Оцінювання рефератів

Оцінка виставляється з урахуванням двох параметрів: 1) обсяг виконаного реферату; 2) якість написання.

1. Оцінка “відмінно” ставиться за реферат, який має обсяг 15-20 або більше друкованих (рукописних) сторінок; проблема, яка в ньому розглядається, викладена повно, послідовно, логічно; список використаної наукової літератури нараховує 5-6 джерел, відповідає сучасним правилам оформлення бібліографії.

2. Оцінка “добре” ставиться за реферат, який має обсяг 11-14 сторінок; тема реферату викладена досить повно, але є певні недоліки у логіці викладу; бібліографічний список нараховує 4-5 джерел, відповідає сучасним правилам, але містить певні помилки.

3. Оцінка “задовільно” ставиться, коли обсяг реферату є недостатнім для викладення обраної проблеми, і тому проблема розглядається поверхово; у бібліографічному списку менше чотирьох наукових джерел і є помилки.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо тема реферату зовсім не розкрита, у бібліографічному списку менше 2 наукових джерел, і він подається не за сучасними правилами або за умов вилучення змісту реферату з інтернету.

ІІ ВАРІАНТ

Тест 1 Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування.

1. Визначте, які вчені є прихильниками унілатеральної теорії знаків:

а) Ю. С. Степанов, В. І. Кодухов;

б) О. С. Мельничук, В. М. Солнцев;

в) Л. Блумфільд, Ф. де Соссюр;

г) З. Д. Попова, В.А. Звегінцев.

2. Які вчені є прихильниками білатеральної теорії знаків:

а) Ю. С. Степанов, В. І. Кодухов;

б) О. С. Мельничук, В. М. Солнцев;

в) Л. Блумфільд, Ф. де Соссюр;

г) З. Д. Попова, В.А. Звегінцев.

3. На думку Ф. де Соссюра, знак – це:

а) тільки частинка матерії;

б) союз значення і його носія;

в) поєднання поняття та акустичного образу;

г) органічна єдність двох сторін.

4. Яку ознаку знака Ф. де Соссюр називає першим принципом:

а) матеріальність;

б) довільність;

в) умовність;

г) лінійний характер позначення.

5. Яку ознаку знака Ф. де Соссюр називає другим принципом:

а) матеріальність;

б) довільність;

в) умовність;

г) лінійний характер позначення.

6. Яка одиниця мови є найменшою мовною одиницею:

а) фонема;

б) морфема;

в) слово;

г) речення.

7. Яка одиниця мови є найменшою двосторонньою мовною одиницею:

а) фонема;

б) морфема;

в) слово;

г) речення.

8. Яка одиниця мови є знаком з погляду представників унілатеральної теорії:

а) фонема;

б) морфема;

в) слово;

г) всі одиниці мови.

9. Яка одиниця мови є знаком з погляду представників білатеральної теорії:

а) фонема;

б) морфема;

в) слово;

г) всі одиниці мови.

10. Яка наука вивчає акустичні характеристики голосу, паузи, інтонацію:

а) паралінгвістика;

б) паракінесика;

в) семіотика.

ЛІТЕРАТУРА:

Фердінан де Соссюр. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр.

А. Корнійчук, К. Тищенко. – К.: Основи, 1998. – 324 с.

Тест 2

Роль мови у процесі пізнання.

Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.

1. Кому з науковців належать слова: «мова – це орган, який утворює думку»:

а) І. О. Бодуену де Куртене;

б) М. І. Жинкіну;

в) В. фон Гумбольдту;

г) О. О. Потебні.

2. Хто з мовознавців першим висловив припущення про вплив мови на мислення:

а) А. Шлейхер;

б) Ф. де Соссюр;

в) Л. В. Щерба;

г) В. фон Гумбольдт.

3. Хто є автором гіпотези лінгвальної відносності:

а) Е. Сепір, Б. Уорф;

б) В. фон Гумбольдт, М. Мюллер;

в) А. Шлейхер, Е. Бенвеніст;

г) І. М. Сєченов, С. Л. Рубінштейн.

4. Гіпотеза лінгвальної відносності має такий зміст:

а) мова визначає мислення; людина в своєму мисленні йде за мовою;

б) мова є основним інструментом пізнання;

в) мова закріплює результати пізнавальної діяльності;

г) вивчення нової мови рівнозначне набуттю нового погляду на попереднє світосприйняття.

5. Яку гіпотезу було висунуто радянськими мовознавцями на противагу гіпотезі Сепіра – Уорфа?

а) гіпотезу соціального договору;

б) гіпотезу лінгвістичної доповняльності;

в) гіпотезу зсукосимволізму;

г) яфетидологію – «нове вчення про мову».

6. Гіпотезу лінгвальної відносності підтримували:

а) неогумбольдтіанці;

б) структуралісти;

в) молодограматики;

г) компаративісти.

7. Кому належать слова: мова «не просто передавальний інструмент для озвучених ідей, а скоріше сама творець ідей…»:

а) В. фон Гумбольдту;

б) Б. Уорфу;

в) Є. Сепіру;

г) Л. Вайсгерберу.