Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗВІТ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
76.17 Кб
Скачать

Вступ

Основним та пріоритетним напрямком розвитку та підвищення кваліфікації студентів під час навчання є науково-дослідна практична діяльність. Університет, як структура класичної освіти, виконує функціональну роль підвищення рівня навичок у загального числа студентів не лише в рамках навчального курсу, але й на базі науково-дослідних інстанцій, за академічним спрямуванням наукового керівника.

Науково робота повинна мати технічну та теоретичну базу для більшої практичної цінності роботи кваліфікованого співробітника, яким повинен стати студент, після закінчення вищого навчального закладу.

Практична робота, на базі практики, що пов’язана зі стажуванням молодого спеціаліста, повинна надати доступ до всього спектру реалізації навичок, якими молодий спеціаліст оволодів під час навчання. Технічна реалізація стажування повинна вважатись добре освоєною, коли реалізована можливість роботи молодого спеціаліста на дуже високому рівні.

Стажування — навчання персоналу на робочому місці під керівництвом відповідальної особи після теоретичної підготовки або одночасно з нею з метою практичного оволодіння спеціальністю, адаптації до об'єктів обслуговування та керування, набуття навичок швидкого орієнтування на робочому місці та інших прийомів роботи.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» стажування - це набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності.

Трудове законодавство визначає стажування, як навчання на виробництві. Стажування передбачає засвоєння кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або на посаді вищого рівня.

Науково-дослідна практика (стажування) проходила на базі Природного заповідника Дніпровсько-Орільський за період з 4 – 30 березня.

  1. Завдання на науково-дослідну практику

Перед студентом, що проходить стажування в інстанціях, до яких його направляє вищий навчальний заклад, поставлене завдання оволодіти повним спектром практичних навичок та професійного знання. За період проходження стажування, студент зобов’язаний з'явитись на місці проходження практики з рекомендаційним листом від вищого навчального закладу, що рекомендує студента до стажування.

Після реєстрації на підприємстві, де студент проходить стажування, студент повинен отримати завдання від керівника практики на підприємстві, за яким він закріплений. Науково-технічний рівень реалізації стажування повинен відповідати освітньо-кваліфікаційному рівню студента.

На час проходження стажування в польових умовах природного заповідника Дніпровсько-Орільського біло отримане завдання, провести комплексне дослідження теріофауни в рамках роботи над практичною частиною дипломного проекту з аналізу слідової активності крупних копитних тварин.

  1. Характеристика бази проходження науково-дослідної практики

Природний заповідник — природоохоронна, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, створена з метою:

  • збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів,

  • вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

З положення Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 № 2456-XII, добре видно, що досить сильно відрізняються звичні умови польових досліджень від рівня значення природоохоронного об’єкту.

Дніпровсько-Орільський заповідник — природний заповідник у долині Дніпра і плавнів Протовчі (сучасне русло Орелі). Створений постановою Ради Міністрів УРСР від 15 вересня 1990 року №262 на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромський уступ» та «Обухівські плавні». Площа 3 766 гектарів.

Плавневі ліси, гаї, луки, ділянки автохтонної рослинності: ковила, сон-трава (Pulsatilla), тюльпан, шелюга, чорноклен. Росте 9 рослин занесених у Червону книгу України і 50 рідких для Дніпропетровщини видів. Фауна налічує 31 вид ссавців: лось, сарна, олень, свиня дика, заєць сірий, ондатра, єнот уссурійський, бобер, куниця, горностай, борсук. Птахів 184 види (станом на 2006 рік), риб — понад 30 видів.

Дніпровсько-Орільський природний заповідник створено на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників "Таромський уступ" та "Обухівські плавні". Заповідник створено з метою збереження унікального ландшафту долини середнього Дніпра і ріки Оріль з комплексом характерної флори і фауни. Він є природоохоронною науково-дослідною установою загальнодержавного значення. В установі працюють 71 чоловік, з них у науковому підрозділі - 5, у службі охорони - 15 осіб. Заповідник репрезентує ландшафт і біорізноманіття долини Дніпра та заплави його притоки - р. Орілі, а також їх акваторій. Загальна площа заповідника становить 3766,2 га. Суходільна границя заповідника проходить паралельно береговій лінії р. Дніпро (Дніпровське, або Запорізьке водосховище), в околицях с. Миколаївка Петриківського району. Від оз. Велика Хатка вона круто повертає на північ і збігається з контурами лісового масиву (штучні лісові насадження). Крайня північна точка території утворює вершину трикутника, від якої границя продовжується на схід, переходить на лівий берег р. Оріль (нове русло) і проходить вздовж нього до місця впадіння в р. Дніпро. Водна границя заповідника проходить по акваторії водосховища від гирла Орілі до Таромського уступу включно з островами Кам'янистим (квартал 45), Крячиним (квартал 44) і частково Корчуватим (квартал 61). Далі границя заповідника йде вздовж берегової лінії Дніпровського водосховища до Миколаївського уступу. Вздовж границі заповідника по акваторії Дніпровського водосховища встановлена 50-ти метрова охоронна зона, а всього площа його охоронної зони становить 3125 га. Ця унікальна територія природно-заповідного фонду України знаходиться в центрі сучасного індустріального регіону, серед промислового ландшафту, садово-городніх кооперативів тощо. Будівництво Дніпрогесу, освоєння природних ландшафтів, перетворення Дніпра в каскад водосховищ призвели до значної деградації природних екосистем цього регіону.