Джерело живлення иэпп-2

Джерело живлення для проведення лабораторного практи­куму ИЭПП-2 призначене для живлення різноманітних досліджуваних схем. Розглянемо структурну схему ИЭПП-2 (рис.8).

З вторинної обмотки силового трансформатора, який знімаються чотири напруги. Перша напруга прикладається до ке­рованого стабілізатора постійної напруги, з вихода якого на кле­ми “0.5-12 В” і з них знімається регульована та стабілізована постійна напруга. За допомогою ручки, яка знаходиться над цими клемами можна змінювати напругу від 0,5 до 12 В. При цьому струм навантаження може змінюватись від 0 до 1А. Для захисту від перевантаження різноманітних схем, які живляться від цього стабілізатора, в приладі передбачено захист по сруму.

Друге значення напруги прикладається до керованого, але не стабілізованого випрямляча. На його виході можна отримати не стабілізовану постійну напругу, яку можна змінювати в межах від 0 до 36 В. При цьому

Рис. 8

струм навантаження в межах від 0 до 0,1 А.

Третє значення напруги знімається з частини вторинної об­мотки силового трансформатора і прикладається до вихідних клем, на яких написано "~36" Струм навантаження може досягати макстмального значення 1.5А.

Четверте значення напруги теж знімається з частини вто­ринної обмотки трансформатора і прикладається до вихідних клем, над якими написано "~12 В". Струм навантаження досягає 0,5 А.

На передній панелі джерела живлення знаходиться вольт­метр, який має дві шкали. За допомогою тумблера можна підключати цей вольтметр до одного (0,5-12 В), або до другого (0-36 В) виходів і ручками встановлювати певну задану напругу живлення схем.

Прилад вимірювання ємності та індуктивності типу е12-1а

Принцип дії приладу Е12-1А

Вимірювання ємності за допомогою приладу Е12-1А здійснюється резонансним методом.

Прилад має два високочастотні лампові генератори, зібрані за однаковою схемою. В коливальний контур першого генератора підєднано еталонний конденсатор змінної ємності С_е.

В контур другого генератора підключається вимірювана ємність С_х. В початковий момент при підготовці приладу до роботи встановлюється С_х=0.1 С_х=0. Якщо настроїти обидва генератори в резонанс, то періоди коливань їх контурів будуть рівні: Т₁=Т₂;

(1)

С₀₁, С₀₂ — сумарні ємності першого і другого контурів;

L₀₁, L₀₂ — сумарні індуктивності контурів.

Скоротивши на 2 і піднісши обидві частини до квадрату, одержуємо умову резонансу:

(2)

Резонанс генераторів фіксується оптичним індикатором настроювання, який при цьому регіструє нульові биття. Одночасно момент резонансу можна виявити акустичним індикатором (телефони).

При відсутності резонансу в телефонах чутно звук з результуючою частотою биття. При наближенні до резонансу частота тону зменшується, а в момент резонансу звук зникає.

Якщо тепер в контур другого генератора підключити конденсатор невідомої ємності, то період коливань в контурі зміниться. Різницю періодів між двома генераторами, що при цьому виникає, можна компенсувати збільшенням ємності відлікових конденсаторів першого контуру до виникнення явища повторного резонансу, що відповідає нульовим биттям індикатора. Тепер умова резонансу матиме вигляд:

де С_Х — ємність відлікових конденсаторів;

С_Х — вимірювана ємність.

Звідси

з рівності (2) випливає, що другий доданок останньої рівності дорівнює нулю, тому

При умові рівності контурних індуктивностей невідома ємність рівна відліченій ємності С_Х,=С_В її дивляться на шкалах відповідних конденсаторів (вимірювання в пф).

Аналогічні міркування відносяться до принципу визначення індуктивності тобто при рівновазі ємностей контурів генераторів індуктивність невідомої деталі можна визначити за формулою (2).

Вимірювання ємності або індуктивності за допомогою Е12-1А

1. Ввімкнути прилад в мережу. Тумблер перемикача живлення поставити в положення "Вкл." При цьому загориться сигнальна лампочка; дати приладу прогрітися протягом 2-3 хвилин.

2. Встановити перемикач "множитель к" в положення "С".

3. Встановити на нуль відлікові шкали конденсаторів (Сп і Сш), а також перемикач С₁ в положення "0".

4. Поворотом ручки "начальная установка" добитись, щоб оптичний індикатор давав нульові биття (резонанс генераторів). Ручку обертати дуже повільно, не виходячи до межі обмежуючого сектора.

5. До клем С_Х підключити з'єднувальні провідники (не з'єднуючи їх з конденсатором), придати їм приблизно таке положення, яке вони мають у робочому стані. Рівність частот генераторів порушується. Оптичний індикатор дає при цьому стабільну тонку світну полосу (слід мати на увазі, що стабільна смуга не є свідчення рівності частот генераторів, а навпаки, свідчить, що частоти генераторів суттєво відрізняються). Поворотом ручки відлікового конденсатора Сш добиваються явища повторного резонансу (частоти генераторів рівні). При зменшенні різниці частот генераторів світна смуга розширюється, потім засвічується весь екран, коли частоти генераторів майже рівні, екран оптичного індикатора починає сильно мерехтіти, і нарешті, при рівності частот, засвічується знов нестійка вузенька смужка. Ємність провідників (так звана паразитна ємність) рівна ємності, що відповідає показам за шкалою конденсатора Сш.

Отже, кожного разу вимірювана ємність буде більша дійсної саме на величину "паразитної ємності" з'єднувальних провідників.

6. Під'єднати досліджуваний конденсатор до клем з позначкою С_Х. Рівність частот генераторів порушується, оптичний індикатор дає стабільну тонку світну смужку. Поворотом ручки конденсатора Сп добитися повторного резонансу (оптичний індикатор дає тонку нестійку світну смужку. Вимірювана ємність рівна: С_Х.=С_П

Примітка: 1. Коли світна смужка починає розширюватись, повертати ручку конденсатора дуже повільно, бо можна пропустити той момент, коли починає мерехтіти нестійка смужка.

2. При вимірюванні малих значень ємностей (до 1000 пФ) не обов'язково добиватись нерухомої світної смужки при нульових биттях. Достатня точність настройки одержується при повільних миганнях сектора (смужки).