Тема 1.2. Проектування освітлювальних установок.
1. Світлотехнічний метод розрахунку освітлювальних установок.
Розрахунок електричного освітлення має метою визначення наступних характеристик освітлювальної електроустановки:
- кількість, тип і розміщення світильників;
- тип і потужність ламп, які забезпечують встановлену нормами освіт –
леність робочих місць;
- загальну потужність електроустановки..
Внутрішнє освітлення виробничих і допоміжних приміщень
підприємств виконується лампами розжарювання, люмінесцентними або ртутними.
Лампи розжарювання краще використовувати для освітлення приміщень
З особливо важкими умовами середовища – з наявністю пилу, вологи, хі –
мічно агресивних парив, а також пожежо та вибухонебезпечних. Для аварійного освітлення, яке перемикається на живлення від джерел постійного струму.
Люмінесцентні лампи використовують для освітлення приміщень самого
різного призначення. Найбільш раціонально використовувати їх в примі – щеннях, в яких виконується роботи, які вимагають розрізнення дрібних деталей та кольору виробів.
Дугові ртутні лампи рекомендується використовувати для освітлення великих площин з висотою більше ніж 6 метрів.
Висота підвішування від полу для світильників з лампами потужністю менше ніж 500 Вт максимально 6 м, потужністю більше ніж 500 Вт – 12 м.
В приміщеннях, де за місцевими умовами висота підвішування менше ніж
2,5 м, світильники повинні мати матові розсіювачі або лампи з матовою колбою потужністю не більше ніж 60 Вт.
Мінімальна висота підвішування світильників вибирається такою, щоб надійно обмежувалася їх засліплююча дія.
Необхідні вихідні дані:
розміри робочої площини, яку необхідно освітлювати Sр ;
необхідна за встановленими санітарними нормами освітленість робочих місць Ен;
характеристика навколишнього середовища (вологість, запиленість, наявність хімічно агресивних парив, пожежна та вибухова небезпеч - ність),
- порядок розміщення робочих місць в виробничому приміщенні.
Вибір освітленості здійснюється на підставі санітарних норм, які перед –
бачені Будівельними нормами і правилами (Бніп). Освітленість нормується за вісімю розрядами, які характеризують зорову роботу людини.
2.Вибір системи освітлення і коефіцієнта запасу.
Системи виконання освітлювальних установок бувають двох типів:
загального освітлення;
комбінованого освітлення (загальне в комбінації з місцевим).
Система загального освітлення використовується в виробничих приміщен -
нях з рівнем освітленості до 150 Лк.
Система комбінованого освітлення використовується для виробничих при-
міщень з І – IV розрядами зорової роботи.
Значення освітленості від світильників загального освітлення в системі комбінованого освітлення для різних розрядів зорової роботи надаються в довідниковій літературі (ЭТС т.3. кн.2. табл. 48-22).
Для освітлення приміщень, як правило, використовують газорозрядні лампи (ЛЛ, ДРЛ, ДРИ, НЛВД). Використання ламп типу ДКсТ всередині приміщень допускається тільки за узгодженням з закладами охорони здоровя.
При виборі типу світильників необхідно враховувати:
передачу кольору (ЭТС т.3. кн.2. табл. 48-23);
вимоги до світлорозподілу (ЭТС т.3. кн.2. табл. 48-24);
вимоги до обмеження засліпленості;
економічність установки в цілому.
При системі загального освітлення використовується рівномірне і локалі –
зоване розміщення світильників. При цьому враховується розташування ро –
бочих місць в виробничому приміщенні. Робочі місця (верстати) можуть бути
розташовані або по центру, або біля стін приміщення.
Варіанти рівномірного розміщення світильників.
а) б)
l Lb l Lb
l
l
l
La La
Рис. 1.14. Варіанти розміщення світильників.
а) по вершинам прямокутника б) по вершинах ромбу (шахове)