1.Структурура строительного комплекса.

Будівельний комплекс України являє собою одну з найважливіших галузей народного господарства, у якій створюються основні фонди виробничого і невиробничого призначення, промислових підприємств, житлових, соціальних і культурно-побутових об’єктів.

Будівельний комплекс України включає:

- будівельні організації державного сектора;

- промислові підприємства будіндустрії державного сектора;

- будівельні організації недержавного сектора

- промислові підприємства недержавного сектора;

- державний комітет України по справах будівництва й архітектури;

- проектні і технологічні організації.

2.

БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ, як поняття, являє собою сукупність будівельних організацій, підприємств по виробництву будівельних конструкцій і виробів, проектні, вишукувальні, науково-дослідні, дослідно-конструкторські і технологічні організації, бази механізації, транспорту і виробничо-технологічної комплектації.

Підприємства будіндустрії підрозділяють на трьох групи:

Перша група – промислові підприємства, що перебувають у віданні будорганизацій, роблять і поставляють на будівництва збірні залізобетонні і металеві конструкції і деталі, напівфабрикати – бетон, розчин, асфальтові суміші, арматуру, лісоматеріали, деревовироби, металозаготовки, вузли і заготівлі для сантехелектромонтажних і інших робіт і ін.

Друга група – самостійні підприємства промисловості будівельних матеріалів, що забезпечують будівництво цементом, вапном, гіпсом, нерудними матеріалами, пористими заповнювачами, стіновими, теплоізоляційними, акустичними, покрівельними й іншими матеріалами; склом,керамікою, сантехвиробами, оздоблювальними матеріалами і т.п.

Третя група – спеціалізовані підприємства різноманітних форм власності, що забезпечують будівельний комплекс ліфтовим і підйомно-транспортним устаткуванням, не стандартизованим устаткуванням, контрольно-вимірювальною апаратурою, лісопродукцією, продукцією хімічної (пластмасової) промисловості й ін.Такі підприємства будіндустрії, а також підприємства чорної і кольорової металургії, машинобудування, кабельної-провідникової, хімічної і нафтохімічної, целюлозно-паперової і лег-

кої промисловості забезпечують будівництва матеріально-технічними ресурсами і є основою матеріально-технічної бази будівництва.

3.

ЗА ВИДАМИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ	ТЕХНОЛОГІЧНА
	ПОДЕТАЛЬНА
	ПООБ’ЄКТНА (ПРЕДМЕТНА)
ЗА КОМБІНУВАННЯМ І КООПЕРУВАННЯМ	НА ОСНОВІ ПОЄДНАННЯ ПОСЛІДОВНИХ СТАДІЙ ОБРОБКИ СИРОВИНИ
	НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВВИРОБНИЦТВА
	НА ОСНОВІ КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕРОБКИ СИРОВИНИ
ЗА ОБ’ЄМОМ ВИРОБНИЦТВА	КРУПНІ
	СЕРЕДНІ
	ДРІБНІ
ЗА ХАРАКТЕРОМ КОНЦЕНТРАЦІЇ	ТЕХНОЛОГІЧНА І АГРЕГАТНА
	ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРЧА
ЗА ВИДОМ ФУНКЦІОНУВАННЯ	СТАЦІОНАРНІ
	ПЕРЕСУВНІ
ЗА ЗАСОБОМ ВИРОБНИЦТВА	АГРЕГАТНИЙ
	КОНВЕЄРНИЙ
	СТЕНДОВИЙ
	КАСЕТНИЙ

4. Структура виробничого процесу

Основу формування кожного підприємства складає виробничий процес, що складається із сукупності взаємозалежних дій людей, знарядь праці і предметів праці необхідних для виготовлення продукції.

Виробничий процес – це функціональна система з раціональними, послідовними і цілеспрямованими діями.

Виробничий процес по своїй структурі й утриманню неоднорідний і складається з різноманітних операцій, що по характері виконуваних робіт можна підрозділити на:

- основні технологічні;

- допоміжні технологічні;

- обслуговуючий процес.

При основному технологічному процесі виготовляються характерні продукти для підприємств даної галузі.У результаті допоміжних процесів створюється допоміжна продукція, тобто Не основна продукція (це процеси, пов’язані з ремонтом машин, подача води і пару і т.д.). Продукція допоміжних процесів споживається усередині підприємства.Обслуговуючі процеси створюють умови для здійснення основних і допоміжних процесів (складування, транспортування сировини, матеріалів, здійснення технічного контролю). У результаті цих процесів продукція не створюється.Всі процеси здійснюються при наявності трьох елементів виробництва: живої праці (трудові ресурси); предметів праці (матеріальні ресурси); знарядь і засобів праці (технічні ресурси).

5. Виробнича структура підприємства

Під виробничою структурою підприємства розуміється склад цехів і служб підприємства й організаційно-технологічні зв’язки між ними, що регламентуються державними стандартами України. Елементарною одиницею структури підприємства, де розміщені виконавці робіт, що

обслуговується устаткування і предмети праці, є робоче місце.

Взаємозалежні транспортними засобами робітники місця об’єднуються в технологічні лінії(виробничі ділянки). Сукупність взаємозалежних виробничих ліній і ділянок утворить цех, що подає собою відособлений підрозділ підприємства, у якому провадяться напівфабрикати і готова продукція.Відповідно до розподілу виробничих процесів на основні, допоміжні й обслуговуючі на підприємствах виділяються виробничі підрозділи основного виробництва, виробничої інфраструктури і соціальної інфраструктури.До підрозділів основного виробництва ставляться цехи, у яких здійснюються основні виробничі процеси відповідно до профілю і програми заводу, наприклад, бетонозмішувальний,

арматурний і формувальний цехи.Підрозділи виробничої інфраструктури включають допоміжні й обслуговуючі цехи і господарства (до допоміжних цехів ставляться – ремонтно-механічний, електротехнічний, енергетичний і ін., до обслуговуючим – транспортний, паросиловий і ін.). На підприємствах можуть створюватися побічні цехи, призначені для переробки відходів виробництва.Підрозділи соціальної інфраструктури забезпечують соціальне обслуговування працюючих (поліпшення охорони праці, техніка безпеки, медичне обслуговування і культурне обслуговування і т.д.).

Підрозділи основного виробництва і виробничої інфраструктури утворять виробничу структуру підприємства, а разом із підрозділом соціальної інфраструктури – загальну структуру підприємства.

6. Приготування бетонної суміші

Приготування бетонної суміші складається з: приймання, складування і підготування заповнювачів, цементу і добавок; безпосереднього готування бетонної суміші – дозування і перемішування складових її.

1.1. Приймання, збереження і підготування заповнювачів і цементу

Приймання матеріалів полягає в установленні відповідності їх сертифікатам якості і кількості. Перевірка якості провадиться шляхом добору проб і їх лабораторного випробування. Ці дані приведені у відповідних стандартах.

Збереження заповнювачів здійснюється на спеціально обладнаних складах. По своєму транспортному оформленню і засобу збереження склади заповнювачів дуже різноманітні. Вони можуть бути відкритими, закритими і частково закритими (комбінованими), а в залежності від засобу збереження – штабельні, напівбункерні, бункерні, силосні з лінійно протяжною або кільцевою формою розташування ємностей.

Загальні вимоги організації збереження цементу на заводах можуть бути подані такими основними положеннями:

- тривалість збереження цементу не повинна перевищувати 20 днів, тому що він при тривалому збереженні злежується і знижує свою активність;

- не припускається змішувати цементи різноманітних видів або марок;

- стан механізмів і шляхів транспортування цементу повинні забезпечувати повну герметизацію і високу техніку безпеки.