30. У системі управління запасами “Мінімум-максимум” замовлення робляться, якщо запаси на складі:

+ менші або дорівнюють установленому мінімальному рівню;

– більші за встановлений мінімальний рівень;

– дорівнюють установленому мінімальному рівню;

– більші за встановлений максимальний рівень.

31. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення належать:

–завантаження складських приміщень;

– максимальний розмір запасу;

+ точка і розмір замовлення;

– період замовлення.

32. Параметром, який постійно обчислюється і характеризує систему управління запасами з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня, є:

– точка замовлення;

+ розмір замовлення;

– інтервал між замовленнями;

– вартість замовлення.

33. АВС-аналіз застосовується під час:

+ управління запасами;

– регулювання запасів;

– розміщення товарів на складі;

– розподілу готової продукції.

34. АВС-аналіз дозволяє:

– визначити точку замовлення ресурсів;

– визначити оптимальний розмір партії;

+класифікувати запаси за ознакою;

–вибрати модель керування запасами.

35. Класифікація запасів за допомогою авс-розподілу здійснюється за:

– постачальниками;

+ вартістю запасів;

– натуральним обсягом запасів;

– характером споживання.

36. Класифікація запасів за допомогою xyz-розподілу здійснюється за:

– постачальниками;

– вартістю запасів;

– натуральним обсягом запасів;

+ характером споживання.

37. ХУZ-аналіз проводиться з метою визначення:

– ступеня збереженості продукції на складі;

+ ступеня стабільності попиту з кожної позиції асортиментів;

– значимості кожної позиції асортиментів за рівнем залишків запасів;

– груп залежно від розміру прибутку, що приносить кожна позиція асортиментів.

38. Першим етапом АВС-аналізу в управлінні матеріальними запасами є:

– розбиття товарів на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання;

– розташування товарів за зменшенням вартості;

+ встановлення вартості товарів за закупними цінами;

– сумування даних про кількість і витрати на придбання.

39. До групи А при АВС-аналізі відносять товарні запаси:

– що характеризуються найбільш стабільним попитом;

– із найбільшою кількістю залишків на складі;

– з найвищими показниками прибутку;

+ з найбільшою вагою в загальних витратах на придбання.

40. Загальна сума укладених договорів на постачання матеріальних ресурсів з постачальниками становить 4 млн грн., з них з фірмою «Тандем» – на 2,5 млн грн. Такого постачальника під час АВС-аналізу потрібно включити у групу:

+ А-постачальників;

– В-постачальників;

– С-постачальників;

– Д-постачальників.

41. У разі необхідності скорочення витрат у сфері закупівель підприємству доцільно під час АВС-аналізу приділити увагу насамперед:

+ А-постачальникам;

– В-постачальникам;

– С-постачальникам;

– Д-постачальникам.

42. АВС-аналіз встановлює залежність між:

– кількістю та якістю запасів;

+ кількістю і вартістю запасів;

– якістю і сталістю запасів;

– сталістю та вартістю запасів.

43. XYZ-аналіз – це поділ матеріалів та товарів на групи за ознаками:

– ціни;

– здатності до складування;

– прибутку;

+ точність прогнозу споживання.

44. Оптимальна партія закупівлі визначається:

– мінімальним часом поставки;

– максимальним використанням складів;

– мінімальною собівартістю продукції;

+ мінімальною вартістю закупівлі та утримання запасів.

45. Закупівельна партія має бути:

– мінімальна;

– максимальна;

+ оптимальна;

– раціональна.

46. До В групи під час АВС-аналізу входять товари, що формують:

– 10% загальної вартості у структурі постачання;

+ 15% загальної вартості у структурі постачання;

– 5% загальної вартості у структурі постачання;

– 95% загальної вартості у структурі постачання.

47. Згідно з аналізом ХУZ товари із сезонним характером по­питу можуть бути зараховані до групи:

– W;

– Х;

+ У;– Z.

48. Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, У або Z при XYZ -аналізі є:

– життєвий цикл товарної позиції;

– купівельна вартість запасів за товарною позицією;

+ коефіцієнт варіації попиту за товарною позицією;

– частка товару на ринку.

49. Оптимальний розмір замовлення залежить від:

– часу поставки;

– максимально бажаного обсягу запасів;

– потреби в продукції, що замовляється;

+ витрат на формування і зберігання запасів.

50. Точка замовлення залежить від:

– умов зберігання запасів;

+ попиту, тривалості доставки;

– характеру споживання запасів, вартості одиниці продукції;

– установленого рівня обслуговування в даному сегменті ринку.

51. Закупівельна партія має бути:

– мінімальною;

– максимальною;

+ оптимальною;

– середньоарифметичною.

52. Для чого служать запаси в логістичній системі?

– в якості буфера між транспортом, виробництвом, реалізацією;

+ для компенсації затримок, пов’язаних з рухом матеріалів;

– для виготовлення продукції;

– для зниження собівартості продукції.

53. Необхідність утримання запасів визначається такими мотивами:

– сезонністю виробництва;

+ сезонністю попиту;

– зменшенням виробничих витрат;

– зниженням собівартості виробництва.

54. Підсистема закупівель організовує:

– вихід матеріального потоку із логістичної системи;

+ вхід матеріального потоку в логістичну систему;

– рух матеріального потоку за межами логістичної системи;

– транспортування матеріальних ресурсів.

55. До критеріїв формування системи закупівельної логістики не належать:

– оптимальна періодичність постачань;

– оптимальна структура матеріальних потоків;

– мінімальні сукупні логістичні постачальницькі витрати;

+ структура каналів товароруху.