
- •1. Економічний аналіз можна вважати наукою, якщо він:
- •66. Невикористаним резервом поліпшення роботи мтп вважається:
- •75. Коефіцієнт сезонності використання робочої сили обчислюється як:
- •77. Факторна модель показника річної продуктивності праці у с.-г. Виробництві (рп) має вигляд:
- •78. Для аналізу продуктивності праці під час виробництва окремих видів продукції використовують показник трудомісткості, який характеризує:
- •80. Вплив продуктивності корів на зміну трудомісткості виробництва молока визначається як:
- •81. Абсолютне відхилення фонду оплати праці (фоп) визначається як різниця між:
- •82. Відносне відхилення фонду оплати праці (фоп) обчислюється як:
- •96. Розмір впливу посівної площі на зміну валового збору по групі однорідних культур визначається як:
- •97. На рівень урожайності не впливає така група факторів:
- •98. У результаті аналізу впливу доз на внесення добрив на зміну урожайності озимої пшениці одержали рівняння , що означає:
- •99. У багатофакторній моделі урожайності с.-г. Культур (продуктивності худоби) кожен коефіцієнт при хі показує:
- •100. Можливе збільшення виробництва продукції рослинництва за рахунок розширення посівних площ обчислюється так:
- •101. Резерв збільшення виробництва продукції окремої культури а рахунок покращання сортового складу посівів обчислюють так:
- •102. Урожайність культури з площі, яка була зібрана своєчасно, можна визначити як:
66. Невикористаним резервом поліпшення роботи мтп вважається:
– зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок зменшення кількості тракторів;
– збільшення загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх визначених факторів;
+ зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок факторів, які впливають негативно, крім зменшення кількості тракторів;
– зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх факторів, що впливають негативно.
67. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначається як:
– добуток кількості автомобілів на середньорічний виробіток одного автомобіля;
– частка від ділення пробігу з вантажем на загальну вантажопідйомність автопарку;
+ частка від ділення пробігу з вантажем на загальний пробіг;
– частка від ділення загального пробігу на пробіг з вантажем.
68. Коефіцієнт використання автопарку обчислюється як відношення:
– загальної вантажопідйомності до кількості автомобілів;
– кількості днів перебування у господарстві до кількості автомобілів;
+ кількості днів у роботі до кількості днів перебування у господарстві;
– пробіг із вантажем до загального пробігу.
69. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою визначається:
– відношенням кількості фактично відпрацьованих людино-днів до кількості працівників;
+ відношенням фактичної кількості працівників до планової потреби;
– шляхом множення кількості відпрацьованих люд.-днів одним працівником на кількість працівників за цей період;
– як добуток планової кількості працівників на кількість робочих днів за період.
70. Аналіз руху робочої сили по підприємству проводиться на підставі групи показників:
– оборот робочої сили по прийому, вибуттю, розмах сезонності;
+ коефіцієнти: обороту робочої сили по прийому, вибуттю, плинності, міграції;
– коефіцієнти: плинності, сезонності, міграції, оновлення робочої сили;
– коефіцієнти: міграції, забезпеченості робочою силою, обороту по вибуттю.
71. Відношення кількості вибулих працівників (незалежно від причин) до їх середньорічної кількості характеризує коефіцієнт:
– плинності;
– міграції;
+ обороту по вибуттю;
– зміни кількості працівників.
72. Показник, який характеризує інтенсивність загального обороту робочої сили і розраховується відношенням суми прийнятих і звільнених працівників до середньої кількості працівників, називається:
– коефіцієнт плинності;
+ коефіцієнт міграції;
– оборот по вибуттю;
– оборот по прийому.
73. Коефіцієнт використання робочого часу за місяць обчислюється як відношення:
– кількість працівників за кожен місяць на середньомісячну їх кількість;
– кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до загальної кількості люд.-днів за рік;
+ кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до кількості робочих днів у місяці;
– загальної кількості відпрацьованих люд.-днів за місяць на кількість робочих днів у місяці.
74. Невикористаний резерв робочого часу за місяць обчислюється як:
– добуток кількості робочих днів у місяці на кількість працівників;
– різниця між загальною кількістю відпрацьованих люд.-днів за місяць і плановою;
+ добуток різниці між кількістю відпрацьованих люд.-днів одним працівником за місяць і кількістю робочих днів у місяці на середньорічну кількість працівників;
– відношення різниці між кількістю відпрацьованих робочих днів одним працівником за місяць і кількістю робочих днів у місяці до кількості працівників у цьому місяці.