Контрольні питання.

1. Які дії необхідно виконати для того щоб установити ширину колірного ряду?

2. Які дії необхідно виконати для того щоб підібрати розв'язну здатність монітора?

3. Які дії необхідно виконати для того щоб змінити розмір шрифту, колір вікна, колір рамки?

4. Які дії необхідно виконати для впорядкування розміщення значків на Робочому столі?

5. Які дії необхідно виконати для установки нових властивостей інтерфейсу Робочого стола?

6. Які дії необхідно виконати для керування параметрами клавіатури, а також доступними мовами?

7. Які дії необхідно виконати для налагодження клавіш перемикання мови клавіатури?

8. Для налагодження властивостей миші,

9. Для зміни зовнішнього вигляду покажчика виконаєте наступні дії?

10. Для того щоб змінити дату й час на годинниках комп'ютера?

11. Як відбувається налагодження відповідності звуків подіям?

Література:

1. С.В.Глушаков, А.С. Сурядный, Т.С. Хачиров. Учебный курс. Домашний ПК.-Харьков: Фолио, 2004.-495 с.

2. Лабораторний практикум з інформатики та комп’ютерних технологій /В.В. Браткевич, І.О. Золотарьова, В.Є. Климнюк, І.О. Пушкар/За ред. О.І. Пушкаря: Навчальний посібник.-Х.: Видавничий дім «ІНЖЕК», 2003. – 424с.

3. Евдокимов В. В. и др. Экономическая информатика. Учебник для ВУЗов. – СПб.: Питер, 1997.

4. Информатика. Базовый курс. 2-е издание / Под ред. С.В. Симоновича. – СПб.: Питер, 2003. – 640с.

5. Клименко О.Ф., Головко Н.Р., Шарапов О.Д. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч.-метод. посібник / За заг. Ред.О.Д. Шарапова. – К.: КНЕУ, 2002. – 534с.

6. Информатика. Учебник. – 3-е изд., перераб./ /Под ред. Н.В. Макаровой. –М.: Финансы и статистика, 2002. –256 с.

7. Руденко В. Д., Макарчук О. М., Патланжоглу М. О. Практичний курс інформатики / За ред. В. М. – К.: Фенікс, 1997.

8. Информатика / Курносов А.П., Кулев С.В., Улезько А.В. и др.; Под ред. А.П. Курносова. – М: КолосС, 2005. – 272 с. (Учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений).

9. Конюховский В., Колесов Д. Экономическая информатика. – СПб: Питер, 2002. – 560с.

Лабораторна робота №3

Тема: Архіви й архіватори.Комп'ютерні віруси та антивірусні засоби.

Мета: Засвоїти теоретичні відомості про програми-архіватори та антивірусні засоби,виконати завдання та відповісти на контрольні питання.

Теоретична частина

Один із недоліків магнітних носіїв полягає в тому, що вони не забезпечують абсолютну цілість інформації. Іноді інформація може бути частково зруйнована, затерта цілком. Потрібно робити архівні копії документів. Але берегти в такому вигляді як вони є не доцільно, через великі обсяги. Доцільно вихідну інформацію попередньо стиснути (упакувати), а потім уже створювати копії. Такий процес створення архівних копій називають архівацією. При архівації досягається економія дискового простору від 20 до 90%.

Для архівації файлів використовують спеціальні програми, що називаються архіваторами. Перші архіватори з'явилися в 1985 р. Вони можуть об'єднувати в один архівний файл цілі групи файлів, включаючи і каталоги.

Можливості сучасних архіваторів широкі і різноманітні. Можна виділити функції, що є загальними для багатьох архіваторів. До них можна віднести: можливість додавання файлів в архів, відновлення архіву, перегляд файлів в архіві, видалення файлів з архіву, захист файлів від несанкціонованого доступу, перевірка цілісності архіву та ін.

Архівний файл може використовуватися тільки після того, як він буде відновлений у вихідному вигляді, тобто разархівований. Розархівацію здійснюють або ті ж архіватори, або окремі програми, що називають розархіваторами.

До числа найбільш відомих і використовуваних архіваторів варто віднести: PKZIP.EXE, PKUNZIP.EXE, ARJ.EXE, PKPAK.EXE, PKUNPAK.EXE, LHA.EXE. Всі ці програми запускаються з командного рядка DOS.

Розглянемо архіватор ARJ. Команди ARJ у загальному вигляді мають вид:

ARJ <параметр> [-(sw)[-(sw)...]]<archive-name>[(file-names)...]

де, параметр визначає дію програми. Наприклад, а - архівація (Add), e -розархівація (extract), x - розархівувати файл із повним ім'ям (включаючи підкаталог) і т.д.;

sw - ключ, що задає додаткові дії. Ключів може бути декілька або не бути зовсім; archive-name - ім'я архівного файла;

file-names - список файлів, що архівуються або розархівуються. Коли цей параметр відсутній, при розархівації з архіву відновляються усі файли, і при архівації в архів включаються усі файли поточного каталогу. Якщо при архівації необхідно включити і підкаталог, то варто використовувати ключ r (перед ключем завжди ставиться знак «-»).

Приклади:

1 ARJ a d:\DOC\txtnov*. txt Всі файли поточного каталогу з розширенням txt архівуються і створюється архівний файл з ім'ям txtnov.arj, що розміщений у каталозі DOC, то архів розмістився б у поточному каталозі.

При архівації імена файлів у списку можуть бути повними, тобто в них може бути показаний шлях.

2. ARJ e prog, arj Архів prog.arj розархівовуєтся в поточному каталозі, де він самий і знаходиться. Додаткова інформація про роботу з архіваторами (розархіваторами) може бути отримана на екрані монітора, якщо запустити програму про даний архіватор з командного рядка DOS без указівки параметрів. Широке поширення отримали програми оболонки архіваторів, що дозволяють у зручному інтерактивному режимі працювати з архівами. Приклади таких програм: RAR, NARC, CHEZ, ARCVIEW, WINZIP і ін. Як правило, ці програми дозволяють: переглядати вміст архівних файлів, видалити файли з архіву, вивести уміст файла на екран монітора й ін.

Програма WINZIP працює в Windows. Після запуску на екрані монітора з'являється головне вікно програми, у якому можна працювати з програмами архівами ZIP, ARJ, LZH і ін.

При виборі конкретного архіватора (розархіватора) керуються двома критеріями: швидкістю його роботи і коефіцієнтом упаковування (стиски). При цьому для одних типів файлів кращим може бути один архіватор, а для інших типів файлів - інший. Так, для файлів, що містять текстову інформацію з числа перерахованих архіваторів кращими є ARJ і PKZIP, але розархівовує швидше PKZIP.