
- •Електроустаткування
- •Електроустаткування промислових підприємств вступ
- •Мета і задачі предмету.
- •2. Проектування електроустаткування промислових установок.
- •Ці схеми відображають дійсне розташування окремих апаратів і вузлів еу
- •В електричних схемах постійного струму ділянки кіл позитивної полярності маркують непарними числами, а негативної – парними.
- •Тема 1.1. Джерела світла і освітлювальні прилади.
- •1.Типи освітлення.
- •2. Нормування освітлення.
- •В діючих нормах проектування промислового освітлення задається як ве –
- •3. Світлова енергія. Основні світлотехнічні величини і одиниці їх
- •4.Електричні джерела світла. По способу генерування світлового випромінювання джерела світла поді –ляються на температурні і люмінесцентні, тобто лампи розжарювання та газорозрядні лампи.
- •Промисловістю для роботи в освітлювальних установках загального і міс –
- •А) люмінесцентної лампи; б) дугової ртутної лампи; в) стартера.
- •4.Світильники.
- •Тема 1.2. Проектування освітлювальних установок.
- •1. Світлотехнічний метод розрахунку освітлювальних установок.
- •В приміщеннях, де за місцевими умовами висота підвішування менше ніж
- •2. Розрахунок освітлювальної установки методом використання світлового потоку.
- •Вибір оптимальної відстані між світильниками визначається за спів –
- •3. Розрахунок освітлювальної установки методом питомої потужності.
- •3. Електричне освітлення зовнішніх територій.
- •Загальні відомості
- •Тема 2.1. Загальні відомості про металорізальні верстати.
- •1. Класифікація металорізальних верстатів.
- •2.Основні та допоміжні рухи в верстатах, кінематичні схеми. Процес отримання на верстатах деталей заданої форми і розмірив склада –
- •2.Параметри процесу обробки.
- •3.Загальні питання електроприводу верстатів.
- •4. Регулювання швидкості приводів верстатів.
- •Вузол зміни кутової швидкості ви –
- •4. Вибір системи автоматизації верстатів.
- •5. Електрична апаратура керування верстатами.
- •Триполюсні ав можуть мати три електромагнітних розчіплювачі макси – мального струму. Струм спрацювання регулюється, час спрацювання ав –
- •7. Типові блокувальні зв’язки в схемах керування верстатами.
- •Проміжкового реле
- •Схеми обмеження переміщень використовуються для виключення зіткнень між окремими рухомими елементами, а також виходу їх за межі робочої зони. Більш точніша зупинка здійснюється використанням галь –
- •Тема 2.2 Електроустаткування і схеми автоматичного керування
- •1. Загальні відомості про верстати токарної групи.
- •Процес токарної обробки на таких верстатах складається з операцій зі змі –
- •2.Типи електроприводів токарних верстатів.
- •2.Розрахунок потужності двигуна головного приводу токарних верстатів.
- •Перевірка механічної характеристики на жорсткість.
- •Для верстатів легкої групи:
- •Для верстатів середньої групи:
- •3. Визначення потужності допоміжних приводів і приводів подачі.
- •4. Розрахунок потужності та вибір двигунів насосних станцій охолодження та гідросистем.
- •Розрахунок потужності двигуна гідронасосу.
- •5. Електропривод і схеми керування токарними верстатами.
- •2 ) Пуск “Вперед” - рк (права) положення “Вперед” ms1
- •4 ) Пуск “Назад”: рк “Назад” ms2 вкл. К5 вкл.К3 м1 на реверс.
- •0 Інші елементи.
- •Електромагнітом ya3.
- •Тема 2.3. Електроустаткування і схеми керування свердлильними
- •1. Призначення і загальна будова свердлильних і розточувальних
- •Свердлильні верстати поділяються вертикально-свердлильні і радіально-
- •Тема 2.4. Електрообладнання і схеми керування фрезерними
- •1.Призначення, класифікація і будова фрезерних і зубофрезерних верстатів.
- •Вимоги до електроприводу і схем керування фрезерних верстатів.
- •3.Розрахунок потужності двигунів електроприводів.
- •4.Електроустаткування і схеми керування фрезерними верстатами.
- •Тема 2.5. Електрообладнання і схеми керування поздовжньо-
- •Призначення, класифікація і будова поздовжньо-стругальних
- •2.Кінематична схема і система приводів механізмів стругального верстата.
- •3.Особливості роботи і типи головних приводів стругального верстату.
- •4.Розрахунок потужності двигуна приводу стола.
- •5.Електроприводи подач стругального верстата.
- •6.Електроустаткування та схема керування стругального верстату.
- •Тема 2.6. Електроустаткування і схеми керування шліфувальними і
- •1.Призначення і загальна будова шліфувальних і доводочних верстатів.
