3.4. Процес вимірів.

Для орієнтування горизонтального круга застосовується функція [УСТ_0]. Після того як визвали функцію клавішею , встановлюють необхідний напрямок, повертаючи прилад.

Використовують навідний горизонтальний гвинт для більш точного наведення. Натискають клавішу , щоб закріпити встановлений напрямок.

При роботі необхідно знати висоту точки на місцевості Z_s, висоту відбивача t_h і висоту приладу i_h.. Величини які необхідно встановити, з’являться на дисплеї. Після цього можна вибрати для введення або висоту цілі (відбивача), або висоту приладу.

Необхідно ввести атмосферні поправки. Для цього вводять температуру і тиск повітря в меню. Ці установки зберігаються і після виключення приладу. Поправка рівна нулю при температурі Т=20ºC і тиску р=944кПа.

В подальшому візують на намічену ціль.

Поправки у виміри горизонтального кута вводяться за вплив колімаційної похибки, а у вертикальний кут – за непостійність місця нуля і за нахил вертикальної осі приладу. В той же час проходить вимірювання віддалі. Графік в програмі для вимірювання віддалей дозволяє визначати інтенсивність отриманого сигналу. Після завершення знімання встановлена комбінація інформації виводиться на екран дисплею. Якщо запис інформації був виконаний, то у внутрішню пам’ять або на зовнішній накопичувач записується вся інформація, яка була виведена на екран, і номера, і коди точок. Після знімання номер точки збільшується, а введений код запам’ятовується.

Виведені на екран установки можуть бути змінені тільки після завершення знімання. Зупинка процесу вимірів може бути виконана натиском клавіші функціональної ESC.

Похилі віддалі і інша отримана інформація змінюється під впливом кривизни Землі і рефракції.

3.5. Головне меню приладу включає:

1. Введення.

2. Вид робіт.

3. Визначення координат.

4. Встановлення приладу.

5. Встановлення інтерфейсу.

Головне меню дозволяє встановити параметри приладу і програмного забезпечення, вводити інформацію і визивати прикладні програми. Головне меню активізується натиском клавіш ON+MENU. На екрані з’являється список команд (командне меню). Вибір команд виконується за допомогою клавіш курсору (вверх ↑), (вниз ↓). Запуск вибраної команди змінюється за допомогою команди ДА.

3.5.1. Введення.

Наступна інформація може бути змінена в меню введення:

• Додаткова постійна.

• Масштаб.

• Температура.

• Тиск повітря.

3.5.2. Види робіт при яких можна використовувати прилад.

1. Визначення розмірів (визначення віддалей при відсутності прямої видимості).

Приклади застосування:

• Виміри поперечників.

• Виміри меж і будівель.

2. Виміри висоти недоступного об’єкту.

Приклади застосування:

• Виміри висоти дерев, мостів т.ін.

• Визначення величини провисання ЛЕП.

• Винесення в натуру при вертикальному плануванні.

3. Вимірювання відносно базової лінії (визначення віддалей від базової лінії).

Приклади застосування:

• Визначення меж.

• Трасування залізничних колій.

• Визначення віддалей від будівель до меж, доріг, вулиць.

• Визначення допоміжних ліній при лінійних вишукуваннях каналів, доріг і будинків.

• Обернена засічка в локальній системі координат.

4. Визначення висоти. Полярні координати (вертикальне планування).

Приклади застосування:

• Знімання фасадів будинків.

• Визначення висот на вулицях з інтенсивним рухом, мостів і переїздів.

• Визначення координат у вертикальному плануванні для знаходження висот і обчислення об’ємів.

• Винесення в натуру (координати і висоти) для фасадів, і проектних конструкцій.

5. Перпендикулярні лінії.

Приклади застосування:

• Перевірка перпендикулярності ліній.

• Винесення в натуру прямих кутів.

• Спеціальні виміри при відсутності прямої видимості.

6. Паралельні лінії.

Приклади застосування:

• Перевірка паралельності ліній.

• Винесення в натуру паралельних ліній в заданій точці.

7. Вимірювання.

Приклади застосування:

• Перевірка відхилення точки від заданої лінії.

• Винесення в натуру точки у випадку її розташування на заданому напрямку.

Координатна система складає необхідну основу широкомасштабного знімання. При великих об’ємах робіт бажано обробляти координати безпосередньо в польових умовах. Режими, які вміщують ці способи, знаходяться в програмі приладу.

1. Обернена засічка.

Дозволяє визначити координати і висоти невідомих станцій у будь якій системі координат. З вільної станції виконують виміри на дві вихідні точки.

2. Відома станція.

Попередні виміри для орієнтування групи напрямків або градуювання круга, обґрунтовуючись на можливості визначення полярних координат точки або розмічування сітки координатних точок. Орієнтуючий кут між станцією і опорною точкою, а також масштаб, визначаються при зніманні.

3. Висотне розмічування на місцевості.

Висотне розмічування на місцевості дає можливість визначити висоти знімальних точок, застосовуючи відносні координати, в частковому випадку у вимірах можуть використовуватися абсолютні висоти.

4. Полярний спосіб.

Визначення координат і висот точок за допомогою віддалей і напрямків; виведення на дисплей і збереження підрахованих значень.

5. Розмічування ліній.

Дає можливість розмічувати і знаходити точки в даній системі координат. Застосовується при розмічуванні меж землекористувачів, маючи відомі координати, або азимут з відомим напрямком. Виконання всіх процедур прямо на станції, в полі.

6. Встановлення приладу і інтерфейсу виконується для налагодження приладу і для зв’язку із зовнішніми пристроями (принтер, комп’ютер).

3.5.4. Розллянеммо загальний приклад визначення координат та висот.

3.5.4.1. Обернена засічка.

Обернена засічка використовується для визначення координат точки стояння (станції) шляхом виконання вимірювань декількох пунктів з відомими координатами. Збережені в пам'яті приладу координатні дані можуть бути викликані і використані в якості координат відомих точок Якщо потрібно, можна переглянути нев'язки рішення по кожній точці.

Введення відомих даних( Дано)

Координати відомої точки T : X_i, Y_i, H_i (1 - 4);

Виміряний горизонтальний кут : ГК_і (1-4);

Виміряний вертикальний кут : ВК_і (1-4);

Виміряна відстань: D_і (1-4).

Вивід визначених даних(Отримати)

Координати невідомої станції T₀ : Х₀ Y₀, H₀.

Рис.4.19. Схема оберненої засічки.

• За результатами спостережень відомих точок обчислюються або всі координати станції(точки стояння Т₀) - X₀, Y₀, Н₀ або тільки висотна компонента Н₀.

• У випадку координатної засічки отримані значення заміщають введені або виміряні раніше координати станції (X_i, Y_i, Н_i), проте в разі висотної засічки заміщається тільки значення Н_i.

.• Введені координати відомих точок і обчислені дані точки стояння можуть бути записані у вибраний файл роботи.

В результаті засічки визначаються координати станції X₀, Y₀, Н₀.

Можна використовувати від 2 до 10 відомих пунктів при виконанні лінійно-кутових вимірів і від 3 до 10 відомих пунктів при виконанні тільки кутових вимірів.