4 Структура та зміст розділу
Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» повинна мати таку примірну структуру.
4.1 Аналіз організації робіт з охорони праці, стану охорони праці на підприємстві, в установі, організації, аналіз шкідливих та небезпечних чинників при виконанні дослідження стану, екологічної оцінки навколишнього середовища.
4.2 Реалізація вимог нормативних документів з охорони праці.
4.3 Реалізація рішень з питань охорони праці, що пропонуються.
4.3.1 Перелік заходів з охорони праці.
4.3.2 Розробка нормативних документів з охорони праці
4.3.3Основні заходи зі зменшення негативного впливу виробництва на довкілля.
4.4 Рівні безпеки праці, стійкості функціонування виробництва, дії населення в умовах надзвичайних ситуацій.
5 Загальні рекомендації щодо виконання розділу
6.1 Аналіз організації робіт з охорони праці, стану охорони праці, умов праці
Мета аналізу - виявити недоліки в організації робіт з охорони праці, визначити реально діючі негативні фактори у системі «людина – навколишнє середовище». Основним елементом виробництва є робоча зона або робоче місце, де й проводиться аналіз. При здійсненні виробничої діяльності на значній території, аналіз здійснюється за професіями.
Виробниче і навколишнє природне середовище можуть створювати або бути носіями таких небезпек та шкідливостей:
- кінетична енергія предметів, механізмів, машин, що рухаються;
різноманітні дефекти поверхні, де здійснюється виробнича діяльність (нерівності та стан підлоги (мокра, слизька), відкриті дверні та віконні прорізи;
підвищена запиленість повітря робочої зони;
підвищена загазованість повітря робочої зони (наприклад, аміаком у оглядових колодязях тощо);
підвищена чи знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму на робочих місцях;
підвищений рівень вібрації;
підвищений чи знижений барометричний тиск у робочій зоні;
підвищена чи знижена вологість повітря;
небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі;
підвищений рівень статичної електрики;
відсутність чи недостатня кількість природного світла;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена пульсація світлового потоку;
підвищена яскравість світлового потоку;
підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
мікроорганізми (бактерії, віруси спірохети, гриби, найпростіші);
макроорганізми (тварини, птахи, риби, плазуни, комахи);
нервово – психічні перевантаження (розумове напруження, монотонність праці);
блискавки (грози), повені, землетруси;
пожежі.
Перелічені фактори не вичерпують всіх небезпек та шкідливостей, що можуть виникнути в реальних умовах.
Аналіз організації робіт з охорони праці завершується характеристикою причин нещасних випадків, захворювань, втрат робочого часу від згаданих виробничих травм і захворювань.
6.2 Реалізація вимог нормативних документів з охорони праці.
В даному розділі виконується аналіз нормативно – правової бази з питань охорони праці, вибираються документи, необхідні для реалізації заходів з усунення виявлених недоліків в організації охорони праці. Примірний перелік нормативних документів з питань охорони праці наведений в додатку А.
6.3 Реалізація рішень з питань охорони праці, що пропонуються.
6.3.1 Розробка комплексних заходів з охорони праці
Організаційні, санітарно-гігієнічні та екологічні заходи з забезпечення нормативів безпеки праці та охорони навколишнього середовища представляються у вигляді таблиці.
Таблиця 6.1 - Комплексні заходи з забезпечення охорони праці та навколишнього середовища
Найменування заходів (робіт) |
Ефективність заходів |
Термін виконання |
Особи, відповідальні за виконання |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
До графи 1 заноситься найменування заходу, що пропонується;
До графи 2 заноситься соціальна ефективність заходу, виражена в кількості працівників, яким, в результаті реалізації заходу, будуть покращені та доведені до нормативних вимог умови праці.
До графи 3 заноситься кінцева дата терміну виконання робіт. Термін виконання рекомендується встановлювати протягом 1...2 років з урахуванням терміновості робіт та коштів на їх реалізацію.
