Крім цього, виділяють ще основні види писемності, які у свою чергу поділяються на підгрупи: Стародавні писемності Близького Сходу та Середземномор'я:

• Єгипетське письмо

• Клинопис

• Шумерський

• Аккадський

• Еламський

• Хурритський

• Урартський

• Хеттський

Семітське (звукове) письмо і його похідні (крім грецького):

• Біблоське письмо

• Протоханаанейская писемність

• Протосинайське письмо

• Угаритське письмо (клинописний)

• Древньоханаанейське письмо

Фінікійське письмо:

• Карфагенське письмо

• Моавське письмо

• Палеоєврейське письмо

• Самаритянський алфавіт

• Арамейське письмо

• Гебрейська абетка (квадратне письмо)

• Пальмірське письмо

• Сирійське письмо (естрангело, несторианскому та СЕРТ)

• Арабське письмо Джаві — Малайзія та Індонезія

• Согдійське письмо

• Староуйгурське письмо

• Старомонгольске письмо

• Маньчжурське письсмо

• Древньолівійске письмо (нумідійське)

• Древньолівійске письом (Тіфінаг)

• Турдетанське письмо

• Недошифроване письмо гуанчей

• Південноаравійське письмо

• Ефіопське письмо

• Малоазійські алфавіти

• Іберське письмо

Системи, які виникли під впливом семітоідних:

• Орхонські руни (тюркські)

• Болгарські руни

• Угорські руни.

2. Розвиток писемності у різних цивілізацій

На світанку розвитку будь-якої культури найпершим і найбільшим її досягненням є народження писемності, всюди, - на будь-якому континенті, у будь-якій країні, - першим способом закріплення думки на відстані: в часі, першим способом обміну й збереження знань та досвіду людей був малюнок. Писемність з'явилася приблизно до 3300 р. до н.е. в Шумері, до 3000до н.е. в Єгипті, до 2000 р. до н.е. в Китаї. У всіх регіонах цей процесйшов за однією схемою: малюнок - піктограма - ієрогліф - алфавіт (останнійз'явився у фінікійців в 1 тис. до н.е.). Ієрогліфічна писемність зумовила особливості мислення народів Сходу, здатність мислити символами. Ієрогліф не передає звучання слова, а умовно зображує предмет чи є абстрактним знаком – символом поняття. Складний ієрогліф складається з більш простих елементів, наділених своїм значенням.  При чому цих значень може бути декілька.

Написи знаходять на стінах грабніц, на черепках, глиняних табличках,пергаментах. Єгипетські папірус іноді досягають 30 - 40 м. довжини. Уруїнах стародавніх палаців знаходять цілі бібліотеки. При розкопках Ніневіївиявили 25000 клинописних табличок, що належать асирійського царя  Ашшурбаніпалу. Це збірники законів, донесення шпигунів, рішення посудовим рецепти.

Єгипетська писемність, яка виникла десь у глибині IV тисячоліття до нашої ери, питань, медичні спочатку була піктограічною, тобто малюнковою. Шампольйон писав, що під час виникнення египетської цівілізації перша писемність, яка почала вживатися, полягала у простому замальовуванні предметів.

«Піктографія - це недосконала система, яка поступово упорядкувалася, майже повністю змінилася тільки під впливом прогресу людського розуму свій характер і утворила ... ієрогліфічне письмо»

У піктограмі кількість знаків залежала від фантазії людини, що її малювала, від ступеня і „малюнкової говіркості”. Але на початку III тис. до нашої ери в Єгипті становище змінюється. Кількість знаків обмежується, звужується значення кожного окремого зображення , стандартизується їхня форма. Кожен знак тепер точно означає певне слово. Оскільки цей вид писемності передавав не лише назви предметів, а й цілі слова, поняття, ідеї, його називають ідеографією. Ідеографія –перехідний ступінь від піктографії до звукової, мовної графікі.

Важко переоцінити внеск вавилонян і ассирійців та інших шумеро-аккадських предків у культуру документування. По-перше, це винайдення письма. Вавилонське клинописне письмо, а точніше – шумерське, з якого воно розвинулось, найдавніше у світі. Використовували його у різних видозмінах протягом трьох тисяч років, тобто досше ніж сучасний латинський алфавіт. Цим письмом користувалися народи від Вірменських гір до Перської затоки, від Єгипетського моря до кордонів Індії. Саме в Месопотамії виник перший великий теоретично-філософський твір „Сказання про Гільгамеша”. Тема цього документа - пошуки людського безсмертя, яке можна здобути лише корисними для людства справами – сягають справжньої філософської глибини і забезпечують йому почесне місце серед

найвизначних робіт усіх часів і народів.

Спочатку китайці робили свої записи на панцирах церепах, кісткахтварин; пізніше на бамбукових дощечках і шовку. Зміни, пов'язані дощечки булипершими книгами.

Ієрогліфічна писемність має серйозні недоліки: численність знаків в системі (від кількох сотень до багатьох тисяч) ітруднощі при освоєнні читання. За підрахунками китайських вчених, тільки внайдавніших написах 14 – 11 століттях до н.е. зустрічається близько 2000 різнихієрогліфів. Це була вже розвинена система письма.

Сторінки історії, на жаль, і доси рясніють „білими плямами”. Навіть, про те , що вже , здається, вивчене, інколи ховає чимало цікавих таємниць.