3. Поясніть розділові знаки при збігові двох підрядних сполучників, накресліть схеми речень.

1.По селу пішла чутка, що, коли хтось добровільно віддасть награбоване у пана, його не каратимуть. 2. Чекали саме такого, не дуже рясного, дощу, бо, якщо менші краплі, то довше він ітиме. 3. Мене попередили, що коли я не оформлю документи, то не отримаю дозволу на поїздку. 4. Не захоплюйся красномовними людьми, бо, коли хто багато говорить, то він здебільшого мало робить. 5. В народі кажуть, що якби один другому не помагав, то світ би пропав. 6. Вибачай, прошу до хати, хоч у мене трошки темно, бо, коли я сам у хаті, не палю вогню даремно (Леся Українка). 7. Людська доброта також повинна мати міру, бо, якщо станеш медом, тебе мухи з‘їдять. 8. Часто діти не цінують здобутого для них батьками, бо, коли що без труда здобуте, його не можна й оцінити.

4. Утворіть на основі поданих складнопідрядних речень багатокомпонентні конструкції з однорідною супідрядністю, доповнивши їx підрядними того ж виду.

Зразок виконання: Мандрівники бачать, що потік досить широкий i стрімкий. — Мандрівники бачать, що потік досить широкий i стрімкий, що вода його крижана i перейти його вбрід неможливо.

1. Людство розуміє, що екологічні проблеми є одними з найважливіших на сьогодні. 2. «Кобзар» — це вічна книга українського народу, бо кожен його рядок просякнутий болем за Українy, за українців. 3. Діти поїхали на екскурсію до Києва, щоб побачити його музеї і собори. 4. Кожен старшокласник має знати, як працювати з науковою літературою.

5. Випишіть окремо складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними й окремо – з підрядними з‘ясувальними.

1. Я дивлюсь з-під опущених вій, як цвіте далина (В.Сосюра). 2. Чи вдячний нащадок згадає той час, як всі ми вставали з неволі, як довго питали та мучили нас на рідним занедбаним полі? (Г.Чуприна). 3. Я пам'ятаю місто за Дніпром, де в небі місяць плинув, як пором, де шелестіли в яворах сади, де восени кружляв кленовий лист, де я узнав життя суворий зміст... (Л. Первомайський). 4. І хороше, i дивно, i радісно стає мені, малому, в цім світі, де є зорі, i добрі люди, i тихі вогники, i щедрі вечори (М. Стельмах). 5. Любити жінку - відкривати світ, де святом зацвітає все буденне (М. Сингаївський). 6. Степ особливо чарівний тієї пори, коли жита половіють (І. Цюпа). 7. Соняшники горять на подвір‘ях, за огорожами, вони повиходили до сaмої дороги, тут ростуть на вільному місці, й, дивлячись на них, хочеш усміхнутись, ловиш себе на тому, що зласкавів i здобрів безпричинно (Є.Гуцало)..

5