3. Облік у період ввв і післявоєнний період

Задачами бухгалтерського обліку в період ВВВ були:

1. Надання оперативних даних про наявність грошових і матеріальних ресурсів;

2. Забезпечення контролю за правильністю їх використання для боротьби з німецькими військами.

У промисловості став застосовуватися «котлової» облік витрат виробництва. Для визначення собівартості видів продукції з метою спрощення калькуляційної роботи застосовувався метод коефіцієнтів.

Цехові і загальнозаводські витрати розділяли по спрощеній системі. На деяких підприємствах взагалі припинили розрахунок собівартості продукції допоміжних виробництв, а їх витрати відносили на цехові.

У післявоєнний період основними задачами було зменшення сум дебіторської і кредиторської заборгованості, що зросла більш ніж у два рази, і наведення порядку в бухгалтерському обліку. Так часто в обліку матеріалів виникали червоні залишки і пересортування ТМЦ.

Спостерігалася гостра нестача кваліфікованих бухгалтерів, тому ставилося питання щодо оперативної підготовки облікового персоналу.

В післявоєнні роки особлива увага приділялася облікові матеріальних цінностей, облікові і калькулюванню собівартості капітальних робіт, а також облікові праці і зарплати.

Найбільш розповсюдженою системою обліку матеріальних цінностей була карточно-копіювальна система. Так ТМЦ обліковувалися на складах у картках у кількісному вираженні і паралельно в бухгалтерії в кількісно-вартісному.

Поточний облік вівся за плановими цінами, що встановлювалися на рік. Наприкінці року відображали відхилення. Застосування планових цін прискорювало обробку первинних документів і забезпечувало відповідність кількісного і вартісного вираження руху матеріалів.

Особлива увага приділялася аналізу виявлених при інвентаризації сум нестач. Щоб не допускати їх вільного списання на витрати підприємства списання нестач проводилося з дозволу народного комісара. Взаємозалік надлишків і нестач здійснювався тільки для цінностей однакового найменування, яки знаходилися у однієї МВО, за той самий період перевірки.

Великий обсяг відбудовних робіт, вимагав упорядкування обліку капітальних робіт і оплати праці.

Так у 1945 р. Наркомфіном СРСР були затверджені Основні положення з обліку і калькулюванню собівартості капітальних робіт, які ввели єдину номенклатуру прямих, адміністративно-господарських і накладних витрат на будівництво і визначали методи їх розподілу між об'єктами будівництва.

10 січня 1958р. Держкомітет Ради Міністрів СРСР із питань праці і зарплати видав «Основні положення з обліку праці і зарплати на промислових підприємствах».

4. Загальна характеристика радянської наукової школи бухгалтерського обліку

У СРСР була створена єдина радянська школа, яку у післявоєнний період очолювали московські вчені Н.Р. Вейцман, А.Ш. Маргуліс, В.Ф. Палій, С.К. Татур, А.Д. Шеремет.

Найбільша увага вчених приділялася трьом проблемам: госпрозрахунку, централізації і механізації.

Відповідно до принципу госпрозрахунку для кожного структурного підрозділу підприємства, наділеного правами юридичної особи, відкривався окремий баланс. Бухгалтерія повинна була розраховувати за кожним підрозділом фінансовий результат. При цьому кожен підрозділ повинен був приносити прибуток. Економічну ефективність деяких видів продукції контролював обласний комітет партії. Централізований контроль за ефективністю виробництва оказував негативний вплив, тому що перед бухгалтерами ставилася задача не мати збитків. Для цього бухгалтери частину непрямих витрат переносили зі збиткових видів виробів на високорентабельні.

На початку 60-х років особлива увага приділялася питанням організації обліку. У листопаді 1964 р. вийшла постанова Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо усунення недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні контролю в народному господарстві». З цього моменту почалася централізація обліку шляхом створення централізованих бухгалтерій.

Централізована бухгалтерія - це бухгалтерський апарат, що здійснював повний облік низки внутрістатутних підприємств зі збереженням їх госпрозрахункової самостійності.

Як переваги централізованої бухгалтерії виділяли:

1. Найбільш ефективний розподіл обов'язків між бухгалтерами;

2. Скорочення кількості бухгалтерів;

3. Підвищення продуктивності їхньої праці;

4. Скорочення термінів надання звітності;

5. Ліквідація внутрішніх розрахунків;

6. Ефективне використання обчислювальної техніки;

7. Посилення контролю за діяльністю МВО.

