Т 3. Курорти та рекреаційні місцевості Тернопільщини

   Майже всі лісові ландшафти області, крім заповідних, є поліфункціональними. Лісопарки, міські ліси та лісопаркові частини лісів, які відносять до лісокультурного підкласу, найкраще виконують рекреаційні функції.

За своїм потенціалом для розвитку туристич­ного та курортно-рекреа­ційного бізнесу Тернопільщина є одним з найперспек­тивніших регіонів України. Тернопілля має надзвичайно привабливі на фоні інших регіонів умови, зокрема, вигідне геополітичне становище, наявність унікальних у європейському і світовому масштабах культурних та природних об’єктів.

Печери і водоспади, древні замки і каньйони річок, запаси мінеральних вод для розбудови курортних закладів, дві найбільші релігійні святині – Почаїв та Зарваниця – все це лише дуже поверховий перелік тих ресурсів, які становлять основу розвитку туристично-рекреаційної сфери області.

Мінера́льні во́ди — підземні (іноді поверхневі) води з підвищенним вмістом деяких хімічних елементів і сполук, а також газів, із специфічними фізико-хімічними властивостями (температура, радіоактивність та ін.), що справляють цілющий вплив на організм людини. Межею прісних і мінеральних вод вважають солоність в 1 г/л. Мінеральні води часто володіють цілющими властивостями. Зловживання мінеральною водою, особливо для хворих, може призвести до важких наслідків для здоров’я, тому вживати її рекомендується тільки з поради лікаря та в рекомендованій ним кількості.

Тернопільщина: у Теребовлянському (Конопківське, смт Микулинці), Кременецькому, Борщівському і Тернопільському р-нах, мінводи – «Тернопольська», «Медобори», «Перлина гір»

Мінеральні води використовують у медицині (бальнеологія, бальнеотерапія), деякі — в теплоенергетиці. У ширшому розумінні до М.в. відносять також природні промислові води, з яких видобувають йод, бром, бор та інші компоненти, і термальні води, які використовуються з енергетичною метою. Порогом між прісними і М.в. звичайно вважають мінералізацію 1 г/дм³. Понад 80 джерел мінеральних вод України використовуються для 50 курортів, 20 бальнеолікарень, 40 заводів лікувально-столових вод. Найпоширеніші мінеральні води: вуглекислі, сірководневі, залізисті, йодобромні, бромні, радонові (радіоактивні).

