ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для проведенням незалежного заміру знань студентів ОКР «Бакалавр» напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства аграрної політики та продовольства України

1. Економіка підприємства є наукою:

- філологічною;

- природничою;

+ економічною;

- технічною.

2. Предметом навчальної дисципліни «Економіка підприємства» є:

- підприємство як первинна ланка економічної системи;

+ економічні відносини на рівні підприємства;

- ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством

найкращих результатів за найменших затрат;

- нормативно-правові акти, що регулюють ефективність виробництва.

3. Об’єктом вивчення навчальної дисципліни «Економіка підприємства» є:

- економічні відносини з приводу виробництва продукції;

- ефективність виробничої діяльності;

+ діяльність підприємства як первинної ланки економічної системи;

- фінансова діяльність підприємства.

4. Головні джерела вивчення дисципліни «Економіка підприємства»:

- Конституція України та інші законодавчо-нормативні акти, що регулюють

економічні відносини;

- офіційні статистичні дані та матеріали звітності окремих підприємств;

- спеціальна наукова література та наукові статті в періодичних виданнях;

+ усі відповіді правильні.

5. Термін «економіка» дослівно з грецької означає:

+ закони господарювання;

- використання ресурсів;

- управління господарством;

- пізнання закономірностей.

6. Результатом застосування індуктивного і дедуктивного методу є:

- теорії;

- економічні принципи й узагальнення;

- методики та рекомендації;

+ всі відповіді правильні.

7. Логічна схема застосування індуктивного методу дослідження виглядає

як:

- абстрактне осмислення проблеми, гіпотеза, пошук фактів, виведення

економічних теорій;

+ збір, систематизація, аналіз, узагальнення фактів, виведення економічних

теорій;

- розробка економічної політики, впровадження у відповідні сфери діяльності;

- формування економічних узагальнень, теорій концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем.

8. Логічна схема застосування дедуктивного методу дослідження виглядає

як:

- формування економічних узагальнень, теорій, концепцій, методик і шляхів

вирішення економічних проблем;

- розробка економічної політики, впровадження у відповідні сфери діяльності;

+ абстрактне осмислення проблеми, гіпотеза, пошук фактів для підтвердження чи спростування гіпотези, виведення економічних теорій;

- збір, систематизація, аналіз, узагальнення фактів, виведення економічних теорій.

9. Економічні показники – це:

- явища, процеси, факти і виявлені тенденції та закономірності їх розвитку;

- нормативні витрати матеріальних ресурсів, праці, капіталовкладень;

+ інформаційний носій певних кількісних та якісних характеристик

економічних явищ і процесів;

- категорії, поняття, висновки та рекомендації.

10. Під час вивчення масових явищ, процесів, фактів і виявлення

тенденцій та закономірностей їх розвитку застосовують метод:

+ економіко-статистичний;

- балансовий;

- абстрактно-логічний;

- експериментальний.

11. Метою функціонування підприємства на ринку є:

+ задоволення суспільних потреб у певних видах продукції та одержання прибутку;

- насичення ринку певним видом продукції у максимально можливих обсягах;

- отримання максимальної виручки;

- зменшення безробіття.

12. Законодавчий акт, яким переважно регулюється господарська

діяльність підприємств в Україні:

- Законом України «Про підприємства в Україні»;

+ Господарський кодекс України;

- Кримінальним та Податковим кодексами України;

- Законом України «Про підприємництво».

13. За оптимізації виробництва загалом, а також окремих складових

агрегованих систем застосовується метод:

- експериментальний;

- дедуктивний;

- абстрактно-логічний;

+ економіко-математичний.

14. Ставлення експериментів, що розглядаються як практичний крок до

перевірки теоретично осмислених проблем, передбачає метод:

- розрахунково-конструктивний;

- економіко-математичний;

- економіко-статистичний;

+ експериментальний.

15. Міжгосподарська кооперація – це:

- об’єднання господарств в певну виробничу структуру під єдиним керівництвом одного із його засновників з метою підвищення ефективності виробництва;

- укрупнення господарств і поглиблення їх спеціалізації;

+ об’єднання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів

сільськогосподарських підприємств для спільного виробництва продукції;

- удосконалення виробничих зв’язків сільськогосподарських виробників

з переробною промисловістю.

16. За формою власності підприємства класифікуються на:

+ приватні, державні і комунальні, колективні, змішані;

- приватні, державні і суспільні;

- приватні, комунальні і суспільні;

- усі відповіді правильні.

