3. Сімейна психопрофілактика

Психопрофілактика – це система заходів, спрямованих на попередження психічних захворювань.

Якщо основним завданням психогігієни є формування і підтримка психічного здоров’я членів сім’ї , то основним завданням психопрофілактики є попередження виникнення конкретних психічних розладів.

Психопрофілактику поділяють на такі види [2]:

1) первинна психопрофілактика;

2) вторинна профілактика;

3) третинна психопрофілактика.

Первинна психопрофілактика –у процесі її здійснення вивчається особливості психічних впливів на людину, особливості її психіки і можливості попередження психогенних захворювань. Сприяє підвищенню витривалості психіки до шкідливих впливів.[2]

Включає:

- охорону психічного здоров’я майбутніх поколінь;

- вивчає і прогнозує можливі спадкові психічні захворювання;

- охорону матері від можливих шкідливих впливів на плід і організацію допомоги здоровим родом;

- раннє виявлення відхилень у психічному розвитку новонароджених;

- своєчасне застосування методів лікувально-педагогічної корекції на всіх етапах розвитку людини.

Вторинна психопрофілактика – система заходів, спрямованих на виявлення і попередження небезпечних для життя нервово-психічних розладів, захворювань.[2]

Включає:

- ранню діагностику, прогноз і попередження небезпечних для хворого станів, ранній початок лікування і застосування адекватних методів корекції з досягненням найбільш повної ремісії.

Третинна психопрофілактика – система заходів, спрямованих на попередження виникнення інвалідності при хронічних психічних захворюваннях.[2]

Велику роль при цьому відіграє правильне використання лікувальних і інших засобів, застосування лікувальної і педагогічної корекції, попередження рецидивів психічних захворювань тощо.

Під індивідуальною психопрофілактикою шлюбних взаємин слід розуміти вид індивідуально-психологічної допомоги шлюбним партнерам, який спрямований на розширення можливостей подружжя безконфліктно взаємодіяти в різних ситуаціях сімейно-шлюбної взаємодії, а також ефективно вирішувати свої психологічні труднощі.[2]

Згідно методики психопрофілактики міжособистісних конфліктів індивідуально - психологічна робота проводиться з проблемними та нестабільними сім'ями. Індивідуальна робота повинна бути спрямована на збільшення можливостей подружжя взаємодіяти між собою в різних ситуаціях. Розширення репертуару ролей подружжя, формування навичок вираження почуттів та постановки цілей дозволяє більш ефективно вирішувати можливі протиріччя між подружжям та стабілізувати емоційний клімат сім'ї. Методика передбачає проведення профілактичних занять у формі індивідуальних бесід та індивідуального консультування. Під час індивідуально-психопрофілактичної роботи використовуються три види таких занять: заняття з чоловіком, заняття з дружиною та спільні заняття. Загалом ця робота складається з трьох етапів, кожен з яких має свою конкретну мету і специфічні засоби її досягненнях[2]:

• початковий - встановлення емоційного контакту з членами подружньої пари;

• основний - психологічна просвіта, формування психологічної готовності до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї;

• завершальний - закріплення здатності подружжя продуктивно взаємодіяти і конструктивно вирішувати міжособистісні конфлікти у сім'ї.

Організація та проведення групової психопрофілактики міжособистісних відносин у сім'ях істотно відрізняються від індивідуально-психопрофілактичної роботи не лише методичною своєрідністю, а й специфічною організацією та своєю масштабністю. Під груповою психопрофілактикою слід розуміти проведення сімейним консультантом комплексу заходів, які б сприяли психологічній просвіті членів сімей військовослужбовців, регуляції їх взаємовідносин та формуванню у них психологічної готовності до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї.

Групова робота передбачає проведення з сім'ями лекцій, співбесід, занять

з вивчення психології сім'ї і шлюбу, групових консультацій, соціально-психологічних тренінгів, групових дискусій, ролевих ігор тощо. Найоптимальнішим шляхом досягнення головної мети групової психопрофілактики міжособистісних відносин у сім'ях військовослужбовців є організація і проведення з ними саме соціально-психологічного тренінгу, який може поєднувати в собі більшість зазначених вище заходів. Загалом цей вид тренінгу слід називати соціально-психологічним тренінгом для подружжя. Групова психопрофілактика відрізняється від індивідуальної тим, що в ній присутній груповий ефект, який забезпечується розвитком стосунків у групі в напрямі інтеграції. Дана робота також складається з трьох етапів, кожен з яких має свою конкретну мету і специфічні засоби її досягнення[2]:

• перший - формування подружньої тренінгової групи;

• другий - підвищення подружньої компетентності;

• третій - завершення групової роботи.

З метою якісного впровадження методики автором розроблено модульний план, який дозволяє посадовим особам виховних структур отримати уявлення про послідовність проведення психопрофілактичних заходів та передбачити всі аспекти цієї роботи при її плануванні безпосередньо у військових частинах.