До графи 4 заноситься посада та прізвище посадової особи, відповідальної за реалізацію заходу.
Посадові особи, відповідальні за реалізацію заходів добираються на підставі посадових інструкцій, Положень, інших нормативних документів, затверджених Кабінетом Міністрів України, Держгірпромнаглядом, Міністерством аграрної політики України.
До організаційних заходів можуть бути віднесені такі рішення:
перспективний, поточний плани роботи з охорони праці;
раціональні схеми організації охорони праці на робочих місцях;
інструкції з охорони праці для працівників окремих професій або з безпечного виконання технологічних процесів;
функціональний розподіл обов'язків з охорони праці серед керівників та інших посадових осіб підприємства;
До організаційно-технічних можуть бути віднесені, наприклад, такі рішення:
- розробка карт контролю показників безпечності об'єкта;
розробка карт моделювання процесів формування та виникнення травмонебезпечних та аварійних ситуацій для технологічного процесу, виробничого підрозділу, окремого робочого місця, виробничого устаткування або пристрою;
розробка карт контролю умов праці на виробничій дільниці або на робочому місці.
До санітарно – гігієнічних та екологічних можуть бути віднесені такі рішення:
реконструкція санітарно – гігієнічних приміщень виробничих об’єктів;
модернізація гігієнічних приміщень виробничих об’єктів з метою покращення забезпечення питною, гарячою водою, тощо;
6.3.2 Розробка нормативних документів з охорони праці
В цьому пункті розділу необхідно розробити один з документів з практичної організації робіт з охорони праці на виробництві. Такими документами можуть бути: перелік питань вступного інструктажу для працівників; перелік питань первинного інструктажу для працівників; інструкція з охорони праці для робітників певної професії або з виконання з виконання вказаних робіт. Зразки згаданих документів наведені в додатках Б, В, Г.
6.3.3 Основні заходи зі зменшення негативного впливу виробництва на довкілля.
Роль місцевих органів виконавчої влади при вирішенні питань розміщення небезпечних промислових установок, у наданні допомоги підприємствам, проведенні інспекцій, перевірок, забезпеченні безпеки населення.
Комплекс заходів, спрямованих на забезпечення безпеки функціонування потенційно небезпечних об'єктів, захист виробничого персоналу і населення.
Розміщення нових виробництв на відстанях, які унеможливлюють ініціювання аварій. Проектування оптимальних розмірів і виробничих потужностей підприємств, технологічних ліній і окремих установок, які забезпечують їх стійке і екологічно безпечне функціонування. Система попередження великих аварій та техногенних катастроф.
Організація контролю роботи небезпечних виробництв та використання отруйних, вибухо-, пожежонебезпечних та інших матеріалів і речовин. Вибір засобів контролю, управління і захисту.
6.4 Рівні безпеки праці, стійкості функціонування виробництва, дії персоналу в умовах надзвичайних ситуацій.
Мета і методика виявлення небезпечних чинників виробничих аварій. Прогнозування аварій на виробництві. Методики оцінки можливостей виникнення аварій.
Планування заходів у разі надзвичайних ситуацій, що сталися. виробництві. Мета планування, оцінка небезпечних чинників та їх розподіл на категорії. Організація аварійних служб та формування планів їх роботи. Управління здійсненням заходів у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Пункти управління. Центри управління та контролю надзвичайних ситуацій.
Запобігання надзвичайним ситуаціям. Чинники підвищення техногенної безпеки. Основні напрямки профілактичної діяльності в сфері
попередження виникнення надзвичайних ситуацій та зниження збитків від них. Особливості системи попередження виникнення надзвичайних ситуацій. Режими функціонування цієї системи (оперативний режим, режим прогнозування і режим попередження). Комплекс заходів організаційно-виробничого спрямування, інженерно-технічного спрямування та інформаційного характеру.
Заходи з покращення екологічної ситуації на підприємстві, в установі, організації, на досліджуваній території, тощо;
