Додаток е

Наукові праці українських вчених, присвячені обліку витрат і

Калькуляції собівартості (друга половина XX ст.)

Автор Тема докторської дисертації Інші наукові праці, присвячені

обліку витрат і калькуляції

І.О. „Проблемы учета затрат на „Учет и калькуляция

Белебеха производство и калькуляции себестоимости (... - ...) себестоимости продукции в сельскохозяйственной

сельском хозяйстве (на продукции» (1975)

материалах УССР)” (1979) О.С. „Проблемы учета издержек и „Учет производственных затрат

Бородкін экономического эффекта в промышленности” (1973)

(1930 - ...) новой техники” (1981)

З. В. „Учет и контроль в „Оперативний контроль затрат у

Гуцайлюк управлении эффективностью цукробуряковому виробництві” (1950 - ...) производства (1979)

(методологические и организационные аспекты на примере пищевой промышленности)” (1992 р.) В. О. „Методология и организация „Учет затрат по факторам

Ластовець- учета затрат по факторам производства и центрам

кий производства и центрам ответственности” (1988)

(1928 - ...) ответственности на предприятиях легкой промышленности” (1988) В.Г. „Учет и контроль „ Калькуляція собівартості

Лінник производственной продукції сільськогосподарських

(1941 - ...) деятельности при разных підприємств” (1986)

фомах хозяйствования” (1991) Ю. Я. „Проблемы нормативного «Нормативный учет издержек на

Литвин метода учета затрат на производствах в

(1929- производство в растениеводстве и

2000) сельскохозяйственных животноводстве» (1969),

предприятиях” (1974) «Нормативный метод учета

издержек на производство в сельском хозяйстве» (1973) „Організація нормативного методу обліку витрат на виробництво в сільському господарстві” (1980), „Нормативний метод обліку в сільському господарстві” (1985)

127 Продовж. додатка Е

Автор Тема докторської дисертації Інші наукові праці,

присвячені обліку витрат і калькуляції

В. М. „Региональные особенности „Прогресивні методи обліку

Олійник интентификации витрат (вітчизняні і

(1948 - …) сельскохозяйственного зарубіжні)” (1995)

производства в новых условиях хозяйствования” (1992) М.Г. „Проблемы учета и «Графические методы

Чумаченко экономического анализа в изучения зависимости между

(1925 - …) управлении промышленным объемом производства и

производством” (1970) себестоимостью продукции»

(1959), «Учет выпуска и реализации готовой продукции» (1962), «Методы учета и калькулирования себестоимости промышленной продукции» (1965), «Нормативный учет производства в приборостроении» (1967), «Анализ выполнения плана по себестоимости промышленной продукции» (1968) та інш.

128

ДОДАТОК Ж

Внесок вчених світових бухгалтерських шкіл

(кінець XIX - початок XX ст.) в розвиток категорії „баланс”

Автор Внесок у розвиток категорії „баланс”

Італійська школа

юридичний напрям

Дж. Чербоні Зазначав, що рахунок власника і рахунок агентів і кореспондентів створюють вищий рахунок - господарський баланс, по якому проводяться всі без виключення операції господарства.

К. Белліні Говорив про необхідність створення двох балансів: один – майновий, другий – фінансовий. Перший відображає відношення власника з агентами та кореспондентами і включає весь традиційний актив, усю кредиторську заборгованість та зміни капіталу. Другий відображає відношення з адміністратором і включає весь перелік результатних рахунків.

Дж. Россі Розвивав вчення про бухгалтерський баланс, в результаті чого, зароджується окрема наука – статмологія. Запропонував шахову форму рахівництва (1889 р.). Розклав шаховий баланс на окремі картки. Стверджував, що звітність (баланс) є узагальнюючим документом і відображає господарський стан підприємства, поєднуючи три види управлінських функцій: економічні (актив), юридичні (пасив), і адміністративні (звіт про фінанансовий стан).

Економічний напрям

Е. П. Стверджували, що баланс є наслідком подвійного запису і

Леоте, заданий системою рахунків, є головною категорією обліку.

А. Гільбо Зазначали, що баланс –„синтез рахунків, які не закрилися”-передбачає вирівнювання двох „мас”: активної і пасивної. До першої пропонували відносити основні і оборотні засоби, витрачені засоби (вкладені в незакінчені процеси), засоби у дебіторів і збитки. До другої – власні засоби, засоби кредиторів і прибутки. Запропонували баланс -”нетто” (з регулюючими рахунками) і баланс – „брутто” (без них). Вимагали щорічно складати баланс народного багатства в межах загального рахівництва всього народного господарства.

Ф. Беста Поділяв баланс підприємства не тільки по вертикалі, але й по

горизонталі. Вимагав проводити оцінку в балансі за поточними цінами.

129

Продовж. додатка Ж

Автор Внесок у розвиток категорії „баланс”