7. Звіт про проходження стажування на базі практики

Науково-дослідна практика (стажування) на базі природного заповідника Дніпровсько-Орільський проходила з 4 – 30 березня.

Перший тиждень практики узагальнював теоретичний та практичний мінімум, за яким керівництво бази проходження практики узгоджує можливість та кваліфікаційний рівень кожного студента, при проходженні практики. Інструктаж з техніки безпеки на робочому місці є основною вимогою до нормальної роботи на місці. Регламентація організаційних робіт зводиться до нормування режимного об’єкту та нормування роботи в польових умовах та стаціонарно.

Впродовж першого тижня стажування з 4 – 8 березня проведено наступну роботу:

1. Прослухано теоретико-практичний мінімум з техніки безпеки та правил організації наукових польових досліджень в режимному об’єкті природоохоронного значення.

2. Напрацьований теоретичний матеріал з аналізу фізико-географічних умов району заповідника, про рослинний та тваринний світ.

Другий тиждень включив наступну роботу:

3. Організований план роботи в польових умовах

4. Зібраний матеріал при спостереженні за диким кабаном в польових умовах на території заповідника.

Третій тиждень з 18 – 22 включив в себе:

5. Проведено аналіз даних.

Четвертий тиждень з 25 – 29 березня був заключним:

6. Підготовлено тези для доповіді на науковій конференції

8. Матеріал та методи дослідження

Характерними особливостями дослідження при стажуванні є умови екосистем, що утворені в межах заплави річки Дніпро. Основна науково-дослідна робота була проведена в короткозаплавних екосистемах річки Самара в межах 4 типів біогеоценозів. В межах природного заповідника Дніпровсько-Орільський на лівобережній частині берегів Дніпра спостерігається утворення довгозаплавних екосистем, а саме заплави з довгими терасами, що включають в себе луки з різнотрав’ям та цілу мережу озер. Довгозаплавні тераси переходять в степові масиви.

В основу роботи було покладено результати моніторингового дослідження та спостереження за слідовою активністю дикої свині в період 2011 – 2012 рр. в адміністративних межах Новомосковського району Дніпропетровської області (с. Андріївка та Самарський ліс). Дослідження проводились у складі комплексної експедиції ДНУ ім. Олеся Гончара на базі Міжнародного біостаціонару ім. О. Л. Бельгарда.

Визначення аспектів просторового розміщення проводилися за методикою Формозова А. Н. та сьогочасною обробкою формул зі встановлення відносного числа поголів’я мисливських тварин на території угіддя.

При визначенні певного типу слідової активності дані заносились до журналу польових досліджень, в який записувався час фіксації, місце та виявлення відбитків різної типології, згодом визначалось їх походження. До протокольних даних також заносились відносні та абсолютні дані, що могли допомогти в ідентифікації та аналізі поведінки кабанів у різних типах ландшафту, як то температура повітря, час, місце спостереження за географічним розташуванням, характеристика підстилки та денного ґрунтового профілю, якщо в цьому була необхідність.

Спираючись на відомості про біологію та екологію Sus scrofa, було визначено 3 пріоритетні типи слідової активності, що включали 10 підтипів. До першого типу кормової активності було віднесено найбільш помітну функціональну роль кабанів в біогеоценозах – це порої та погризи. До другого типу територіальної активності було віднесено 4 підтипи – кількість слідових доріжок, при зміні маршрутів кабаном, потертість дерев, точки деуринізації та точки екскреції. Третій тип включав добову циклічну активність. До якої було віднесено кількість стаціонарних купалень, місць відпочинку, місця для кормових площадок та місця гону в період розмноження.

Маршрутний облік слідової активності полягав у закладанні маршруту загальною довжиною в 1000 м та шириною в 100 м, загальною площею в 100000 м², що дорівнює 10 гектарам в 4 типах біогеоценозу. За типологією О.Л. Бельгарда було виділено найбільш сприятливі, за припущенням, типи ландшафту та рослинних формацій, до яких віднесено було плакору, арену, пойму та байрак. Зміна рослинних, локальних мікрокліматичних умов та кормової ресурсної бази повинна була показати зміну сезонної слідової активності дикої свині на протязі всього року. 4 маршрути в 4 типах біогеоценозу склали загальну площу обліку в 40 га. При проведенні спостереження та фіксації частоти зустрічності слідової активності використовувався похідний туристичний цифровий шагомір. Зимовий облік слідової активності проводився з перспективою перевірки повідомлення місцевих жителів та працівників державного лісгоспу та УТМР, що кабан виходить на місця годівлі, що були обладнані людиною, та кожного року частота повторюваності не змінюється.

При визначенні маршруту обліку використовувалась типологія короткозаплавних лісів Бельгарда О.Л. та матеріали картографічні матеріали Генерального штабу СРСР за 1968 та 1975 рр. в масштабі 1:100000 (1 км на 1 см плану), супутникова мапа Google Earth за 2010 рік в масштабі 1:75000 (750 м на 1 см плану), а також план капітального розвитку міста та області з посиланням на карти працівників держлісгоспів з масштабом 1:50000 (500 м в 1 см плану). Карти районів маршрутного обліку подаються в додатку В.

Обробка, аналіз та узагальнення проведених досліджень та отриманих даних проводився самостійно з використанням методів багатомірної статистики за допомогою пакетів прикладних програм Microsoft Ехсеl і Statistica 6.0 for WINDOWS на персональному комп'ютері Fujitsu Siemens, Intel Pentium – 1860.

Фотоілюстративний матеріал зроблений за допомогою цифрової камери «Samsung i50» (6,2 Мп), з наступною комп'ютерною коригуванням зображень.

Період дослідження включав спостереження за слідовою активністю дикого кабана в умовах обраних маршрутів на протязі 4 сезонів. Початок дослідження припав на червень 2011 року, з подальшою частотою польових досліджень 2 рази в сезон. Таким чином 8 місяців моніторингових досліджень дали достатню кількість матеріалу для вивчення аспектів просторового розміщення кабана в умовах лісостепного Придніпров’я.

За період спостереження було обчислено 14480 проявів слідової активності різної типології за походженням у різних типах біогеоценозів, що дають змогу простежити аспекти просторового розміщення кабана дикого на обраних маршрутах, та спостерігати за сезонною зміною переваги у місцях існування та життєдіяльності. Вся типологія слідової активності була побудована на особливостях біології та екології виду. Метод маршрутного обліку був обраний, як найкращий в умовах обчислення великої кількості проявів слідової активності на досить малих територіях гетерогенного. Весь обсяг матеріалу був структурно розділений за особливостями поведінки дикої свині в звичайних умовах проживання за типологією активності, що в подальшому дало змогу встановити частоту зустрічності певного типу слідів в межах 1 маршруту за 1 місяць. Проявів кормової активності обчислено 9117, з яких: пориїв – 5769, погризів – 3348. Фактів територіальної активності – 4462, з яких: 2061 – склали потертість дерев, 966 – точок деуринізації, 506 – точки екскреції та 929 – слідові доріжки постійного користування. 901 відмітка склала число циклічної активності, до яких віднесено: купальні – 134, місць стаціонарних відпочинків – 232, а також 522 – місця для переходу до кормових площадок від місць відпочинку денних чи нічних, і лише 13 місць підвищеної слідової активності в період гону.

Загальне число слідової активності в умовах кожного маршруту за кожний місяць дало змогу встановити відносне середнє число поголів’я кабана дикого та відобразити графічно залежність типу діяльності від типу біогеоценозу на протязі всього часу моніторингових досліджень.