17. Дайте визначення поняття “підприємство”:

- підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який функціонує з метою реалізації продукції;

- підприємство – це організаційно відокремлена первинна ланка сфери народного господарства, яка виконує роботу або надає платні послуги;

+ підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом здійснення виробничої, науково-дослідної та торговельної діяльності з метою отримання прибутку;

- підприємство – це економічно самостійна первинна ланка сфери народного господарства, місія якої полягає у виробництві продукції.

18. До великих підприємств в Україні відносять такі:

+ у яких чисельність працюючих понад 250 осіб, валовий дохід (виручка) від реалізації продукції перевищує 100 млн грн за рік;

- у яких чисельність працюючих понад 500 осіб, валовий дохід від реалізації продукції перевищує 10 млн грн за рік;

- у яких чисельність працюючих понад 100 осіб;

- у яких валовий дохід від реалізації продукції перевищує 10 млн грн за рік.

19. Головною умовою стратегічного управління підприємством в умовах

ринку є:

+ максимізація прибутку, який одержує підприємство;

- підвищення конкурентоспроможності підприємства;

- збільшення обсягів діяльності підприємства та його частки на ринку;

- створення умов для самофінансування.

20. Підприємство, яке ґрунтується на особистій власності фізичної особи і

функціонує виключно за рахунок її власної праці, називається:

+ сімейне підприємство;

- приватне підприємство;

- індивідуальне підприємство;

- колективне підприємство.

21. Структура підприємства – це:

+ внутрішній устрій конкретного підприємства, який характеризує склад підрозділів і систему зв’язків, підпорядкованості та взаємовідносин між ними;

- самостійна, ініціативна та систематична діяльність господарюючих суб'єктів з виробництва продукції;

- внутрішній устрій управління підприємством, який характеризує управлінський склад і систему зв’язків;

- апарат управління підприємством.

22. Загальна структура підприємства включає:

- допоміжні та обслуговуючі підрозділи;

- виробничу структуру та організації, що обслуговують працівників підприємства;

- підсобні промисли та господарства;

+ всі відповіді правильні.

23. Під час регулювання ринкових відносин держава використовує:

- біржову діяльність, маркетинг;

- зовнішньоекономічну діяльність, вивчення попиту і пропозицій;

+ державні програми, системи оподаткування, фінансово-кредитну і банківську, законодавство про працю, цінові обмеження, антимонопольні заходи, амортизаційну політику;

- директивне управління виробничою і фінансовою діяльністю під­приємств, монополізація виробництва, мінімальні умови для конкуренції.

24. Приватизація – це:

- привласнення засобів виробництва новими державними структурами;

+ форма роздержавлення за якої державна власність перетворюється на інші форми із повною або частковою заміною власника;

- випуск акцій під вартість засобів виробництва і продаж їх всім бажаючим;

- впровадження організаційно-економічних доходів, спрямованих на вдосконалення внутрішньогосподарського економічного механізму.

25. Фермерське господарство є юридичною особою:

- ні, оскільки має сімейний тип ведення бізнесу;

+ так, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства щодо юридичних осіб;

- ні, оскільки не належить до жодного виду підприємств;

- ні, оскільки має малі розміри.

26. Основною сферою АПК є:

- та, в якій виробляють для сільського господарства засоби виробництва промислового походження;

- яка здійснює промислову переробку сільськогосподарської продукції та сировини;

+ сільське господарство;

- інфраструктура сільськогосподарського виробництва.

27. Визначте вид підприємства, до якого відносять особисті селянські

господарства:

- до комерційних;

- до приватних;

- до комунальних;

+ не відносять до підприємств.

28. Складність зовнішнього середовища діяльності аграрних підприємств

визначається такими факторами:

- кількістю зовнішніх сил, що впливають на підприємство;

- ступенем впливу зовнішніх сил на діяльність підприємства;

- ступенем невизначеності зовнішнього середовища для підприємства;

+ усі відповіді правильні.

29. Основними ланками макросередовища, що тією чи іншою мірою

впливають на підприємства, є:

- економічне та інформаційне середовище;

- природно-екологічне та науково-технічне середовище;

- політико-правове та міжнародне середовище;

+ усі відповіді правильні.

30. Під банкрутством розуміють:

- економічне середовище, яке характеризується рівнем інфляції та дефляції, ступенем розвитку конкурентоспроможного середовища;

- процес забезпечення організаційних форм господарювання на селі необхідними матеріальними ресурсами;

- систему заходів, що спрямована на запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації;

+ визнану господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів.

31. Система заходів, що здійснюється під час провадження справи про

банкрутство та спрямована на запобігання банкрутству боржника та його

ліквідації, називається:

- мирова угода;

- процедура розпорядження майном боржника;

+ санація;

- ліквідація боржника.