    Лісові антропогенні ландшафти Тернопільщини є одним із важливих чинників, що сприяє розвитку різних видів рекреаційної діяльності. Як зазначає Г.І. Денисик (1998), на противагу іншим антропогенним ландшафтам, лісові впродовж довготривалого і різнобічного господарського освоєння, здебільшого не формувалися, а знищувалися. Лісові ландшафти Тернопільщини, як і інших регіонів Правобережної України, представлені трьома підкласами: умовно натуральними, похідними та лісокультурними.    Лісові ландшафти займають в області площу 195,9 тис. га і представлені лісами І (44,6%) та ІІ (55,4%) груп. Крім того, що ліси ІІ групи відіграють важливе значення для розвитку економіки, вони разом з лісами І групи виконують санітарно-гігієнічну, водорегулювальну, естетичну та інші функції. Отже, можна сказати, що майже всі лісові ландшафти області, крім заповідних, є поліфункціональними. Лісопарки, міські ліси та лісопаркові частини лісів, які відносять до лісокультурного підкласу, найкраще виконують рекреаційні функції. Таким чином, найінтенсивніше використовуються для рекреації 6,3 тис. га лісопаркових масивів, основна частина яких зосереджена в центральній частині області (3,8 тис. га).    Рекреаційні ліси – це один із компонентів природних рекреаційних ресурсів, що є невід’ємною частиною лісових екосистем, призначеною для задоволення потреб населення у лікування, відпочинку і туризму.    Лісові ландшафти області розміщуються нерівномірно, що зумовлено нераціональним їх використанням упродовж останніх десятиріч, та недостатніми лісовідновними роботами. Мінімальна лісистість спостерігається в центральній і східній частинах області — 5,0...7,5%, а максимальна в західній, північній, південній — 15...33%. Середня лісистість області — 14,1%.    Рекреаційні функції навколо міст і поселень виконують лісокультурні насадження, площа яких в області дещо збільшилась і становить — 3736,5 га. Вони виконують естетичні, та санітарно-гігієнічні функції. Однак, ряд населених пунктів (Підгайці, Козова, Ланівці, Гусятин, Підволочиськ, Шумськ) зелених зон не мають.    Найпоширенішою лісовою формацією на Тернопільщині є дубово-грабові ліси (груди). Зрідка зустрічаються ліси з дуба звичайного і скельного. В області поширені також букові ліси, соснові та заплавні. Свіжі та вологі діброви займають в області 75...85% в основному вони зростають на прирічкових схилах, привершинних горбах і грядах, а також на межиріччях. Ці лісові ландшафти найбільш придатні для пішохідних прогулянок, туристських походів, збирання грибів і ягід.    Найсприятливішими для відпочинку є саме сосново-дубові, дубові, липові, березові і кленові ліси, що зростають на сухих, свіжих та вологих грунтах; також сприятливі соснові, березові і дубові, що ростуть на добре- і середньо-дренованих грунтах, приозерні, рівнинні та віддалені від водойм.    При визначенні естетичної цінності лісових ландшафтів враховуєтьсяі склад порід, вік, бонітет і повнота насаджень. Наймальовничішими вважаються ліси, які приваблюють у всі пори року: чисті високобонітетні бори і мішані ліси зі значною часткою широколистяних порід, а також сосни і ялини, сезонномальовничі — широколистяні ліси....    Лісові ландшафти Тернопільської області (за методикою В.Б.Нефедової та ін., 1980) можна віднести до наймальовничіших (ліси у північній частині) та до сезонномальовничих. Лише окремі лісові масиви по заплавах рік, що представлені вільхою та осикою, – немальовничі. Щодо психоемоційного впливу на людей (за напрацюваннями М.М.Тюльпанова, 1975), то для лісів цієї території характерний як заспокійливий, так і стимулюючий вплив.    Практично всі лісові ландшафти, придатні для організації в них відпочинку та оздоровлення населення, є рекреаційними. Їх використання зумовлене наявністю унікальних природних комплексів, багатих рослинним і тваринним світом, значною кількістю водойм, мінеральних лікувальних джерел, а також впливом цілого ряду соціально-економічних і медико-біологічних факторів.    Поєднання листяних і хвойних порід в лісових ландшафтах сприяє підвищенню рекреаційного значення лісів. Хвойні, а саме сосну звичайну, ялину звичайну, а також твердолистяні — дуб черешчатий, клен гостролистий та інші відносять до провідних ландшафтотворчих порід. На підвищення продуктивності та естетичного вигляду лісів впливають інтродуценти — модрина європейська, модрина японська, горіх чорний, дуб червоний, дугласія, модрина сибірська, сосна Веймутова, сосна Банкса та інші. Переважна більшість деревних порід області за естетичними властивостями належить до першого класу з високими декоративними якостями: сосна, модрина, дуб, береза, клен тощо.    Рекреаційні функції лісових ландшафтів визначаються також санітарно-гігієнічними особливостями, які в значній мірі залежать від фітонцидних властивостей зелених насаджень. Найвищою фітонцидністю характеризуються хвойні (соснові) ліси, у яких в два рази менше бактерій, ніж у мішаних. Високою фітонцидністю характеризуються всі інші ліси області.    У лісових ландшафтах зменшується вміст в повітрі шкідливих газів, радіоактивних речовин, пилу. Шумознижувальна здатність добре виражена у таких порід, як клен гостролистий, липа крупнолиста, тополя, дуб черешчатий тощо.    Різноманітність складу порід у лісах області позитивно впливає на розвиток рекреаційного лісо-користування. Таким лісовим насадженням властиві санітарно-гігієнічні, естетичні, лікувально-психологічні функції, вони характеризуються високою стійкістю до рекреаційних навантажень. Ліси області мають підвищений емоційний вплив на людину, спричинений поєднанням кольорів різних елементів пейзажу.    