9. Тези для доповіді

Матеріал оформлено у вигляді тез, для доповіді на науково практичній конференції що проходитиме 16-18 квiтня 2013 року на базі Донецького національного технічного університету разом з Донецьким національним університетом, а також за участю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області та Державної екологічної інспекції в Донецькій області, за підтримки ТОВ фірма «Друк-Інфо» проводять в рамках ХXIІІ Всеукраїнської наукової конференції аспірантів і студентів «Охорона навколишнього середовища та рацiональне використання природних ресурсів», присвячену Дню Довкілля.

АСПЕКТИ ПРОСТОРОВОГО РОЗМІЩЕННЯ КАБАНА SUS SCROFA У КОРОТКОЗАПЛАВНИХ ЕКОСИСТЕМАХ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П. А. Кобеза

Дніпропетровський Національний Університет імені Олеся Гончара

Актуальність роботи полягає у аналізі аспектів просторового розміщення дикого кабана в умовах короткозаплавних екосистем, що дасть змогу встановити залежність між видами поведінки та типом біогеоценозу в різні пори року.

Метою роботи було проведення моніторингового аналізу поведінкової активності різного прояву дикого кабана в умовах лісостепного Присамар'я. Визначення ролі слідової активності в системі таксаційних заходів оцінки якості мисливських угідь. Виявлення залежності слідової активності від якості територій угідь, що пояснить аспекти просторового розміщення кабана за методикою А. Н. Формозова. Перевірка результативності формул зі встановлення відносного числа поголів’я мисливських тварин на території угіддя з гетерогенними типами ландшафту.

В основу роботи було покладено результати моніторингового дослідження та спостереження за слідовою активністю дикої свині в період 2011 – 2012 рр. в адміністративних межах Новомосковського району Дніпропетровської області (с. Андріївка та Самарський бір). Дослідження проводились у складі комплексної експедиції Дніпропетровського Національного Університету ім. Олеся Гончара на базі Міжнародного біостаціонару ім. О. Л. Бельгарда.

За період спостереження було обчислено 14480 проявів слідової активності різної типології за походженням у різних типах біогеоценозів, що дають змогу простежити аспекти просторового розміщення кабана дикого на обраних маршрутах, та спостерігати за сезонною зміною переваги у місцях існування та життєдіяльності. Вся типологія слідової активності була побудована на особливостях біології та екології виду. Метод маршрутного обліку був обраний, як найкращий в умовах обчислення великої кількості проявів слідової активності на досить малих територіях. Весь обсяг матеріалу був структурно розділений за особливостями поведінки дикого кабана в звичайних умовах проживання за типологією активності. Аналіз частоти прояву певного типу слідів в межах 1 маршруту за 1 місяць відобразив картину поведінки дикого кабана в межах 1 типу ландшафту.

Проявів кормової активності обчислено 9117, з яких: пориїв – 5769, погризів – 3348.

Фактів територіальної активності – 4462, з яких: 2061 – склали потертість дерев, 966 – точок деуринізації, 506 – точки екскреції, 929 – слідові доріжки постійного користування. Сигналів, що відобразили циклічну активність зафіксовано 901, до яких віднесено:купальні – 134, місць стаціонарних відпочинків – 232, а також 522 – місця для переходу до кормових площадок від місць відпочинку денних чи нічних зупинок, і лише 13 місць підвищеної слідової активності в період гону.

Загальне число слідової активності в умовах кожного маршруту за кожний місяць дало змогу встановити відносне середнє число поголів’я кабана дикого на прилеглій території, а також відобразити графічно залежність типу діяльності від типу біогеоценозу за весь час дослідження.

За формулами зі встановлення відносного числа поголів’я мисливських тварин на території угіддя визначено, що кабан схильний до тривалої зміни місцеперебування у зв’язку із сезоном, зміною кормової фази на території мисливського угіддя та конфліктних факторів, до яких в першу чергу слід віднести антропо-техногенний вплив (рекреаційна діяльність та аматорське полювання), а також конкурентна внутрішньовидова боротьба за нормування власності території та кормових ресурсів.

Маршрутний облік слідової активності полягав на загальній території в 40 га. За типологією О.Л. Бельгарда визначились типи угідь, до яких тяготіє кабан. Початок дослідження припав на червень 2011 року, з подальшою частотою польових досліджень 2 рази за сезон. Таким чином 8 місяців моніторингових досліджень дали достатню кількість матеріалу для вивчення аспектів просторового розміщення кабана в умовах лісостепного Придніпров’я. Виявлено, що більшу частину діапазону річної активності кабан постійно перебуває в пошуках кормових ресурсів, що відображається в активній кормовій діяльності. Території угіддя, на яких проводився облік слідової активності, показує те, що в залежності від сезонних змін кабани схильні до локальних міграцій між різними типами біогеоценозів. Проаналізовано слідову активність дикої свині на чотирьох маршрутах та встановлено, що 14480 слідів залишили всього 25 кабанів.

Відображення аспектів поведінки, через дослідження слідової активності, в умовах з найменш мінімальним антропо-техногенним впливом на протязі чотирьох сезонів в чотирьох типах біогеоценозу з різницею кормових ресурсів, що потребувала зосередження уваги на визначенні якості угідь з кількісної характеристики слідової активності на маршрутах обліку дає змогу узагальнити, що в теплий період року кабан схильний триматись в умовах саме прируслового валу та заплави, а також в байрачних екосистемах. Основним регламентуючим чинником просторового розміщення стадних угруповань дикого кабана являється конкурентний внутрішньовидовий тип взаємозв’язків, що включає боротьбу за територію, кормову базу, місця відпочинку та протистояння самців у період гону. Другим – виступає міжвидова конкуренція гомологічних груп мисливських тварин жуйних парнокопитних, що претендують на певну частину кормової бази дикого кабана та на певний відсоток території. Третім аспектом просторового розміщення виступає сезонна зміна умов кормових ресурсів та погодних умов. А останнім аспектом слід виділити вплив рекреаційної діяльності людини на місцеперебування кабана, а саме в залежності від виду відпочинку (пасивний чи активний) та аматорське полювання, що змушує дику свиню відходити від джерел потенційної небезпеки тримаючись місць стаціонарного відпочинку та місць годівлі з відносно низьким рівнем стресу.