32. Складовими мікросередовища, в якому функціонують аграрні

підприємства, є:

- споживачі сільськогосподарської продукції;

- посередники та постачальники ресурсів;

- агросервісні підприємства й організації;

+ всі відповіді правильні.

33. Родючість, що характеризується здатністю ґрунту забезпечувати

рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу,

створеного внаслідок ґрунтоутворюючих процесів, а також визначається

кліматичними умовами, називається:

- економічна;

- штучна;

+ природна;

- абсолютна.

34. Передача власником у строкове володіння та використання земельної

ділянки іншим юридичним або фізичним особам за відповідну плату – це:

- продаж землі;

- іпотека землі;

+ оренда землі;

- заповіт землі.

35. Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів визначається за

таким показником:

- ступенем господарського використання землі;

- ступенем розораності;

- питомою вагою інтенсивних культур у загальній посівній площі;

+ всі відповіді правильні.

36. Родючість, яку визначають як кількісне співвідношення врожаю з

виробничими витратами, називають:

- природна;

- економічна;

- абсолютна;

+ відносна.

37. Трансформація земельного фонду – це:

- перехід власності на землю від одного власника до іншого без продажу;

- зміна структури самого ґрунту;

+ перехід одних земельних угідь в інші;

- відсоткове відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі.

38. Родючість, що визначається врожайністю культур з гектара посіву

називається:

- природна;

- штучна;

- економічна;

+ абсолютна.

39. Родючість, що розглядається як наслідок органічної єдності природної і

штучної родючості, називають:

- природна;

- штучна;

+ економічна;

- абсолютна.

40. Рівень ефективності використання землі характеризується

показниками виходу продукції:

- на одиницю виробничих активів;

- на одиницю обсягу механізованих робіт;

+ на одиницю площі сільськогосподарських угідь;

- на одиницю бонітету ґрунту.

41. Економічне оцінювання характеризує продуктивну здатність землі як:

- предмету праці;

- природного тіла;

+ засобу виробництва;

- народногосподарську цінність.

42. Комплекс заходів, спрямованих на перебудову земельних відносин

через роздержавлення земель, утвердження різних форм власності на неї та

розвиток нових організаційних форм господарювання на селі, називається:

- реструктуризація земель;

- роздержавлення земель;

- трансформацією земельного фонду;

+ земельною реформою.

43. Економічне оцінювання землі характеризує:

+ продуктивну здатність землі як засобу виробництва;

- урожайність певної земельної ділянки;

- економічну родючість землі;

- якість земельної ділянки.

44. Рівень розораності сільськогосподарських угідь визначається як:

+ питома вага площі ріллі в площі сільськогосподарських угідь;

- відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі;

- питома вага окремих угідь в загальній земельній площі господарства;

- питома вага площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площі сільськогосподарських угідь.

45. Ефективність використання землі визначається за показниками:

- економічним оцінюванням землі;

- собівартістю, продуктивністю праці;

+ урожайністю, виробництвом продукції тваринництва на одиницю угідь, вартісними показниками на одиницю угідь;

- усі відповіді правильні.

46. Сільськогосподарські угіддя – це:

- уся земля у користуванні аграрних підприємств;

+ ті угіддя, з яких можливе одержання сільськогосподарської продукції;

- рілля, сіножаті, пасовища;

- всі відповіді правильні.

47. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:

- урожайність сільськогосподарських культур;

- виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних угідь;

+ виробництва валової продукції, товарної продукції та прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь;

- виробництво певних видів продукції рослинництва на 100 га ріллі.

48. До натуральних показників ефективності використання землі

відносять:

- урожайність сільськогосподарських культур;

- виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних угідь;

- виробництво окремих видів продукції рослинництва на 100 га ріллі;

+ всі відповіді правильні.

49. Сукупність юридично-правових і економічних відносин, що виникають

між суб’єктами ринку в процесі обігу земельних ділянок, є:

- капіталізована земельна рента;

+ ринок землі;

- оренда землі;

- земельні відносини.

50. Продуктивність праці визначається:

- кількістю трудових операцій, виконаних за одиницю робочого часу;

+ здатністю конкретних працівників виробляти певну кількість продукції за одиницю робочого часу;

- загальним обсягом продукції, виготовленої трудовим колективом

підприємства;

- прямими затратами праці, що виникають у процесі виконання технологічних операцій.

