2.Розрахунок потужності двигуна стрічкового конвеєра.

Потужність приводних електродвигунів механізмів неперервного транспор- ту залежить від режимів роботи, конструкцій механізмів і заданої продуктив -ності. Для транспортуючих механізмів, що працюють у тривалих (устале -них) режимах, розрахунок потужності і вибір електродвигунів виконують за статичним навантаженням, тобто за необхідним зусиллям тягла і значенням швидкості, а для механізмів з повторно-короткочасним режимом роботи - методом еквівалентних величин струму чи моменту двигуна (на основі діаграми статичних навантажень) з врахуванням тривалості вмикання електродвигуна.

Для конвеєрів і линвових доріг з неперервним тяглом розрахунок потужності двигунів проводять з використанням результатів механічних розрахунків стрічок, линв або ланцюгів, тобто визначають статичне навантаження для них (кВт). виходячи з діаграми зусиль, яку показано на рис. 4.3:

Рис. 4.3. Діаграма тягових зусиль

в стрічці конвеєра.

ПБ – приводний барабан;

НБ – натягувальний барабан;

β Q₀ – відвідний вантаж;

F – зусилля натягу стрічки;

V_к – швидкість руху стрічки.

β – кут нахилу стрічки.

Кут нахилу β ≤ 20 ÷ 22°, при більших кутах для утримання

вантажу на стрічці необхідно використовувати додаткові пристрої. Для нормальної роботи стрічка повинна мати попередній натяг F₀.

Зусилля натягу стрічки змінюється від (·)0 до (·)3, набігаючого краю стріч –ки і складає зусилля F_наб.

F_наб. = F₀ + F_п + ΔF + F_нб. , де

F₀ – зусилля попереднього натягу стрічки;

F_п = G_в·Sinβ – зусилля від піднімання вантажу;

ΔF = с(G_в+ G₀)·Cosβ – сумарне зусилля від тертя, де

G_в – вага вантажу;

G₀ – вага несучих і тягових елементів;

с – загальний коефіцієнт опору руху, с = 0,02 ÷ 0,05;

F_нб. – зусилля від тертя в підшипниках натягу вального барабану;

F_нб. ≈ 2F₀ ·μ·d/D , де

μ – коефіцієнт тертя = 0,03 ÷ 0,06;

d – діаметр цапфи підшипника;

D – діаметр барабану натягування.

Зусилля F_с, яке долається двигуном, створюється різницею зусиль в точках 0 і 3.

F_с = F_нб.– F₀ + F_пб. = F_п+ ΔF + F_нб.+ F_пб. , де

F_{пб .}≈ 2F_нб. ·μ·d′/D′, – зусилля опору руху від тертя в опорах приводного барабану.

Необхідна потужність двигуна:

, де

K_з – коефіцієнт запасу = 1,1÷ 1,3;

η_п – ККД трансмісії;

V_к – швидкість руху стрічки, м/с.

Необхідна кутова швидкість, рад/с:

ω_дв.= 2V_к·і_р/D_пб.

Вибір двигуна з каталогу за умовою: Р_ном. ≥ Р_дв.

При значний довжині конвеєрної лінії встановлюється декілька приводів. При цьому тяговий орган кожного приводу передає зусилля, пропорційне статичному опору тільки даної ділянки конвеєра.

3.Електричні схеми керування конвеєрними лініями.

Для прикладу розглянемо схему керування конвеєрною лінією з трьома послідовно працюючими конвеєрами (рис. 4.4):

М1, М2, М3 - двигуни

приводу конвеєрів;

КнП – кнопка пуску

лінії;

КнС – кнопки зупинки;

ЛСЗ – лампи зеленого

кольору сигналізації

готовності;

ЛСК – лампи червоного

кольору сигналізації

роботи;

К – контактори;

РТ – теплові реле.

Рис. 4.4. Схема керування двигунами послідовно працюючих конвеєрів.

В розглянутій схемі пуск двигунів відбувається практично одночасно, тому при великій кількості конвеєрів з умов електропостачання це може бути не завжди прийнятним.

З метою усунення глибоких просадок напруги в мережі пуск електродви –гунів виконується в функції часу або в функції швидкості.

Зупинка двигунів може також відбуватися в визначений послідовності в функції часу або в функції швидкості.

Часто виробничій процес обслуговується групою конвеєрів, поєднаних за -гальним технологічним циклом в поточно-транспортувальну систему (ПТС).

Прикладом може бути ПТС, схема якої приведена на рис. 4.5.

Рис. 4.5. Схема поточно-транспортувальної системи.

В ПТС конвеєри можуть створювати декілька паралельних

або послідовних кіл. При цьому рух тягових органів кон -

веєрів повинен бути строго узгоджений. Для цього пуск

або зупинка повинні виконуватися в визначений послідов-

ності.

-1

Розглянемо схему групового електроприводу з пуском в функції швидкості (рис. 4.6.). Схема забезпечує керування асинхронними двигунами з КЗ рото –ром чотирьох конвеєрної лінії, як з диспетчерське так і місцеве. Включення двигунів відбувається в функції швидкості, тобто кожний послідуючий дви –гун вмикається після того як попередній досягне номінальної швидкості.

а)

Рис. 4.6. Схема групового електроприводу ПТС з пуском в функції швидкості.

При налагоджувальних роботах можливе місцеве керування кнопками КнПМ і КнСМ, які розташовані безпосередньо біля конвеєра.

Вибір типу керування здійснюється перемикачем режиму роботи ПУ1.

При режимі місцевого керування «МІСЦ,» вмикається проміжкові реле РП, замикаючі контакти якого готують пускові кола котушок контакторів включення КЛ1 – КЛ4 для керування двигунами з місця.

При дистанційному керування з пульту диспетчера ПУ1 находиться в положенні «ДИСТ.» При натисканні кнопки «ПУСК» КнП заживлюються реле пуску лінії ПЛ1 і ПЛ2. Контакти ПЛ1 шунтують пускову кнопку, вмикають сирену Ср передпускової сигналізації і подають живлення на моторне реле часу РВ, яке з витримкою часу припиняє роботу сирени, а другим контактом вмикає проміжкові реле РП4 керування транспортером, який розташований останнім в вантажному потоці. Замикаючий контакт РП4 вмикає контактор КЛ4 і двигун М4. Пуск двигуна попереднього конвеєра можливий лише при досягненні двигуном М4 номінальних обертів, при яких реле контролю швидкості РС4 включить РП3. Реле РП3 включить контактор КЛ3 і двигун М3. Всі інші двигуни запускаються аналогічно.

Після пуску головного конвеєра його РС1 відключить реле пуску лінії ПЛ1 і ПЛ2, які розімкнуть кола котушок РП1 – РП4, але вони залишаються включеними через замкнені контакти РС1 – РС4, контролюючі тім самим робочій стан тягового полотна конвеєра.

Контрольні запитання.

1. Які типи механізмів належать до неперервного транспорту? Поясніть їх призначення та використання.

2. Який режим роботи механізмів неперервного транспорту і за яким навантаженням вибирається потужність їх приводних електродвигунів ?

3. Який електропривод застосовують до конвеєрів і в яких режимах роботи?

4. Визначити потужність приводного двигуна для конвеєра, встановленого з кутом підіймання β.

5. Вимоги до приводу механізмів неперервного транспорту.

6. Які механізми неперервного транспорту потребують регулювання їх швидкості? Поясніть, чому.

7. Як і якими пристроями здійснюється регулювання швидкостей механізмів неперервного транспорту?

8. Яку апаратуру використовують і як реалізується керування нерегульованими механізмами неперервного транспорту?

9. Сформулюйте визначення поточно-транспортної системи.

10. Яка умова пуску та зупинки поточно-транспортної системи в залежності від напряму потоку вантажів?

Розділ 5. «Електроустаткування компресорних, вентиляційних

і насосних установок.