Вікова структура лісових насаджень області не цілком сприятлива для задоволення господарських потреб, але сприятливо впливає на організм людини, знижуючи рівень захворюваності серцево-судинної системи, органів дихання, нервової та кістково-м'язевої систем. Середній вік лісових насаджень становить близько 50 років.    В області переважають молодняки (44%) та середньовікові насадження — 41,7%, і лише 9,1% та 5,2% площі, вкритої лісом, припадає на достигаючі та стиглі насадження.    За віковою структурою лісопаркові масиви, які є основою рекреаційних лісів області, представлені молодняками (40,9%) та середньовіковими насадженнями (53,6%). В лісопарках Тернопільщини переважає закритий ландшафт — 89,7% і лише 10,3% припадає на напіввідкриті та відкриті ландшафти. Для рекреаційних лісів найвдалішим є контрастне розміщення насаджень різних порід і типів лісопаркового ландшафту, з різко відмінними санітарно-гігієнічними та іншими властивостями. Оптимальним співвідношенням типів ландшафтів є закриті — 65...75%, напіввідкриті — 15...25%, відкриті — 5...15%, що дає можливість підвищувати комфортність погодних умов, сприяє найповнішому задоволенню емоційних потреб відпочиваючих і створює можливості для цілеспрямованого регулювання потоку відпочиваючих у спеціально підготовлені для масового відпочинку насадження з високою стійкістю до рекреаційних впливів. Хоча таке співвідношення не завжди є оптимальним, оскільки територія лісових масивів використовується для відпочинку різних видів.    Під природним рекреаційним потенціалом лісу розуміють здатність лісових насаджень позитивно впливати на фізичний і психологічний стан людини, забезпечувати відновлення її працездатності.    Потенціал лісових ресурсів Тернопільської області становить 4,7%, а всіх природно-рекреаційних — 5,3% від загального сумарного природно-ресурсного потенціалу області.    Проблема визначення рекреаційної придатності лісів залишається і зараз повністю не вирішеною. На думку М.С.Нижник (1989), придатність лісових територій для рекреації визначається розмірами лісових площ, декоративними якостями лісів, а також іншими факторами: характером рельєфу, наявністю водойм, кліматичними умовами. За ступенем придатності для рекреації лісові ландшафти поділяються на найбільш сприятливі, сприятливі і обмежено сприятливі. Враховуючи показники, запропоновані М.С.Нижник та іншими авторами, при визначенні рівня рекреаційної придатності лісів, а також проведені власні спостереження вважаємо, що на території Тернопілля доцільно виділити 7 районів за рівнем рекреаційної придатності лісів.    Інтенсивність використання лісових ландшафтів області пов’язана з їх розміщенням, транспортною доступністю, естетичними якостями тощо. Ліси навколо міст використовуються для короткочасного відпочинку. Вони забезпечують сприятливі для відпочинку мікрокліматичні умови, є стійкими до рекреаційних навантажень і мають великі естетичні якості. Одним із важливих факторів, що визначає використання приміських лісів для відпочинку є тип лісу, який характеризується відповідним складом порід дерев та умовами місцезростання. Враховуючи особливості зонування лісових масивів, запропоновані Н.С.Казанською та ін., на території області можна виділити ліси, які доступні для щоденного короткочасного відпочинку та відпочинку у вихідні дні; розташовані вони в межах міст (гідропарки, парки, ландшафтні парки, сквери тощо), поблизу туристичних баз та санаторіїв, садово-городніх ділянок, а також вони представлені зеленими зонами та лісопарками навколо Тернополя, Бережан, Заліщиків, Кременця. Сприятливими факторами цієї зони масового відпочинку є наявність відкритих просторів у поєднанні з масивами лісу, велика кількість стежок та доріг, певний рівень благоустрою. У лісопаркових масивах, які відносять до зони інтенсивної рекреації, не передбачено масового скупчення рекреантів, але поблизу великих міст вони перетворені в зону масового відпочинку, особливо навколо Тернополя. На зону масового відпочинку припадає 16% площі приміських лісів, які характеризуються високим ступенем рекреаційної дигресії (III-IV).    В лісопарках Тернопільської області переважає закритий тип ландшафту (92…95%). Вони характер-ризуються високим рівнем (перший та другий) естетичної оцінки. Близько 30% лісопаркових масивів мають добру, а близько 70% – середню проглядність.    Зона індивідуального відпочинку (48%) включає в себе віддалені лісові масиви з мальовничими ландшафтами, багатими ягідними і грибними місцями, тощо.    До резервної зони відносять найменш доступні для транспорту лісові масиви, які недостатньо підготовлені для рекреаційного використання і виконують санітарно-гігієнічні та інші функції.    Щодо функціонального призначення та використання впродовж року рекреаційні ліси можна поділити на дві такі категорії.    1. Цілорічного функціонування, де можна виділити зону приміського відпочинку і зону далекого відпочинку (навколо туристичних баз, санаторіїв тощо).    2. Сезонного функціонування; до цієї категорії входять ліси короткочасного сезонного функціонування (збір ягід, грибів, горіхів тощо) та тривалого сезонного використання.    Рівень сприятливості лісів для різних видів рекреаційних занять залежить не лише від складу порід та умов місцезростання, а й від віку насаджень. Найсприятливішими і сприятливими для відпочинку є середньовікові насадження (55,8% площі, вкритої лісом). Молодняки можна розглядати як території, резервні для організації відпочинку .    При рекреаційній оцінці лісів, як і інших призначених для відпочинку ландшафтів, доцільно виходити із диференційованої оцінки їх щодо використання для певних видів рекреаційних занять.

