Належність доказів. Допустимість засобів доказування.

Та частина картини об’єктивної істини, що має бути складена з пазлів у свідомості судді, та яка залишилася поза тою частиною, де сторонам не треба піклуватися про доставку пазлів, складається з пазлів, які мають бути доставлені туди тією особою, яка зобов’язана це робити, тією стороною, на яку покладено обов’язок доказування. Та частина об’єктивної істини, що складається з обставин, які мають бути доказаними, називається предметом доказування у справі. Коло таких обставин визначає суд. Тобто уся картина об’єктивної істини складається з двох частин: одна частина складається з обставин, які доказувати не потрібно (наявністю пазлів у цій частині сторонам перейматися не потрібно), та предмету доказування (у цій частині сторони мають самостійно попіклуватися про її цілісність, про постачання усіх необхідних пазлів до неї).

Предмет доказування також складається з пазлів і кожна сторона доставляє такі пазли у суд, стверджуючи, що саме цей пазл має лежати саме у цій частині картини об’єктивної істини, саме цей пазл належить до цієї картини. І якщо суд переконується у тому, що цей пазл належить до цієї картини, він визнає його належним пазлом.

Доказ, який належить до предмета доказування називається у процесуальному законодавстві належним доказом. Належні докази – це такі докази, які мають значення для справи, тобто можуть підтвердити пов’язані зі справою істотні обставини, та входять до складу підстав позову або підстав заперечення проти нього.

Для того, щоб оцінити належність пазла до картини об’єктивної істини, суд повинен його спочатку отримати, приміряти та оглянути. Але усіх цих дій суд не зможе вчинити аж поки пазл не буде доставлений у свідомість судді. Для цього потрібен відповідний «засіб доставки», бо інакше пазл просто не потрапить до свідомості судді, не зможе бути допущеним туди.

А доставити туди цей пазл можна лише тим «засобом доставки», що є дозволеним для нього. Той пазл, який може бути доставлений у свідомість судді лише у певному «засобі доставки» в інший «засіб доставки» допущений не буде. Якщо один «засіб доставки» призначений для перевезення лише синіх пазлів, то червоний пазл у нього допущений не буде. Для червоного пазла такий «засіб доставки» є недопустимим.

Допустимість засобів доказування означає, що будь-які фактичні дані в цивільній справі можуть бути підтверджені лише встановленими в законі засобами доказування (поняття допустимості у широкому значенні). Цих засобів доказування шість.

Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (поняття допустимості у вузькому значенні). Наприклад: відповідно до ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків).