
- •Електроустаткування
- •Електроустаткування промислових підприємств вступ
- •Мета і задачі предмету.
- •2. Проектування електроустаткування промислових установок.
- •Ці схеми відображають дійсне розташування окремих апаратів і вузлів еу
- •В електричних схемах постійного струму ділянки кіл позитивної полярності маркують непарними числами, а негативної – парними.
- •Тема 1.1. Джерела світла і освітлювальні прилади.
- •1.Типи освітлення.
- •2. Нормування освітлення.
- •В діючих нормах проектування промислового освітлення задається як ве –
- •3. Світлова енергія. Основні світлотехнічні величини і одиниці їх
- •4.Електричні джерела світла. По способу генерування світлового випромінювання джерела світла поді –ляються на температурні і люмінесцентні, тобто лампи розжарювання та газорозрядні лампи.
- •Промисловістю для роботи в освітлювальних установках загального і міс –
- •А) люмінесцентної лампи; б) дугової ртутної лампи; в) стартера.
- •4.Світильники.
- •Тема 1.2. Проектування освітлювальних установок.
- •1. Світлотехнічний метод розрахунку освітлювальних установок.
- •В приміщеннях, де за місцевими умовами висота підвішування менше ніж
- •2. Розрахунок освітлювальної установки методом використання світлового потоку.
- •Вибір оптимальної відстані між світильниками визначається за спів –
- •3. Розрахунок освітлювальної установки методом питомої потужності.
- •3. Електричне освітлення зовнішніх територій.
- •Загальні відомості
- •Тема 2.1. Загальні відомості про металорізальні верстати.
- •1. Класифікація металорізальних верстатів.
- •2.Основні та допоміжні рухи в верстатах, кінематичні схеми. Процес отримання на верстатах деталей заданої форми і розмірив склада –
- •2.Параметри процесу обробки.
- •3.Загальні питання електроприводу верстатів.
- •4. Регулювання швидкості приводів верстатів.
- •Вузол зміни кутової швидкості ви –
- •4. Вибір системи автоматизації верстатів.
- •5. Електрична апаратура керування верстатами.
- •Триполюсні ав можуть мати три електромагнітних розчіплювачі макси – мального струму. Струм спрацювання регулюється, час спрацювання ав –
- •7. Типові блокувальні зв’язки в схемах керування верстатами.
- •Проміжкового реле
- •Схеми обмеження переміщень використовуються для виключення зіткнень між окремими рухомими елементами, а також виходу їх за межі робочої зони. Більш точніша зупинка здійснюється використанням галь –
- •Тема 2.2 Електроустаткування і схеми автоматичного керування
- •1. Загальні відомості про верстати токарної групи.
- •Процес токарної обробки на таких верстатах складається з операцій зі змі –
- •2.Типи електроприводів токарних верстатів.
- •2.Розрахунок потужності двигуна головного приводу токарних верстатів.
- •Перевірка механічної характеристики на жорсткість.
- •Для верстатів легкої групи:
- •Для верстатів середньої групи:
- •3. Визначення потужності допоміжних приводів і приводів подачі.
- •4. Розрахунок потужності та вибір двигунів насосних станцій охолодження та гідросистем.
- •Розрахунок потужності двигуна гідронасосу.
- •5. Електропривод і схеми керування токарними верстатами.
- •2 ) Пуск “Вперед” - рк (права) положення “Вперед” ms1
- •4 ) Пуск “Назад”: рк “Назад” ms2 вкл. К5 вкл.К3 м1 на реверс.
- •0 Інші елементи.
- •Електромагнітом ya3.
- •Тема 2.3. Електроустаткування і схеми керування свердлильними
- •1. Призначення і загальна будова свердлильних і розточувальних
- •Свердлильні верстати поділяються вертикально-свердлильні і радіально-
- •Тема 2.4. Електрообладнання і схеми керування фрезерними
- •1.Призначення, класифікація і будова фрезерних і зубофрезерних верстатів.
- •Вимоги до електроприводу і схем керування фрезерних верстатів.
- •3.Розрахунок потужності двигунів електроприводів.
- •4.Електроустаткування і схеми керування фрезерними верстатами.
- •Тема 2.5. Електрообладнання і схеми керування поздовжньо-
- •Призначення, класифікація і будова поздовжньо-стругальних
- •2.Кінематична схема і система приводів механізмів стругального верстата.
- •3.Особливості роботи і типи головних приводів стругального верстату.
- •4.Розрахунок потужності двигуна приводу стола.
- •5.Електроприводи подач стругального верстата.
- •6.Електроустаткування та схема керування стругального верстату.
- •Тема 2.6. Електроустаткування і схеми керування шліфувальними і
- •1.Призначення і загальна будова шліфувальних і доводочних верстатів.
- •2.Склад і особливості електрообладнання шліфувальних верстатів.
- •3.Електроприводи шліфувальних верстатів.
- •4.Розрахунок потужності двигуна головного приводу.
- •5.Електроустаткування і схема керування круглошліфувального
- •Тема 2.7. Електроустаткування і схеми керування
- •1.Призначення, класифікація і конструкція ковальсько-пресових машин.
