5.Деякі проблеми процесу управління діловою кар’єрою.

Сучасний менеджер у всьому світі сприймається як ефективний, інноваційний керівник. Менеджер повинен мати широкий кругозір і системне, стандартне мислення з питань внутрішнього взаємозв’язку із середовищем. Він повинен мати високі загальнолюдські якості та психологічні здібності, бути готовим йти на розумний і зважений ризик, уміти здійснювати бізнес проектування, розробити коригувати і здійснювати бізнес – план, прогнозувати розвиток організації з урахування потреб і заняття інноваційних ніш.

Цінним є той керівник, який знає свою справу вміє добре керувати і досягає поставленої мети, незалежно від зовнішності і освіти. Це головний стандарт справжнього керівника. Але навіть при наявності всіх вище перерахованих навичок керівник не буде успішним якщо він не буде правильно організовувати свій час і робочий день. Адже такий ресурс як час стоїть поряд із такими ресурсами, як люди та фінанси. Менеджер завжди знаходиться у трьох вимірах: в дійсності, в минулому і в майбутньому. Час не повернеш. Його неможливо накопичити, примножити чи передати.

Для того щоб зрозуміти всю глибину проблеми дефіциту часу необхідно зрозуміти, перш за все його причини, які заключаються у:

1. Постійний поспіх. Поспішаючи керівник не встигає навіть зосередитися на тій проблемі, яку він виконує в даний момент. Як наслідок він не думає про інші способи вирішення які можливо кращі ніж той спосіб який прийшов йому на думку першим.

2. Нагромадження роботи. При цьому керівник починає займатись різними дрібними і не настільки важливими справами. У нього не чітко розподілена праця по ступеню важливості. Він не займається аналізом ключових, перспективних питань.

3. Постійне доопрацювання вдома. При цьому час відведений на відпочинок затрачається на працю, керівник не встигає відпочивати що негативно впливає на його працездатність в наступний день і в кінцевому результаті веде до погіршення здоровя.

4. Перевтома. Зумовлена тривалою працею в умовах постійного поспіху.

5. Суєтливість. Це результат поганої організації робочого дня яка інколи залежить від імпульсивності та особливостей керівника.

6. Неспланованість роботи. Є результатом способу життя не лише самого керівника, а і спільного життя даної організації.

7. Слабка мотивація праці. Наслідком цього є низький рівень виконаної роботи, що переростає в хронічний брак часу.

Необхідно проводити інвентаризацію часу за декілька робочих днів, щоб проаналізувати свій робочий стиль і виявити причини які впливають на дефіцит часу. Ці проблеми можливо виявити за такими ознаками:

• Відсутність чіткого розкладу роботи на поточний день ( керівник не знає що йому сьогодні треба виконати в першу чергу, а що в другу).

• Секретар необізнаний в справах свого керівника ( секретар – перш за все помічник свого керівника).

• Несвоєчасність відповіді на ділові листи.

• Продовження роботи над діловими паперами вдома ( в робочий період не вистачає часу)

• Постійне виконання роботи за своїх підлеглих ( керівнику здається , що так надійніше).

• Постійний поспіх при виконанні завдань з боку вищого керівництва.

Важливу роль в досягненні поставлених завдань відіграє організація робочого процесу.

Організація робочого дня повинна відповідати основному принципу : “ Праця повинна підпорядковуватись мені , а не навпаки “. Існує 14 правил , котрі можна розділити на 3 групи : правила початку дня , основної частини і кінця дня.