- •2.Склад і особливості електрообладнання шліфувальних верстатів.
- •3.Електроприводи шліфувальних верстатів.
- •4.Розрахунок потужності двигуна головного приводу.
- •5.Електроустаткування і схема керування круглошліфувального
- •Тема 2.7. Електроустаткування і схеми керування
- •1.Призначення, класифікація і конструкція ковальсько-пресових машин.
- •2.Електропривод ковальсько-пресових машин.
- •С хема механічного кривошипного ковальсько-штампувального пресу.
- •1. Керування від кнопок. Sa3 в положенні «кнопки». При натисканні sb2 спрацьовує км1 або км2, двигун м запускається в прямому або в зворотному напрямку. Реле к2 вмикається при подачі живлення в схему.
- •2. Керування від педалі. Sa3 в положенні «педаль», спрацьовує к3, яке розмикає коло кнопок і вмикає коло sq2, sq4. Схема працює аналогічно.
- •3. Режим наладка. Sa3 закорочує коло контактів к2 і кнопки sb3. Рух повзуна можна здійснювати від одної кнопки sb4.
- •Тема2.8. Електроустаткування і типові збиральні одиниці схем керування автоматичних верстатних ліній і агрегатних верстатів.
- •1.Призначення і будова агрегатних верстатів.
- •2.Електропривод і схема керування агрегатного верстата з
- •3.Основні типи автоматичних верстатних ліній (авл).
- •4.Принципи побудови схем керування авл.
- •Тема 2.9 Електроустаткування промислових роботів і
- •1.Класифікація і галузі використання промислових роботів.
- •2.Загальні характеристики робототехніки.
- •3.Системи програмного керування пр.
- •4.Забезпечення безпеки при використанні пр.
- •Тема 2.10. Адаптація контактно-релейних схем на безконтактне
- •1.Безконтактне керування в системах електроустаткування.
- •2.Основні елементи безконтактної апаратури керування.
- •3.Основні схеми заміщення контактно-релейних елементів.
- •Тема 2.11. Електроустаткування і електропривод верстатів з чпу
- •1.Класифікація і особливості конструкції верстатів з чпу.
- •2.Електропривод верстатів з чпу.
- •Тема 3.1. Електроустаткування і схеми керування мостовими кранами.
- •2.Склад електрообладнання мостового крана.
- •3.Кранові гальмівні пристрої і вантажні електромагніти.
- •4.Електропривод механізмів підйомних кранів.
- •5.Кранова апаратура керування і захисту.
- •6.Електричні схеми контролерного керування двигунами кранових
- •7. Малоконтактні і безконтактні схеми керування крановими електроприводами
- •Тема 3.2. Електрообладнання і схеми керування ліфтами і підйомниками.
- •1. Характеристика ліфтів.
- •Вимоги до електроприводу і систем керування ліфтових установок.
- •3.Електричні схеми керування ліфтами.
- •Тема 4.1. Електрообладнання механізмів безперервного транспорту.
- •1.Загальні характеристики механізмів безперервного транспорту.
- •2.Розрахунок потужності двигуна стрічкового конвеєра.
- •3.Електричні схеми керування конвеєрними лініями.
- •Тема 5.1. «Електроустаткування компресорних і вентиляційних
- •1.Призначення, класифікація і будова компресорів і вентиляторів.
- •2.Електропривод компресорів і вентиляторів.
- •3.Схеми керування компресорними і вентиляційними установками.
- •Тема 5.2. Електроустаткування і схеми керування насосними
- •1.Призначення і будова насосів.
- •2.Вибір потужності двигунів відцентрових насосів.
- •3.Апаратура автоматизації насосних установок.
- •4.Схеми автоматизації роботи насосних установок.
- •Тема 6.1. Загальні відомості про електротермічні установки. (ету)
- •1.Призначення і класифікація електротермічних установок.
- •2.Електропостачання електротермічних установок.
- •3.Комплектуюче обладнання ету.
- •Тема 6.2. Електрообладнання печей опору.
- •1. Класифікація і будова печей опору.
- •2.Нагрівальні елементи печей опору.
- •3.Розрахунок дротяних і стрічкових нагрівачів.
- •4.Схеми регулювання нагріву печей опору.
- •5.Установки прямого нагріву.
- •Тема 6.3. Електрообладнання дугових електропечей і установок.
- •1.Принцип дії і загальна будова електродугових печей.
- •2.Режими роботи електродугових печей.
- •3.Електропостачання дугових електропечей.
- •4.Схема регулювання потужності дугових електропечей.
- •5.Електромеханізми дугових електропечей.
- •Тема 6.4 «Електрообладнання установок індукційного нагріву.
