8. Контроль розрахунків з підзвітними особами.

Під час ревізії підзвітних сум перевіряють:

• законність і доцільність використання підзвітних сум;

• дотримання порядку видачі авансів;

• своєчасність і правильність звітності підзвітних осіб.

Джерелами ревізії операцій із підзвітними сумами є авансові звіти та додані до них підтверджуючі документи – накази, рахунки, чеки, акти, посвідчення тощо, а також дані за субрахунком 362 «Розрахунки з підзвітними особами» книги «Журнал-головна» та відповідні меморіальні ордери.

Підзвітні суми мають цільове призначення і можуть витрачатися винятково на цілі, на які вони видані згідно з кодами бюджетної класифікації видатків. Видача сум під звіт працівникам, за якими є непогашена заборгованість за попередні суми, не дозволяється. Підзвітні особи звітують про витрачання отриманих сум авансовим звітом і відповідають за збереження і використання підзвітних сум.

За дебетом субрахунку 362 і кредитом субрахунків рахунків 30, 31, 32 відображають суми, видані або перераховані під звіт. За кредитом субрахунку 362 відображають використані суми авансів і повернуті залишки підзвітних сум.

Невід’ємною частиною ревізії підзвітних сум є перевірка витрат коштів на службові відрядження, які повинні здійснюватися згідно з відповідною постановою Уряду «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон». Ця перевірка починається з визначення на підставі наказів і позначок у посвідченнях заданих і фактичних термінів відрядження: в межах України – до 30 календарних днів, за кордон – 60 календарних днів. Таким чином визначають правильність оплати добових.

Перевіряючи оплату проїзду, а також проживання в готелі, керуються вимогами законодавства, що оплата проводиться в розмірі фактичних видатків, але тільки за подання підтвердних документів і в межах встановлених граничних сум витрат.

9. Контроль розрахунків з оплати праці.

Завданням ревізії розрахунків з оплати праці є перевірка:

• обґрунтованості асигнувань на заробітну працю;

• дотримання штатної дисципліни;

• дотримання трудової дисципліни;

• обґрунтованості встановлення надбавок і доплат;

• правильності розрахунку середнього заробітку;

• дотримання порядку нарахування і сплати обов’язкових платежів.

Джерелом інформації для цієї ревізії є такі документи: штатний розпис; накази про рух особового складу; колективний договір, трудові угоди; особові картки працівників; табелі обліку відпрацьованого часу; листи непрацездатності; розрахунково-платіжні відомості; реєстри депонованої зарплати; меморіальний ордер № 5; рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці»; форми фінансової і статистичної звітності.

Ревізію витрачання коштів на оплату праці в бюджетній установі необхідно розпочинати з перевірки обґрунтованості затвердження асигнувань на заробітну плату працівників бюджетних установ, для чого ретельно перевірити правильність планування виробничих показників (за мережею, штатами і контингентом), а також застосування норм і нормативів у розрахунках. Планування фонду оплати праці щодо кожної категорії персоналу здійснюється відповідно до специфіки діяльності установи.

Враховуючи те, що законами України про державний бюджет передбачено, що видатки на заробітну плату працівників бюджетних установ, а також нарахування на неї є захищеними статтями бюджету, під час перевірки виконання кошторисних призначень бюджетної установи за КЕКВ 1110, 1120 треба проаналізувати: чи не відверталися кошти, надані на оплату праці, за іншими напрямами і навпаки – чи не здійснювалась оплата праці за рахунок інших кодів економічної класифікації видатків.

Наступним етапом ревізії розрахунків з оплати праці є перевірка дотримання штатної дисципліни. Передусім рекомендується здійснити зіставлення фактичного штату працівників зі штатним розписом, тобто перевірити, чи не допускається утримання посад, не передбачених штатним розписом.

Ще одним етапом ревізії розрахунків з оплати праці є перевірка правильності встановлення працівникам надбавок і доплат. Для цього вивчаються питання:

• чи були підстави для встановлення надбавок і доплат;

• чи правильно визначено розміри і суми надбавки і доплат;

• чи були законні джерела для виплати надбавок і доплат.

Великі суми незаконних виплат з оплати платі спричинені неправильним визначенням середньоденної зарплати. Для встановлення таких порушень треба керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

У проведенні ревізії видатків на оплату праці необхідно також перевірити дотримання порядку нарахування і сплати обов’язкових платежів до державних страхових фондів, а також правильність утримань із сум заробітної плати.