2. Виникнення господарського обліку в різних країнах

Відзначити той день, коли виник облік неможливо. Він виникав поступово, довго і непереборно.

Вважається, що матеріальні передумови господарського обліку склалися ще в часи первісного ладу. Вже в той час існувала людина, що вміла обліковувати господарство без записів, тому що необхідно було формувати запаси за результатами землеробства, полювання, риболовлі.

Поступовий розвиток господарства призвів до необхідності письмової реєстрації господарських фактів. Цьому також сприяв винахід фінікійцями алфавіту і виникнення елементарної арифметики.

Подальший розвиток господарського обліку здійснювалося одночасно з розвитком мінових відносин. Саме операції обміну породили подвійний запис, тому що необхідно було показувати надходження одного предмета і вибуття іншого. Тому в стародавньому світі облік розвивався у тих народів, де розвивалася торговельна діяльність (Вавилон, Фінікія, Єгипет, Китай і ін.).

Стародавній Єгипет

Стародавній Єгипет був самою великою торговельною державою, тому вважають, що облік зародився саме там.

У 15 ст. до н.е. у Єгипті облік вівся в окремих господарствах і в язичеських храмах. Крім того існував державний облік.

Господарства виробляли продукти і здавали їх на державні склади.

Майно єгипетських фараонів обліковували державні писарі – клас людей, що повинні були пройти курс навчання в спеціальній школі під доглядом жерців. Писарі вели спеціальні книги державних доходів і витрат. Книги зберігалися в храмах під доглядом жерців.

Об'єктами обліку виступали засоби праці, раби, оплата праці, сільськогосподарські продукти та інше майно. Вимірники застосовувалися лише натуральні.

Записи здійснювалися на сувоях папірусу. Довжина сувоїв складала 4-5 метрів, висота 24-18 см. Форма папірусу визначала табличний варіант регістра: по стовпцях вказувалися найменування різних цінностей (найбільша таблиця містила 87 стовпців), а по рядках – дні, по яких відзначався кількісний рух цінностей.

Основним обліковим прийомом була інвентаризація. У період з 3400 до 2980 р. до н.е. кожні два роки проводилася інвентаризація майна. Пізніше переривана (дискретна) інвентаризація була замінена поточним (перманентним) обліком. Метою поточного обліку був чіткий опис руху цінностей (срібла, хліба, рабів і т.п.)

Факт господарського життя оформлявся трьома особами – одна відзначав на папірусі число цінностей, намічених до відпустки, друга проставляла поруч кількість фактично відпущених цінностей і третя порівнювала числа і робила відмітки при виявлені відхилення.

Особливістю давньоєгипетського обліку було щоденне виведення залишків цінностей на складі. Зрозуміло, що це було можливе тільки в зв'язку з невеликими обсягами господарської діяльності.

Месопотамія

У Вавилоні вже в 8 в. до н.е. існувала банківська контора, яка з доручення клієнтів за плату здійснювала торговельні операції; приймала гроші і товари на зберігання; видавала кредити, відсотки по яких виплачувалися у формі врожаю з полів боржників.

У Вавилоні виникло перше спеціальне законодавство. Закони Хаммурабі (1790-1752р. до н.е.) пропонували купцям – ведення самостійного обліку; храмам – державне рахівництво; передача грошей без розписки вважалася недійсною.

Про значний розвиток обліку свідчить зародження у Вавилоні нормування, що виконувало функції попереднього контролю за використанням засобів. Розроблялися норми зерна для посіву, збору врожаю в залежності від категорії землі, норми матеріалів, необхідних для будівництва, норми витрат на утримання робочої сили.

Крім об'єктів обліку, що існували в Єгипті, у Вавилоні був розповсюджений облік розрахунків. Причиною розвитку обліку розрахунків є поява банків. Грошові розрахунки здійснювалися в одиницях ваги, тому що монетна система ще не застосовувалася. Відсотки розраховувалися грішми, продуктами, робочими днями.

У Вавилоні розповсюджена система синтетичного й аналітичного обліку (Зернові -> пшениця, рис і т.п.)

Облік вівся на глиняних картках (від 2 см. до 30х40 см.). Документи без помилок і помарок сушився на сонці, а невірний – розбивався. Реєстрація господарських операцій здійснювалася в систематичному і хронологічному порядку.

Підставою для записів були виправдувальні документи, відсутність яких оформлялося спеціальними застереженнями.

Уже складалися наряди для виконання робіт, відомості зарплати.

Найдавніша відомість показує, що витрати на зарплату вже розподілялися за видами робіт. Підсумок кожного рядка показував належну кількість зерна даному працівникові, підсумок кожного стовпчика – величину витрат на об'єкт робіт.

В основі обліку так само як і в Єгипті знаходився інвентарний опис (сучасною мовою прийом інвентаризації). У господарствах періодично складався інвентар усього майна. У державі складалися описи полів (розмір, категорія, врожайність), здійснювався перепис населення, худоби, державного майна.

Китай

У Китаї панувало державне регулювання бухгалтерського обліку. Було розроблено законодавство, що докладно описувало порядок ведення обліку державними органами і підприємствами.

У Китаї існували особливості в організації обліку. Облікові працівники були зосереджені в трьох відділах:

- перший показував надходження цінностей;

- другий – вибуття і залишок обліковий;

- третій – проводив інвентаризацію і виводив натуральний залишок, але не знав залишку облікового.

Порівняння облікового і фактичного залишку здійснювала вища адміністрація.

У зв'язку з застосуванням такого порядку обліку балансова формула мала вигляд:

Н – В = Зк – Зп

Цікаво відзначити, що вже в ті часи вибуття цінностей здійснювалося за принципом: перша партія отримана – перша відпущена.