- •1.Принцип дії і галузь застосування установок індукційного нагріву.
- •3.Індукційні печі без осердя (тигельні печі).
- •4.Индукційні нагрівальні установки.
- •5.Високочастотні індукційні установки для діелектричного нагріву.
- •Тема 6.5. Заходи з економії електроенергії при використанні
- •1.Організаційні заходи з економії електроенергії.
- •3.Технічні заходи з економії електроенергії.
- •Тема 6.6. Електрообладнання установок електричного зварювання.
- •1.Фізико-технічні основи електричного зварювання. Загальні вимоги
- •2.Загальні відомості про електричне зварювання.
- •3.Джерела електроживлення зварювальних установок.
- •220, Кола
- •4.Установки контактного електрозварювання.
- •Тема 7.1. Електроустаткування гальванічних установок.
- •1.Призначення і принцип дії гальванічних установок.
- •Тема 7.2. Електроустаткування установок електростатичного
- •1. Призначення, принцип дії та будова установок.
- •Джерела живлення установок електростатичного фарбування.
- •Тема 7.3. Електроустаткування установок електроерозійної обробки
- •1. Призначення, принцип дії і загальна будова електроерозійного верстату.
- •2.Електроустаткування електроерозійного верстата.
- •Тема 7.4. Електроустаткування установок ультразвукової обробки.
- •1. Призначення і принцип дії установок ультразвукової обробки.
- •2. Джерела живлення установок ультразвукової обробки.
- •1. Класифікація приміщень по їх вибуховій і пожежній небезпечності.
- •Види виконання електрообладнання по ступеню захисту від впливу
- •3. Вибір електрообладнання для пожежо і вибухонебезпечних приміщень.
А) люмінесцентної лампи; б) дугової ртутної лампи; в) стартера.
Дугові ртутні лампи (ДРЛ) являють собою скляну колбу 5, яка заповнена інертним газом (аргоном) і дозованою кількістю ртуті. Всередині колби поміщено запальник 7. При проходженні електричного струму в запальнику
виникає дуга, при цьому аргон і пари ртуті, які знаходяться в колбі, почи - нають світитися з перевагою сине-зелених промінів. Для виправлення світло- вої передачі на внутрішній поверхні колби нанесений шар люмінофору.
Ресурс дугових ртутних ламп складає понад 10000 годин.
Для забезпечення роботи газорозрядних лампам призначені спеціальні схеми і апарати, які представлені на рис. 1.5.
МГЛ – металогалогенні лампи мають в парах ртуті домішки: йодисті з'єднання натрію, талію та індію, які значно підвищують світловіддачу ламп.
НЛВД – натрієва лампа високого тиску, в якій використовується розряд в парах натрію. Має саму високу світловіддачу, але ж і високу пульсацію світлового потоку.
ДКсТ – дугова ксенонова трубчата. Має добру передачу кольору і великі потужності: 5; 10; 20; і 50 кВт.
220 В 220 В
Рис. 1.5. Схеми включення: а – люмінесцентної лампи (ЛЛ); б – лампи ДРЛ.
СТ – стартер; КР – конденсатор для заглушування радіозавад; К – конденсатор для компенсації реактивної потужності; Др. – дросель; Тр – трансформатор.
Люмінесцентні лампи виготовляють з різними відтінками: ЛБ – білого;
ЛХБ – холодного білого; ЛТБ – тепло-білого; ЛД – денного світла; ЛДЦ – денного правильної передачі світла. Лампи ЛД і ЛДЦ використовують на виробництвах, де необхідне правильне розрізнення кольору; ЛТБ – в адмі –
ністративних і культурно-побутових приміщеннях; ЛБ і ЛХБ – в інших приміщеннях.
При включенні газорозрядних ламп в двопровідні лінії змінного струму виникають пульсації світлового потоку, які викликають стробоскопічний ефект, при якому обертаючи частини механізму здаються нерухомими,
виникає стомлення зору, що може привести до нещасних випадків на ви –
рибництві.
4.Світильники.
Світильником називається освітлювальний прилад ближньої дії, призначе- ний для освітлення об’єктів, які знаходяться на відстанях в десятки разів більше ніж розміри самого світильника і для розміщення в йому джерел світла(ламп), пуско-регулювальної та комутаційної апаратури, а також
елементів корекції світлового потоку (розсіювачів або світлофільтрів чи відбивачів). По призначенню, - в залежності від місця встановлення світиль- ники поділяються на світильники зовнішнього освітлення(ліхтарі та прожек-
тори), світильники внутрішнього та світильники місцевого освітлення.
