
- •Завдання на науково-дослідну практику
- •Характеристика бази проходження науково-дослідної практики
- •3. Фiзико-географiчна характеристика ройону дослiдження
- •3.1 Клiмат
- •3.2 Геоморфологія і рельєф
- •3.3 Ґрунтовий покрив
- •3.4 Тваринне населення
- •3.5 Рослинний свiт
- •Особливості проведення польових досліджень
- •5. Сучасний стан дослідження дикого кабана Sus scrofa Linnaeus 1758
- •5.1. Особливості біології дикої свині
- •5.2. Особливості екології дикої свині
- •6. Характеристика слідової активності дикого кабана
- •7. Звіт про проходження стажування на базі практики
- •8. Матеріал та методи дослідження
- •9. Тези для доповіді
- •Список використаної літератури
3.4 Тваринне населення
Загальна кількість видів природної фауни, зареєстрованих у заповіднику, становить більше 2000. Серед безхребетних найбільшим різноманіттям відрізняються комахи, їх під час інвентаризації фауни було відмічено близько 1500 видів, у заповіднику мешкають також 24 види молюсків, 92 види ракоподібних, 3 види губок, 3 види кишковопорожнинних. Із "червонокнижних" комах на території заповідника зустрічаються совка розкішна, бражник дубовий, ведмедиця велика, дозорець-імператор, жужелиця угорська, жук-олень, ксилокопа звичайна, пістрянка весела, подалірій, сколія степова, цератофій багаторогий і ін, загалом 18 видів. Із хребетних на сьогодні в межах заповідника виявлено 41 вид риб, 8 - земноводних, 8- плазунів, 174 - птахів, 38 видів ссавців. Значна площа акваторій заповідника (близько 30% від його загальної площі) обумовила багатство рибного населення цих водойм. З 54 видів риб, які відмічаються в Дніпровському водосховищі, в водоймах заповідника за час його існування зареєстровано 41 вид риб, які відносяться до 13 родин. Створення заповідника позитивно вплинуло на процес збереження та відтворення іхтіофауни регіону. Найбільшим видовим складом та чисельністю риб відрізняються водойми Таромського уступу та руслової частини р. Дніпро. Значну роль водойми заповідника відіграють у відтворенні та нагулі молоді риб всієї верхньої ділянки Дніпровського водосховища, оскільки інші заплавні системи верхів'я водосховища зазнали значної антропогенної трансформації. Найбільш поширені в водоймах заповідника щука, плітка, бобирець, краснопірка, верхівка, лин, верховодка, плоскирка, лящ, гірчак, карась сріблястий, щипавка, судак, окунь, бичок-цуцик. Тут мешкають такі види, як ялець, бобирець, підуст, синець, чехоня, миньок та колючка триголкова, що входять до Червоного списку Дніпропетровської області, зустрічається стерлядь - вид, занесений до Червоної книги України. Для земноводних природні умови заповідника є оптимальними. Тут мешкають тритон гребінчастий, жерлянка червоночерева, часничниця звичайна, ропуха зелена, квакша звичайна, жаба гостроморда і ін. Із плазунів зустрічаються черепаха болотяна, ящірка прудка, вуж звичайний і водяний, а із рідкісних видів - мідянка і гадюка степова.
Найбільшим видовим різноманіттям хребетних відрізняється орнітофауна. За період існування заповідника за матеріалами інвентаризації на його території відмічено перебування 171 виду птахів із 45 родин, 16 рядів. За характером перебування на території заповідника вони поділяються на пролітних - 16 видів, зимуючих - 14, гніздуючих з невстановленим статусом перебування - 151 вид. Територія заповідника є місцем концентрації птахів на гніздуванні та в період сезонних міграцій. Частка навколоводних та водно-болотних птахів із загального числа видів становить 35% , хижих птахів - 9%, інших - 56%. Найбільш повно тут представлені горобцеподібні - їх у заповіднику зареєстровано 75 видів. На сьогодні в заповіднику відмічено 10 видів птахів, які занесені до Червоної книги України, 2 види - з Європейського Червоного списку, 29 видів - рідкісні та зникаючі птахи, котрі підлягають охороні в межах Дніпропетровської області. В заплавній частині заповідника знаходиться найбільша в регіоні колонія сірої чаплі. Із червонокнижних" птахів тут охороняються орлан-білохвіст, скопа, змієїд, гоголь, чернь білоока, коловодник ставковий, кулик-сорока, журавель сірий. Дніпровсько-Орільська заплава віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення. На сьогодні у межах заповідника виявлено 38 видів ссавців (5 видів комахоїдних, 6 - кажанів, 9 - хижих, 1 - зайцеподібних, 13 - гризунів та 4 - копитних), серед яких 6 видів занесено до Червоної книги України: велетенська вечірниця, мала вечірниця, борсук, горностай, видра річкова, мишівка степова. Тут охороняються також 22 види тварин, що підлягають особливій охороні і занесені до 2 додатку Бернської конвенції. Із аборигенних видів у заповіднику мешкають їжак білочеревий, вовк, лисиця, заєць-русак, річковий бобер, кабан дикий, козуля та лось європейський, із інтродукованих видів - єнотовидний собака, ондатра, вивірка звичайна та плямистий олень. Загалом на території заповідник мешкають 12 видів, занесених до Європейського червоного списку, 39 видів, занесених до Червоної книги України, 139 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією, та біля 40 регіонально рідкісних видів. В умовах інтенсивно техногенного і рекреаційного пресу на екосистеми, існування заповідника є умовою збереження біорізноманіття флори і фауни всього регіону.