
- •Загальні положення та класифікація приладів
- •Опис приладів
- •Тестер типу ц4352 Нормальні умови експлуатації
- •Основна похибка приладу
- •Робота з приладом
- •Електронний вольтметр ву-15
- •Вимірювальний генератор гз-33
- •Високочастотний генератор типу г4-18а
- •Осцилограф універсальний типу с1-67
- •Джерело живлення иэпп-2
- •Прилад вимірювання ємності та індуктивності типу е12-1а
- •Вимірювання параметрів радіодеталей
- •Визначення виводів обмоток трансформатора електричним пробником
- •2. Вимірювання опорів резисторів тестером і електронним вольтметром
- •3. Вимірювання основних параметрів біполярних транзисторів
- •Рекомендована література
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. М.П. ДРАГОМАНОВА
МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ
ПО ВИКОНАННЮ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
Розділ І
РАДІОЕЛЕКТРОННІ ПРИЛАДИ
Київ – 2010
УДК
Рекомендовано Вченою радою
Фізико-математичного інституту
НПУ імені М.П. Драгоманова
(протокол № ___ від _______________р.)
Рецензенти:
Касперський А.В. – завідувач кафедри технічної фізики та математики НПУ імені М.П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор;
Січкар Т.Г. – доцент кафедри загальної та прикладної фізики Фізико-математичного інституту НПУ імені М.П. Драгоманова, кандидат фізико-математичних наук.
Козеренко С.І.
Підсилювачі:
Методична розробка. – Київ. НПУ ім. М.П. Драгоманова.
2010. – 35 с.
В методичній розробці розглянуто фізичні принципи побудови та фізичні закономірності процесів притаманних підсилювачам. Наведені загальні характеристики та параметри.
Методична розробка може бути корисна студентам фізико-математичних та педагогічно-індустріальних факультетів вищих навчальних педагогічних закладів, а також учням і вчителям загальноосвітніх і професійних шкіл та ліцеїв.
ЗМІСТ
Загальні положення та класифікація приладів…………………………………………4
Опис приладів…………………………………………………………………………….5
Тестер типу Ц4352………………………………………………………………………..6
Нормальні умови експлуатації…………………………………………………..………6
Основна похибка приладу…………………………………………………....…….…….7
Робота з приладом………………………………………………………….…………….8
Вимірювання напруги…………………………………………………………….………9
Вимірювання опорів постійному струму………………………….…………………….9
Вимірювання ємності…………………………………………………….………………10
Електронний вольтметр ВУ-15……………………………………..……………..…….11
Вимірювальний генератор ГЗ-33…………………………………………..……………13
Високочастотний генератор типу Г4-18А…………………………...……….....………15
Осцилограф універсальний типу С1-67…………………………………..……..……...18
Джерело живлення ИЭПП-2…………………………………………………...………...21
Прилад вимірювання ємності та індуктивності типу Е12-1А…………………...….…23
Вимірювання ємності або індуктивності за допомогою Е12-1А………….…………..24
Вимірювання параметрів радіодеталей…………………………………………………25
Визначення виводів обмоток трансформатора електричним пробником…………….26
Вимірювання опорів резисторів тестером і електронним вольтметром…………..….27
Вимірювання основних параметрівбіполярних транзисторів………………………....28
Вимірювання індуктивності котушок………………………………………………..…29
Рекомендована література……………………………………………………………….31
Загальні положення та класифікація приладів
Наладка, якісне і кількісне дослідження радіоелектронних приладів можливі лише при наявності відомих радіофізичних характеристиках окремих блоків та вузлів і параметрах окремих деталей елементів радіокіл. Такі дані можуть бути отримані за допомогою спеціальним вимірювальним комбінованим комплексом радіоапаратури.
Специфіка таких вимірювань полягає в необхідності визначення цілого ряду параметрів (спаду напруги, сили струму, потужності, частоти, опорів,...), які мають досить широкий діапазон можливих значень. Наприклад: спад напруги може мати значення від одиниць мікровольт до десятків кіловольт; частота може змінюватись від частин герцу до сотень гігагерців і т.п. При цьому використовуються спеціальні методи і методики вимірювання, а також складні прилади.
Радіовимірювальні прилади класифікуються за видами вимірювань, умовами експлуатації і точністю. За характером вимірювань і вимірювальними параметрами радіовимірювальні прилади поділяються на підгрупи.
Вчителям фізики і загальнотехнічних дисциплін на практиці в першу чергу працюють з приладами таких груп:
1) джерела живлення;
2) прилади для вимірювання напруги;
3) прилади для вимірювання сили струму;
4) прилади для вимірювання потужності;
5) прилади вимірювання сигналів;
6) прилади вимірювання частоти і часу;
7) прилади для вимірювання параметрів компонентів і кіл вцілому;
8) прилади для вимірювання параметрів ламп і напівпровідникових елементів;
9) прилади для спостережень, вимірювань і досліджень форм і спектрів сигналів;
10) прилади для спостереження і дослідження характеристик радіопристроїв.
Прилади підгруп в залежності від принципу дії поділяються на види, що позначаються буквою підгрупи і номером виду. Наприклад, вольтметр постійного струму – В2, вольтметр змінного струму – ВЗ, універсальний вольтметр – В7.
Прилади кожного виду в залежності від технічних характеристик і порядку розробки поділяються на типи з позначенням порядкового номера моделі. Наприклад Г4-18А розшифровується так: (Г) – генератор, (4) – високочастотний, (18А) – модель. Вводиться також поділ на групи в залежності від кліматичних умов, умов експлуатації, а на класи по величині допустимої похибки.
Опис приладів
Для виконання лабораторних робіт з курсу радіоелектроніка та автоматика з елементами обчислювальної техніки потрібно вміти користуватися електронними приладами, які знаходяться в лабораторії. Найбільш поширеним із приладів є комбінований пристрій авометр (тестер). Як приклад розглянемо тестер типу Ц435..., який дозволяє вимірювати напругу постійного струму в межах 75мВ – 900В, напругу змінного струму від 0,3 до 900В, силу змінного і постійного струмів у межах відповідно 0,3мА – 6А і 1,5мА – 6А, а також опір постійному струму в межах від 0 до 3 МОм і ємність конденсаторів. Змінний стум повинен мати частоту, яка лежить в межах від 45 до 10000Гц. В якості вимірювального механізму в приладі вико ристовується механізм магнітоелектричної системи. Струм для повного відхилення стрілки вимірювального механізму становить 100мкА. Одже, щоб вимірювати інші струми і напруги в тестері повинні використовуватись додаткові опори та шунти, які дозволяють розширювати межі вимірювань.