Тернопільська область  утворена після приєднання Західної України до Української РСР. Клімат помірно континентальний з м'якою зимою і теплим, вологим літом. Велика частина території області розташована в межах Подільської височини і тільки крайня північно-західна її частина - на рівнині Малого Полісся. Це одна із самих мальовничих і різноманітних в природному відношенні областей рівнинної України. Тут безліч природних пам'яток, численні печери, водоспади, скелі, парки. Область зберігає значну середньовічне архітектурну спадщину, яке складається - з великої кількості кріпаків і замкових оборонних споруд. Культових будівель, адміністративних будівель (ратуші, палаци, маєтки) та історичних пам'яток.

Тернопіль - центр області, розташований на берегах р. Серет. Протягом історії міста тут зводилися й руйнувалися замки, фортеці, культові споруди носили оборонний характер і будувалися в різних архітектурних стилях. Сьогодні це затишний провінційний місто зі старовинними будинками в центральній його частині, які надають Тернополю особливий шарм, який вирізняє його від спрощеної стандартної забудови радянських міст.

Бережани - районний центр на берегах р. Золота Липа. На околицях міста знайдено три позднепалеолітічеськие стоянки давніх людей. У місті цілий ряд культових споруд, в будівлі ратуші, крім міськради, сьогодні розташовуються чотири музеї: краєзнавчий, меморіальний Богдана Лепкого, книги і переслідування української Греко-католицької церкви. У 2001 році присвоєно статус державного історико-архітектурного заповідника.

Зборів - місто на берегах р. Стрипа, прославився в 1649 році, коли тут відбувся бій між військами Б. Хмельницького і хана Гірея з польською королівською армією, який увійшов в аннали історії як Зборівська битва. На честь цих історичних подій у місті відкрито музей, присвячений битві, і пам'ятник Б. Хмельницькому.

Кременець - місто, що розташувався на крутих живописних схилах величезної балки, оточеній Кременецькими горами. На початку XIX ст. місто стає одним із значних просвітницьких центрів, що мають колегіум, гімназію-ліцей. При гімназії був створений багатий ботанічний сад. Кременець зберіг місця з архітектурним виглядом XVIII-XIX ст., А прекрасна панорама, що відкривається з Замкової гори, покаже бурхливу історію міста.

Кременецькі гори - філія природного заповідника Медобори. Територія філії - 10,0 тис. км 2 - являє собою сім відокремлених гір-останців, розташованих у м.Кременець і на захід від нього. У центрі міста піднімаються: Замкова гора (або Бона) і її продовження - гора Черча, а в східній частині - Дівочі скелі з 240-метрової печерою, де були знайдені останки кісток мамонта, печерного ведмедя, шерстистого носорога, зубра, печерної гієни, песця та ін Ці гори створюють природне намисто міста, а вид, який з них відкривається, перетворює Кременець в один з наймальовничіших міст України. На заході Кременця розташовані інші гори, що входять до складу філії заповідника: Страхова, Маслятін, Гостра та Бужа. Кременецькі гори покриті лісами з широким набором різних порід дерев, рослинності і багатим тваринним світом.

Кривче - село на мальовничих берегах р.. Циганка приваблює туристів, особливо спелеологів, печерою Кришталевої (Крівченской). Загальна досліджена довжина її лабіринтів складає більше 22 км. Стіни більшості галерей і залів покриті білосніжними і розфарбованими в різні кольори іскристими кристалами гіпсу, що створюють чарівний ефект.

Медобори - природний заповідник знаходиться на сході області, має загальну площу 105,17 км2. На його території розташовано унікальне геологічне утворення Подільської височини - Товтри, вузька гориста гряда з крутими схилами на західній стороні і пологими - на східній. На вершинах і схилах гряди є безліч дивно красивих скель. У заповіднику є 200-метрова карстова печера Перлина, на стінах якої кальцитові кульки нагадують перли. Ліси, що покривають 90% заповідної території, буяют медоносними рослинами, наповнені лісовими мешканцями та різноманітними породами дерев. А невеликі безлісі ділянки із степовою рослинністю чудово підсилюють мальовничість природних ландшафтів.

Микулинці - селище на р.. Серет зберіг залишки середньовічного замку-фортеці, палацовий комплекс XVIII ст., Де знаходиться обласна бальнеологічна лікарня, що потопає в зелені прекрасного старовинного парку.

Монастирі к - невеличке село на лівому березі р.. Серет, має давньослов'янське печерний храм «Святиня поганська» (IX ст.), Що представляє собою природний грот. Перед входом у грот знаходиться язичницький жертовний камінь, який зберігся до наших днів. Таких жертовників на Україні збереглися одиниці.

Нирків - село на високому 100-метровому лівому березі р.. Джурин - залишок від колись могутнього Червонограда, який грав важливу роль на Поділлі. У назві стародавнього міста відображено природне явище, що складається в тому, що гірські породи з величезним вмістом заліза вимиваються річкою і забарвлюють крутий схил долини р.. Джурин в червоний колір, а в поєднанні із зеленим кольором рослинності тут створюється зачаровує колірна гама. У XVIII ст. на річці був створений 16-метровий надзвичайно красивий каскадний водоспад, який до цих пір викликає захват екскурсантів.

Почаїв - місто, в якому знаходиться Почаївська лавра - місце паломників і туристів і православна святиня.

