6. Характеристика слідової активності дикого кабана

Основним завданням за період стажування є реалізаціє професійних навичок, що біли отримані у вищому навчальному закладі під час навчання. Основним напрямком науково-практичної діяльності обрано раціональне природокористування та охорону навколишнього середовища. Ключова роль в охороні навколишнього середовища зводиться до фактичної цінності та номінальної чисельності видів рослин та тварин, що охороняються державою. При роботі в польових умовах з представниками теріофауни, був обраний метод визначення кількості поголів’я певного виду тварин, після аналізу їх слідової активності.

Аналіз слідової активності зводився о картографування місць найбільшого скупчення дикого кабана, та детальні записи польових досліджень саме поведінки кабана на початку весни.

При сезонних змінах температурного режиму спостерігається зміна режиму харчування дикої свині при зміні кормової фази на території мисливського угіддя. До звичного раціону додається новий вид продукту споживання, чи замінюється на інший на протязі всієї зміни сезонів. В період з кінця весни до середини осені кормова база представників мисливської фауни складається з тих ресурсів, що не потребують великих енергетичних затрат при їх добуванні, споживанні та перетравленні.

Особливості біології та екології Sus scrofa обумовлюються ланцюги живлення, що включають в себе місце розташування кормової бази, кількість корму та період року при внесенні даного виду корму до раціону. Сезонна зміна кормових фаз призводить до інтразональної локальної міграції дикої свині на території природоохоронного комплексу території, що межує з агроценозами та лісгоспами.

При достатньому рівні інформації про кормовий раціон тварини, переваг до окремого типу корму, добової активності, місцях відпочинку, притулку, територіальних міток, місцях корму, місцях конфліктів за територію, є можливість складати схематичні карти маршрутів локальної міграції поодиноких тварин та стадних груп, що змінюють місцеперебування на протязі всього року. У випадку з дикою свинею, сталість та циклічність у виборі площадок для пошуку кормової бази, стаціонарних місць відпочинку та маршрутів переходу спостерігалась досить часто.

Доцільним є внесення в роботу визначення термінології, що пояснить у більш повному значенні особливості слідової активності дикого кабана, а потім і аспекти просторового розміщення. Слідова активність, як різновид життєдіяльності тварин, є очевидним результатом впливу на навколишнє середовище. Інформаційне поле – є результатом слідової діяльності , що включає в себе всі можливі форми комунікативного зв’язку між тваринами в певному просторовому, часовому чи аналітичному діапазонах поведінки. Слідова відмітка, як найменша інформаційна характеристика життєдіяльності тварини, пояснюється актом дії, що передує формі слідової активності. Маркування території залежить від способу залишку маркера. Тварина сприймає інформаційний прояв результуючої діяльності інших тварин в навколишньому інформаційному просторі за допомогою аналізуючи систем, при цьому маркери в навколишньому середовищі не є постійними. Від часу тривалості збереження маркера залежить частота його відновлення в загальному інформаційному полі.

В ході стажування та польового дослідження постала необхідність класифікації загальної слідової активності дикої свині. Так було виділено три основні групи за типом активності. Однорідність та характерність зовнішнього вигляду слідової активності дали змогу встановити взаємозв’язок між видом діяльності, сезоном та типом території

Відбитки кормової діяльності на певній території, до якої віднесено погризи трави, молодих листків, молодих пагонів та під'їдання ягід, а також пориї верхнього шару ґрунту, трав’яних заростей та лісової підстилки, що здійснюються дикою свинею за для пошуку коренеплодів, жолудів, ґрунтових безхребетних та інших типів корму.

Боротьба між представниками дорослих особин Sus scrofa за територіальні умови існування та кормову базу виявили досить чіткі системні зв'язки та ознаки довгострокового повторення відновлення маркерів володіння на території. Кабан дикий досить часто користується напрацьованою системою маршрутів для пересування. Зміна маршрутів чи прокладання нових не є характерним для поведінки тварини, але в умовах несприятливих для нормальної життєдіяльності кабан швидко орієнтується та прокладає нові шляхи. Територіальна зміна маршрутів була об’єднана при переході від сигнальних об’єктів, подертих дерев постійних та короткотривалих точок відмітки території. Кабан користується ольфакторними відмітками на точках визначення особистої території. У ході дослідження необхідно було виявити на території точки деуринізації самців чи самок (переважно в зимовий період) та знаходження місця постійних накопичень продуктів екскреторної діяльності. Якісний склад продукті екскреторної діяльності визначається досить легко, так як сезонна зміна кормової бази включає в себе перехід дикого кабана до твердого типу корму.

Для кабанів є типова циклічна сезонна зміна слідової активності, наслідком є зміна кількісного та якісного складу інформаційного поля в діапазоні інформаційних відміток на кожному з типів біогеоценозу. До узагальненої циклічної діяльності було віднесено досить тривалі за частотою та часом існування в просторі результати слідової активності. Тривалими по змісту є зміна місця відпочинку на стаціонарних місцях та вибіркова, використання маршрутів з пошуку кормової бази, купання в грязьових ваннах за сприятливих погодних умов та місця шлюбних ігор, що використовувались самцями не однократно під час гону.