і передає їх замовникові.

Замовник – учасник контракту, який визначає умо­ви контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки за них з підрядником (визначення терміна наведено у Положенні про підрядні контракти у будівництві України, затвердженому Нау­ково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури, протокол від 15. 12. 1993 р. № 9). У Положенні наведено перелік вико­навців підрядного контракту: генеральний підряд­ник, головний підрядник та субпідрядник. На них поширюються норми П(С)БО 18, що виділяє два види контрактів.

1. Контракт з фіксованою ціною – договір про будівництво, який передбачає:

• фіксовану (тверду) ціну всього обсягу робіт за будівельним контрактом або

• фіксовану ставку за одиницю кінцевої продукції будівництва (кв. м, кількість місць тощо)

2. Контракт за ціною "витрати плюс" – договір про будівництво, який передбачає ціну як суму:

• фактичних витрат підрядника на виконання будівельного кон­тракту та

• погодженого прибутку (у вигляді процента від витрат або фіксованої суми).

За Правилами визначення вартості будівництва ДБН договірні ціни можуть встановлюватись твердими, динамічними та періодичними (п. 3.3.3) .

Тверді договірні ціни, як правило, встановлюються для будівництва тривалістю до 1,5 років. Вони залишаються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються, за винятком випадків, якщо:

1. замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників;

2. в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;

3. виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору (контракту).

Динамічні договірні ціни встановлюються відкритими і можуть уточнюватися протягом всього строку будівництва, при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні на початок будівництва, не уточнюється, крім випадків, наведених для твердих цін.

Періодичні договірні ціни встановлюються відкритими і мають елементи як динамічної, так і твердої договірних цін. Їх особливістю є те, що на обсяги робіт, які плануються на визначений період (річний план), встановлюється тверда договірна ціна (фіксована частина ціни). Формування та застосування фіксованої частини періодичної договірної ціни провадиться за правилами як для твердої договірної ціни. По закінченні періоду, в якому діяла тверда ціна в складі періодичної договірної ціни, вартість залишків робіт може уточнюватися з подальшим встановленням твердої ціни на весь залишок або його частину.

Таким чином, фіксована ціна фактично аналогічна твердій, а "витрати плюс" – динамічній.

На вико­нання робіт за договором підряду складається кошто­рис, що визначає ціну будівельних робіт. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника (п. 3, 4 ст.877 ЦК).

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не повідомив замовника то, він позбавляється права вимагати від нього плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.