Відповідно стандарту світильники класифікуються по ступеню захисту від пилу і води: а) – від пилу:
відкриті;
перекриті з неущільненою світлопропускною оболонкою;
повністю пилозахищені;
частково пилозахищені (захищені лише струмопровідні частини);
повністю пилонепроникнені:
частково пилонепроникнені.
б) – від води:
незахищені; - брискозахищені;
краплезахищені; - струмозахищені,
дощевозахищені;
Для роботи в виробничих приміщеннях з хімічно агресивними середо – вищами використовують світильники, які захищені від впливу хімічно
агресивного середовища (хімічно стійкі). Такий світильник складається з хімічно стійкого пластмасового корпусу, отвір для вводу провідників живлення має ущільнення, а прокладка з термостійкої гуми не допускає проникнення всередину світильника хімічно агресивних речовин. Арматура
ламп виготовляється, як правило, з фарфору.
Для освітлення вибухонебезпечних приміщень використовують вибухо - захищені світильники, які виготовляють за видами вибухозахисту:
- для ламп розжарювання: “вибухонепроникаюча оболонка” або “підвищена надійність проти вибуху”;
- для люмінесцентних ламп – з видом вибухозахисту “підвищена надійність проти вибуху”.
В вибухозахищених світильниках скляний ковпак і корпус світильника
мають велику механічну міцність і тому здатні витримати внутрішній тиск, який створює вибухонебезпечна суміш під час її підпалювання. Для захисту від механічних пошкоджень скляний ковпак захищається металевою сіткою.
Вибухозахищені світильники комплектуються патроном з іскрогасильною камерою і механічним блокуванням, яке забезпечує замикання кола лампи коли вона повністю вкручена в гільзу патрону. Подача напруги припиняється при відкриванні світильника спеціальною контактною пружиною.
Для освітлення виробничих приміщень, в яких технологічний процес пов’язаний з подрібненням сировини, використовуються світильники з товстою скляною лінзою і додатковим металевим щитом, який захищає лінзу і лампу від попадання осколків та уламків сировини.
Різноманітність світильників по ступеню захисту від впливу зовнішнього середовища дає можливість підібрати необхідне конструктивне виконання світильника практично для будь яких умов роботи і навколишнього середо - вища як для роботи в приміщеннях так і на відкритому повітрі.
В залежності від виду ламп світильники можна поділити на світильники для ламп розжарювання, на світильники для люмінесцентних або газорозрядних ламп.
В залежності від способу встановлення світильники можна поділити на підвісні (стельові) та на бокові (настінні). Спосіб встановлення світильників залежить від характеру роботи і розташування робочих місць в виробничому приміщенні. Світильники місцевого освітлення встановлюються безпосе – редньо на робочому місці на пристосуваннях, які дозволяють встановлювати світловий потік в зручному напрямку.
Конструкція світильників.
А) світильники для внутрішнього освітлення.
Рис.1.6. Світильники для внутрішнього освітлення.
а) – незахищений типу Уз з відбивачем і скляним затінювачем; б) – частково пилоза –
хищений типу ГсУ; в) – повністю пилозахищений і краплезахищений типу ПГ.
г) - повністю пилозахищений і краплезахищений типу ПВЛ для люмінесцентних ламп.
Рис.1.7. Хімічно стійкі
світильники.
а) - для ламп розжарювання типу “Астра”;
б) – для ламп ДРЛ типу УПД.
1 – корпус; 2 – патрон; 3 – клемна колодка; 4 – екран;
5 – відбивач.
Рис.1.8. Вибухозахищені світильники для ламп розжарювання.
а) – ВЗГ-200; б) – В4А-200; в) – В4А-100; г) – В4А-50.
Рис.1.9. Люмінесцентний світильник підвищеної надійності проти вибуху
НОГЛ-180.
Рис.1.10. Загальний вигляд світильника TCS 058-L фірми “PHILIPS”.
Рис.1.11. Приклад кріплення світильника ЛПО.
1- скоба; 2 – основа; 3 – торцева кришка; 4 – розсіювач; 5 – клемна клодка.
23
Р
ис.1.12.
Будова патрону з
іскрогасильною камерою.
1 – центральний контакт;
2 – іскрогасильна камера;
3 і 5 – контактні гвинти;
4 – контактна пружина;
6 – різьбова гільза;
7 – корпус патрону.
Основні характеристики світильників.
потужність джерела світла (лампи);
напруга мережі живлення;
ККД, - = Fк.св./ Fл ;
Захисний кут = arctg h / (R+r), де
h – відстань від тіла розжарювання до площини світлового отвору,
R – радіус світлового отвору,
r – радіус тіла розжарювання.
5) Крива сили світла (залежність І().
По вигляду кривої світла світильники поділяються:
глибоко випромінюючі типів К, Г, Д;
широко випромінюючі типів Л і Ш.