Невеличке село Рай Бережанського району на березі р.. Золота Липа колись мало прекрасний палац і ландшафтний парк, які значно постраждали під час воєн. Але, незважаючи на це, парк зберіг багато свої достоїнства і привабливість і є улюбленим місцем відпочинку бережанцев та їх гостей. Поруч з парком росте найстаріше дерево Тернопільщини - 600-річний дуб висотою понад 25 м і обхватом стовбура 7 м.

Рукомиш - невеличке село на р.. Стрипа, в якому виявлені залишки поселень трипільської культури. На південній околиці села височіють 20-метрові травертинові скелі в обрамленні зелені і протікає поряд річки. Ефект доповнюють мініатюрні водоспади, спадаючі зі скель тонкими, прозорими цівками.

Русилів - невеличке село, знамените своїм каскадом з 20 водоспадів і порогів під покровом густого листяного лісу. У деяких місцях вода долає уступи залозистого піщанику червоного кольору, вносячи колірне розмаїтість у півтемряву річкового каньйону, майже повністю прихованого деревами.

Скала-Подільська - селище на крутому березі р.. Збруч. Про його багатої історії нагадують величні руїни замкового комплексу та культових споруд. Природним прикрасою Скелі-Подільської є старінний200-літній парк. Він невеликий за площею, але спланований на основі природного лісового масиву. І зараз парк захоплює частою зміною контрастних видів і пейзажів.

Барвінок, офтальмологічний санаторій

Тип СКЗ: санаторій, спеціалізований, з реабілітаційним відділенням Ліцензія: АБ №123252 від 10.12.2004 Акредитація: вища категорія, сертифікат МЗ №006416 Тип курорту: кліматичний Кліматична зона: помірна, атлантико-континентальна (зона мішаних лісів та лісостепу)

Співпрацює з ФСС з ТВП

Санаторій розташований у Зборівському районі Тернопільської області, в західній частині правобережного лісостепу. Неподалік санаторію знаходяться м. Почаїв, відоме на весь світ завдяки Почаївській лаврі, замки старовинного селища Залізці, м. Збараж та його дивовижний Збаразький замок, м. Кременець (гора Бонна, джерело Святої Анни, руїни старої фортеці).За 1-3 км знаходяться штучні ставки, річка Серет.

Перелік показань та захворювань

Захворювання нервової системи: F 40 – F 48, G 50 - G 59, G 60 - G 64, G 70 – G 73; Захворювання органів опори та руху: М 02, М 15 - М 19, М 42 (42.0, 42.1, 42.9); Захворювання органів дихання та ЛОР органів: J 31 (31.0), J 31 (31.2), J 35.0, J 98.0; Захворювання органів зору: Н 04.4, Н 10.4-10.8, Н 15, Н 16, Н 20, Н 30-36, Н 40 - Н 42, Н 47, Н 49 – Н 50.

Методи лікування

Кліматотерапія: прогулянки по території санаторію, аеротерапія. Пелоїдо- та тепло терапія: парафінові аплікації, озокеритові аплікації. Електро- світло терапія та інші види апаратної (штучної) фізіотерапії: гальванізація та електрофорез, ультразвукова терапія та ультрафонофорез, низькочастотна магнітотерапія, довго- та середньохвильове ультрафіолетове опромінення, лазеротерапія, локальне інфрачервоне опромінення, солюкс, дарсонвалізація, діадинамотерапія, амплипульстерапія, електроміостимуляція, інгаляції вологі. Лікувальний масаж: ручний масаж: класичний, сегментарний, точковий пальцевий, апаратний масаж: інші.