Два останніх моменти зазнавали критики. Деякі вчені стверджували, що ефективному використанню обчислювальної техніки сприяє створення АРМ бухгалтера (тобто децентралізація обліку), а видалення бухгалтерів від місць виникнення господарських операцій послабляє контрольні функції обліку.

З початку 90-х років спостерігалася тенденція до створення децентралізованих бухгалтерій. Причини створення окремих бухгалтерій у кожній госпрозрахунковій ланці (цеху, магазині, ларьку) виступали:

• посилення контролю;

• зменшення нестач;

• підвищення кваліфікації бухгалтерів;

• зменшення витрат на транспортування документів до централізованої бухгалтерії;

• збільшення аналітичних функцій бухгалтерів.

Із середини 50-х років одержує широке поширення механізація обліку. Ідеологом машинного обліку був Василь Іванович Ісаков (1913-1986 р.р.). Він сформував таблично-перфокарточну форму обліку і створив навчання про комплексну механізацію й автоматизацію обліку.

Використовуючи таблично-перфокарточну форму обліку бухгалтера розробляли класифікатори облікових номенклатур і системи кодування групових ознак.

Спочатку використовувалося два види машин:

1. Лічильно-клавішні (з ручним і автоматичним введенням інформації):

• підсумовуючі (бухгалтерські) - використовувалися для складання розрахунково-платіжних відомостей, зведених регістрів синтетичного й аналітичного обліку;

• обчислювальні (фактурні) – використовувалися для виписки рахунків-фактур, накладних.

2. Лічильно-перфораційні машини.

Застосування рахункових машин викликало суперечки щодо організації обліку. Зокрема виникало два питання:

1. Чи роздати клавішні машини бухгалтерам або зосередити в спеціальному бюро – обчислювальному центрі;

2. Чи організувати перфорацію в місцях формування первинних документів і відвозити на машинолічильні станції тільки перфокарти або відразу первинні документи.

Другим етапом розвитку машинного обліку є поява ЕОМ, яка була здатна здійснювати різні операції і обробляти великі обсяги інформації. Однак недоліками ЕОМ були: велика кількість обслуговуючого персоналу, необхідність кодування бухгалтерських документів, перевірки машинограм із поверненням неправильних. Крім того, постійне пересування документів між обчислювальним центром і бухгалтерією значно гальмувало облік.

В роки радянської влади розвивалися і паперові форми обліку. Так були одержали розповсюдження:

1. З 30-х р. - контрольно-шахова форма обліку (з 1946 р. вона називалася меморіально-ордерна);

2. У 50-і роки – журнально-ордерна форма обліку.

Бухгалтерів бентежило існування трьох видів обліку: бухгалтерського, оперативного і статистичного. Ці види обліку мали наступні розходження:

1. повинні відповідати цілям різних інстанцій, до яких треба здавати звітність;

2. різна оперативність облікових даних;

3. різні терміни зберігання інформації;

4. різна ступінь точності і деталізованості;

5. різна методологія обліку.

З 70-х років актуальним питанням стала можливість інтеграції (об'єднання) трьох видів обліку. Рух за інтеграцію обліку почав Еріх Карлович Гільде (1904-1983 р.р.). Він вважав, що «впровадження обчислювальної техніки стирає грань між видами обліку, тому що після фіксації будь-якої інформації і введення її в машину питання про результатну інформацію вирішується лише відповідно до потреб підприємства незалежно від того, до якого виду обліку відноситься ця інформація».

За інтеграцію виступали майже усі вчені. Спірним було тільки питання, який вид обліку стане базовим.

Думки різних груп вчених щодо інтеграції видів обліку надані в таблиці.

Е.К. Гільде, Б.І. Валуєв, В.І. Подольський, В.Б. Івашкевич	Базовим є бухгалтерський облік, що поглине спочатку оперативний, а потім і статистичний облік. Єдиний народногосподарський облік повинна була вести ЦРО.
І.І. Каракоз	Оперативний облік стане основним
І. Рудольф	Бухгалтерський облік є частиною статистики
М.Т. Білуха	Усі три види обліку рівноправні

Однак під час перебудови це питання перестало обговорюватися.

Сьогодні ми спостерігаємо, навпаки, диференціацію обліку, тому що з'явилися нові його види: фінансовий, управлінський, податковий, облік за міжнародними стандартами, незважаючи на те, що в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” сказано, що підприємства повинні за даними бухгалтерського обліку складати статистичну і податкову звітність.