51. Під концентрацією виробництва розуміють:

- збільшення авансованого капіталу на 1 га земельних угідь, що забезпечує випереджальне збільшення виробництва продукції з цієї площі і підвищення ефективності використання вкладених ресурсів;

- переважне виробництво відповідного виду (видів) продукції, для якого є відносно найкращі природно-економічні умови;

- урізноманітнення видів діяльності підприємств у виробничій та маркетингових сферах;

+ це зосередження землі, інших засобів виробництва, робочої сили і обсягу виробництва продукції на одних і тих самих підприємствах, що призводить до збільшення їх розмірів.

52. Залежно від умов найму працівники є:

- постійні;

- тимчасові;

- сезонні;

+ всі відповіді правильні.

53. Структура персоналу – це відсоткове співвідношення окремих груп

персоналу за такими класифікаційними ознаками, як:

- категорія персоналу;

- вік персоналу;

- освіта та класифікація персоналу;

+ усі відповіді правильні.

54. Відношення виробленої продукції до затрат праці, які вимірюються в

людино-годинах, людино-днях, або середньорічній кількості працівників

характеризує:

- інтенсивність праці;

+ продуктивність праці;

- економічну ефективність затрат праці;

- трудомісткість продукції.

55. Трудовий потенціал аграрного підприємства характеризується

абсолютним показником:

- сукупність працівників, які мають необхідний фізичний розвиток та знання;

- професійний і кваліфікаційний склад працівників, доцільна кадрова структура;

- працезабезпеченість виробництва, що визначається як частка від ділення середньооблікової кількості працівників на площу сільсько­господарських угідь;

+ середньооблікова кількість працівників.

56. Реалізована здатність конкретної праці в одиницю робочого часу

виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг

роботи –– це:

- трудомісткість праці;

- ефективність праці;

+ продуктивність праці;

– інтенсивність праці.

57. Продуктивність праці розраховується зіставленням:

- валової продукції господарства до площі сільгоспугідь;

+ валової продукції господарства в порівняних цінах і середньорічної чисельності працівників;

- валового доходу господарства до площі сільськогосподарських угідь;

- чистого доходу до площі сільгоспугідь.

58. Найважливіша властивість праці – це:

+ продуктивність;

- сезонність;

- праця за фахом;

- кваліфікація персоналу.

59. Ступінь використання трудових ресурсів характеризується:

- за допомогою натуральних та вартісних показників продуктивності праці;

+ співвідношенням між фактично відпрацьованим часом у розрахунку на одного працівника та нормативом, прийнятим для певної зони;

- ступенем виконання норм виробітку на механізованих та кінно–ручних роботах;

- нормативами закріплення землі та тварин за одним працюючим.

60. Найбільш ефективним засобом підвищення продуктивності праці є:

- зменшення землезабезпеченості;

- зменшення фондоозброєнності;

- збільшення кількості працівників;

+ зростання енергоозброєності праці та підвищення матеріальної зацікавленості працівників.

61. Співвідношення чисельності основних і допоміжних працівників – це

показник:

+ частки окремих категорій працівників;

- плинності персоналу;

- рівня дисципліни;

- продуктивності праці.

62. Продуктивність праці – це:

+ обсяг виробленої продукції за одиницю робочого часу;

- сукупні витрати на виробництво одиниці продукції;

- міра кількості затраченої праці;

- обсяг продукції, вироблений виробничим підрозділом.

63. Сезонність сільськогосподарського виробництва виявляється в:

- залученні з боку додаткових фінансових ресурсів;

- меншій інвестиційній привабливості;

+ нерівномірному, переривчатому використанні робочої сили і засобів

виробництва;

- тривалому періоді виробництва сільськогосподарської продукції.

64. Праця – це:

+ цілеспрямована діяльність людини;

- абстрактна праця;

- прямі затрати праці людини;

- люди та їх майстерність.

65. Співвідношення кількості звільнених працівників з усіх причин і

середньоблікової її чисельності – це показник:

- частки окремих категорій працівників;

+ плинності персоналу;

- рівня дисципліни;

- продуктивності праці.

66. Показник, який характеризує ступінь технічної оснащеності персоналу:

+ фондоозброєність праці;

- трудомісткість продукції;

- продуктивність праці;

- правильна відповідь відсутня.

67. Фондооснащеність розраховується як відношення:

- вартості основних невиробничих засобів до площі сільськогосподарських угідь;

- вартості основних невиробничих засобів до загальної земельної площі;

+ вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь;

- вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до загальної земельної площі.

68. Фондоозброєність праці розраховується як відношення:

+ вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві;

- вартості основних виробничих засобів до обсягу валової продукції;

- вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до чисельності постійних працівників;

- вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до загальної кількості працівників, що є в списках підприємства.