Контингент обслуговування : дорослі, діти віком з 14 років, батьки з дітьми, родини, вагітні. Методи діагностики

Клінічний загальний аналіз крові (розгорнутий). Біохімічний аналіз крові: загальна залізозв’язуюча здатність крові, визначення вмісту заліза у сироватці крові, загальний білок, білкові фракції, сіалові кислоти, С-реактивний білок, печінкові проби (білірубін, АЛТ, АСТ), глюкоза крові, глікемічний профіль, фібриноген, коагулограма, протромбіновий індекс, холестерин, тригліцериди, alpha-ліпопротеїди, beta-ліпопротеїди, визначення ферментовидільної функції підшлункової залози, аналіз крові на сечовину, креатинін крові, ревмопроби АСЛ–О, ревматоїдний фактор. Аналізи сечі й інших біологічних рідин та субстанцій: загальний аналіз сечі, дослідження сечі за Зимницьким, дослідження сечі за Нечипоренком, копрограма, добова сеча на цукор, аналіз калу на приховану кров. Методи інструментальної діагностики: термометрія шкіри, вимірювання артеріального тиску, антропометрія. Методи функціональної діагностики: електрокардіографія, ЕКГ з фізичним навантаженням.

Медичний персонал (лікарі) невропатолог, офтальмолог, педіатр, терапевт, лаборант. Харчування

Їдальня, кількість місць: 250. Кількість прийомів їжі: 5. Відстань до їдальні від спальних корпусів не більш ніж, м: 30. Наявність замовного меню. Дієтичне меню: гастрит зі зниженою кислотністю, хронічний коліт; запори; хронічні коліти, ентероколіти; захворювання печінки та жовчних шляхів; захворювання нирок; ожиріння; цукровий діабет; захворювання органів кровообігу, для покращення роботи серця, нирок.

ПРОЖИВАННЯ

2* - 44; 3* - 49; 4* - 33. Опис категорій номерів

Розваги та об'єкти інфраструктури

дискотека, кінозал/ відеосалон/ відеотека, бібліотека, настільний теніс, спортивний майданчик, дитячий майданчик, бар, кафе, солярій, масажний кабінет, тренажерна зала, туристські послуги, екскурсії, бібліотека, дитячий вихователь.

Транспортна інфраструктура

Залізнична станція: Тернопіль, відстань, км: 30; Засоби транспортування: автобус, маршрутне таксі, таксі; Аеропорт: Тернопіль, відстань, км: 30; Засоби транспортування: автобус, маршрутне таксі, таксі; Автостанція: Залізці, відстань, км: 30.7; Засоби транспортування: автобус, тролейбус, маршрутне таксі, таксі;

Загальні відомості

Загальна площа території, га: 6,5, Лісопаркова зона (якщо є, площа в га): 2,2, Середньорічна температура, С: 12, Середня температура взимку, С: -5, Середня температура влітку, С: 15, Висота над рівнем моря, у м: 400, Загальна кількість ліжок: 250, Режим роботи СКЗ: цілорічний.

ЗБРУЧ, санаторій (Тернопільська область)

Тип СКЗ: санаторій, спеціалізований Ліцензія: АВ №155395 від 28.08.2006 Акредитація: вища категорія, сертифікат МЗ №006565 Тип курорту: бальнеологічний, питний Кліматична зона: помірна, атлантико-континентальна (зона мішаних лісів та лісостепу)

Співпрацює з ФСС з ТВП

Санаторій розміщений в унікальному куточку природи під назвою "Медобори". Це державний заповідник з рідкісними екземплярами флори та фауни, які внесені до всесвітньої "Червоної книги". Санаторій розташований серед лісового масиву на околиці міста, віддалений від автомобільних доріг з інтенсивним рухом транспорту. Санаторій функціонує з 1980 року на базі Новозбручанського джерела мінеральних вод. Це цілорічна бальнеологічна оздоровниця на 200 місць. За період роботи тут оздоровлено біля 70 тис. чол. Містечко, де знаходиться санаторій, - батьківщина Северина Наливайка. Воно знаходиться на межі Хмельницької та Тернопільської областей та багате на історичні пам'ятки культури: церква Святого Онуфрія та синагога ХVI ст., костел Бернардинців ХVIІ ст.