
- •1. Економічний аналіз можна вважати наукою, якщо він:
- •66. Невикористаним резервом поліпшення роботи мтп вважається:
- •75. Коефіцієнт сезонності використання робочої сили обчислюється як:
- •77. Факторна модель показника річної продуктивності праці у с.-г. Виробництві (рп) має вигляд:
- •78. Для аналізу продуктивності праці під час виробництва окремих видів продукції використовують показник трудомісткості, який характеризує:
- •80. Вплив продуктивності корів на зміну трудомісткості виробництва молока визначається як:
- •81. Абсолютне відхилення фонду оплати праці (фоп) визначається як різниця між:
- •82. Відносне відхилення фонду оплати праці (фоп) обчислюється як:
- •96. Розмір впливу посівної площі на зміну валового збору по групі однорідних культур визначається як:
- •97. На рівень урожайності не впливає така група факторів:
- •98. У результаті аналізу впливу доз на внесення добрив на зміну урожайності озимої пшениці одержали рівняння , що означає:
- •99. У багатофакторній моделі урожайності с.-г. Культур (продуктивності худоби) кожен коефіцієнт при хі показує:
- •100. Можливе збільшення виробництва продукції рослинництва за рахунок розширення посівних площ обчислюється так:
- •101. Резерв збільшення виробництва продукції окремої культури а рахунок покращання сортового складу посівів обчислюють так:
- •102. Урожайність культури з площі, яка була зібрана своєчасно, можна визначити як:
82. Відносне відхилення фонду оплати праці (фоп) обчислюється як:
– різниця між фактичним ФОП і постійною частиною планового ФОП, скорегованого на відсоток виконання плану обсягів виробництва;
+ різниця між фактичним ФОП і плановим, скорегованим у змінній його частині на відсоток виконання плану обсягів виробництва;
– різниця між фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленим за фактичної кількості працівників і планового заробітку одного працівника;
– різниця між умовним ФОП, розрахованим за фактичної кількості працівників і планового заробітку одного працівника, та плановим ФОП.
83. Метою економічного аналізу виробництва продукції с.-г. є вирішення завдань, окрім:
– забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції;
– пошуку можливостей збільшення обсягів виробництва продукції;
+ зниження собівартості реалізованої продукції;
– розширення асортименту і покращання якості виробничої продукції.
84. Процес аналізу виробництва продукції с.-г. не включає:
+ планування і корегування планів виробництва продукції;
– здійснення системного контролю за виконанням плану виробництва продукції;
– визначення впливу факторів на обсяг виробництва продукції;
– виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення обсягів виробництва продукції.
85. Аналізуючи динаміку валової продукції с.-г., необхідно здійснити її оцінку за:
– фактичною ціною реалізації;
– плановою ціною реалізації;
+ порівнянними цінами;
– плановою собівартістю.
86. Для визначення змін обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва) в динаміці за роками або порівняно з планом використовують формулу:
– індивідуального індексу кількості продукції;
– індивідуального індексу ціни;
+ загального індексу фізичного обсягу;
– загального індексу витрат.
87. Методика оцінки досягнутого рівня під час виробництва валової продукції с.-г. передбачає порівняння з іншими підприємствами та із середніми даними по господарствах району показника:
– вартість валової продукції в оцінці за порівняними цінами;
+ вартість валової продукції в оцінці за порівняними цінами з розрахунку на 100 га с.-г. угідь;
– вартість валової продукції в оцінці за поточними цінами реалізації;
– вартість валової продукції в оцінці за поточними цінами реалізації в розрахунку на 100 га с.-г. угідь.
88. Проаналізувати динаміку обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва) неможливо, застосовуючи метод:
+ кореляційний;
– індексний;
– графічний;
– динамічні ряди.
89. Факторну модель
детермінованого факторного аналізу,
що відображає вартість валової продукції
с.-г.
,
відносять до:
– адитивної;
– мультиплікативної;
– кратної;
+ змішаної.
90. Вплив продукції рослинництва (ВПР) і тваринництва (ВПТ) на зміну валової продукції с.-г. (ВП=ВПР+ВПТ) можна визначити за допомогою методу детермінованого факторного аналізу :
– абсолютних різниць;
– відносних різниць;
+ ланцюгових підстановок;
– індексного.
91. Для визначення розміру впливу факторів на зміну валового збору окремих культур не можна застосувати метод:
– ланцюгових підстановок;
– абсолютних різниць;
+ пропорційного ділення;
– інтегральний.
92. Визначити вплив структурного фактора на зміну валового збору по групі однорідних культур можливо методами, окрім:
– ланцюгових підстановок;
+ інтегрального;
– абсолютних різниць;
– індексного.
93. Розмір впливу зміни урожайності на відхилення валового збору окремої культури не можна визначити як:
– добуток різниць між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву;
+ добуток різниць між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність;
– різницю між фактичним валовим збором і умовним, обчисленим за фактичної площі і планової урожайності;
– різницю між чисельником і знаменником загального індексу урожайності фіксованого складу.
94. Зміна валового збору окремої культури за рахунок посівної площі не визначається як:
+ добуток різниць між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву;
– добуток різниць між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність;
– різниця між фактичними валовим збором і умовним, обчисленим за фактичної площі і планової урожайності;
– різниця між чисельником і знаменником загального індексу урожайності фіксованого складу.
95. Розрахунок впливу урожайності окремих культур на зміну валового збору по групі однорідних культур не можна обчислити як:
– добуток різниці між фактичною і умовною середньою урожайністю на фактичну площу посіву;
+ різницю між умовним валовим збором (за планової урожайності окремих культур, фактичного розміру і фактичної структури посівних площ) та плановим валовим збором;
– різниця між фактичним і умовним (за планової урожайності, фактичного розміру і фактичної структури посівних площ) валовим збором;
–добуток зміни середньої урожайності на фактичну площу посіву.