3.Електропостачання дугових електропечей.

Електропостачання дугових сталеплавильних печей здійснюється від власних трансформаторних підстанцій, в яких встановлюють спеціальні електропічні трансформатори напругою 6, 10, 35 и 110 кВ на первинній стороні і з широким діапазоном регулювання напруги на вторинній стороні (від 100 – 185 до 320 – 510 В), а також відповідну комутаційну і захисну апаратуру на первинній і вторинній стороні. Комплект пускорегулювальної апаратури для управління приводами механізмів печі встановлюють в спеціальному електроприміщенні або на підстанції.

В установках дугових печей використовуються спеціально призначені для них трифазні масляні трансформатори (пічні трансформаторні агрегати). Потужність пічного трансформатора являється важливим параметром дугової печі і визначає тривалість розплавлення металу, що значно впливає на про - дуктивність печі. Нові установки печей комплектуються пічними трансфор -маторними агрегатами підвищеної потужності типів ЭТМПК, ЭТЦПК та ін.

В позначенні типу трансформаторного агрегату: Э – електропічний; Т – трифазний; М – масляне природне охолодження; Ц – масляно-повітряне охолодження; П або Н – перемикаючій пристрій; ПБВ (переключення без збудження, тобто без навантаження) або РПН (регулювання під навантажен -ням); К– комплектний (агрегат з трансформатора і реактора). При цьому, наприклад, для печей типу ДС– 0,5А потужність трансформатора складає 630 кВ·А, типа ДС–ЗМ2, – 2000 кВА, типу ДСП–12Н – 8000 кВ·А.

В табл.6.2. надається ряд потужностей пічних трансформаторів від ємності дугової електропечі.

Пічні трансформатори мають підвищену надійність і динамічну стійкість струмоведучих частин і кріплення.

Для печей з завантаженням до 3 т. пічні трансформатори мають масляно-

повітряне охолодження, а для печей більшого завантаження, – масляно-водяне з примусовою циркуляцією масла. Живлення дугових електропечей створюється вторинним струмопроводом («короткій мережі»), який має малу довжину і великий переріз мідних шин внаслідок значних струмових навантажень (сотні і тисячі ампер). Від величини опору цього кола в значній мірі залежать електричні втрати печі. Для стійкого горіння дуги коротка мережа повинна мати визначений індуктивний опір, для досягнення якого в мережу додатково вмикається реактор.

Табл. 6.2. Ряд потужностей пічних трансформаторів.

Номінальна ємність печі, т	0,5	1,5	3,0	6,0	12	25	50	100	200
Номінальна потужність трансформатора, МВ·А	0,63	1,25	2,0	4,0*	8,0*	12,5*	20* 25	32* 50*	45 125*

*- можливість перевантаження на 20% під час розплавлення.

Необхідна потужність пічного трансформатора визначається за формулою:

• G – продуктивність печі, т/год.;

• w – питомі витрати електроенергії, кВт·год/т;

• K – коефіцієнт використання трансформатора, К = 0,75 ÷ 0,85;

• сosφ – коефіцієнт потужності, cosφ = 0,85÷0,93.

1 – ошиновка; 2 – кабельна гірлянда;

Рис. 6.13. Коротка мережа дугових печей. 3 – трубошина; 4 – електродний тримач.

5 – електрод.

Рис.6.14. Електрична схема силового кола дугової печі.

ЕДП – електродугова піч.

TV2 – пічний трансформатор;

SA1 – роз’єднувач служить для подачі и зняття напруги при

відключеному вимикачі.

QF1– масляний або повітряний пічний вимикач, призначений для

оперативного включення і відключення пічного трансформатора

при всіх навантаженнях –від холостого ходу до коротких замикань.

L – струмообмежувальний реактор, який по закінченні плавлення

шихти шунтується вимикачем QF2.

SA2 – перемикач переключення первинної обмотки з трикутника в

зірку.

Трансформатори струму ТА1, ТА2, трансформатори напруги ТV1 і

ТV2 служать для підключення вимірювальних приладів, апаратури

керування і захисту.

Установки дугових електропечей оснащуються релейним захистом

від струмів КЗ. Всі пічні трансформатори мають газовий двоступе -

невий захист.

В печах ємністю до10т використовують схему «зірка на

електродах».