- •2.Електропривод ковальсько-пресових машин.
- •С хема механічного кривошипного ковальсько-штампувального пресу.
- •1. Керування від кнопок. Sa3 в положенні «кнопки». При натисканні sb2 спрацьовує км1 або км2, двигун м запускається в прямому або в зворотному напрямку. Реле к2 вмикається при подачі живлення в схему.
- •2. Керування від педалі. Sa3 в положенні «педаль», спрацьовує к3, яке розмикає коло кнопок і вмикає коло sq2, sq4. Схема працює аналогічно.
- •3. Режим наладка. Sa3 закорочує коло контактів к2 і кнопки sb3. Рух повзуна можна здійснювати від одної кнопки sb4.
- •Тема2.8. Електроустаткування і типові збиральні одиниці схем керування автоматичних верстатних ліній і агрегатних верстатів.
- •1.Призначення і будова агрегатних верстатів.
- •2.Електропривод і схема керування агрегатного верстата з
- •3.Основні типи автоматичних верстатних ліній (авл).
- •4.Принципи побудови схем керування авл.
- •Тема 2.9 Електроустаткування промислових роботів і
- •1.Класифікація і галузі використання промислових роботів.
- •2.Загальні характеристики робототехніки.
- •3.Системи програмного керування пр.
- •4.Забезпечення безпеки при використанні пр.
- •Тема 2.10. Адаптація контактно-релейних схем на безконтактне
- •1.Безконтактне керування в системах електроустаткування.
- •2.Основні елементи безконтактної апаратури керування.
- •3.Основні схеми заміщення контактно-релейних елементів.
- •Тема 2.11. Електроустаткування і електропривод верстатів з чпу
- •1.Класифікація і особливості конструкції верстатів з чпу.
- •2.Електропривод верстатів з чпу.
- •Тема 3.1. Електроустаткування і схеми керування мостовими кранами.
- •2.Склад електрообладнання мостового крана.
- •3.Кранові гальмівні пристрої і вантажні електромагніти.
- •4.Електропривод механізмів підйомних кранів.
- •5.Кранова апаратура керування і захисту.
- •6.Електричні схеми контролерного керування двигунами кранових
- •7. Малоконтактні і безконтактні схеми керування крановими електроприводами
- •Тема 3.2. Електрообладнання і схеми керування ліфтами і підйомниками.
- •1. Характеристика ліфтів.
- •Вимоги до електроприводу і систем керування ліфтових установок.
- •3.Електричні схеми керування ліфтами.
- •Тема 4.1. Електрообладнання механізмів безперервного транспорту.
- •1.Загальні характеристики механізмів безперервного транспорту.
- •2.Розрахунок потужності двигуна стрічкового конвеєра.
- •3.Електричні схеми керування конвеєрними лініями.
- •Тема 5.1. «Електроустаткування компресорних і вентиляційних
- •1.Призначення, класифікація і будова компресорів і вентиляторів.
- •2.Електропривод компресорів і вентиляторів.
- •3.Схеми керування компресорними і вентиляційними установками.
- •Тема 5.2. Електроустаткування і схеми керування насосними
- •1.Призначення і будова насосів.
- •2.Вибір потужності двигунів відцентрових насосів.
- •3.Апаратура автоматизації насосних установок.
- •4.Схеми автоматизації роботи насосних установок.
- •Тема 6.1. Загальні відомості про електротермічні установки. (ету)
- •1.Призначення і класифікація електротермічних установок.
- •2.Електропостачання електротермічних установок.
- •3.Комплектуюче обладнання ету.
- •Тема 6.2. Електрообладнання печей опору.
- •1. Класифікація і будова печей опору.
- •2.Нагрівальні елементи печей опору.
- •3.Розрахунок дротяних і стрічкових нагрівачів.
- •4.Схеми регулювання нагріву печей опору.
- •5.Установки прямого нагріву.
- •Тема 6.3. Електрообладнання дугових електропечей і установок.
- •1.Принцип дії і загальна будова електродугових печей.
- •2.Режими роботи електродугових печей.
- •3.Електропостачання дугових електропечей.
- •4.Схема регулювання потужності дугових електропечей.
- •5.Електромеханізми дугових електропечей.
- •Тема 6.4 «Електрообладнання установок індукційного нагріву.
- •1.Принцип дії і галузь застосування установок індукційного нагріву.
- •3.Індукційні печі без осердя (тигельні печі).
- •4.Индукційні нагрівальні установки.
- •5.Високочастотні індукційні установки для діелектричного нагріву.
- •Тема 6.5. Заходи з економії електроенергії при використанні
- •1.Організаційні заходи з економії електроенергії.
- •3.Технічні заходи з економії електроенергії.
- •Тема 6.6. Електрообладнання установок електричного зварювання.
- •1.Фізико-технічні основи електричного зварювання. Загальні вимоги
- •2.Загальні відомості про електричне зварювання.
- •3.Джерела електроживлення зварювальних установок.
- •220, Кола
- •4.Установки контактного електрозварювання.
- •Тема 7.1. Електроустаткування гальванічних установок.
- •1.Призначення і принцип дії гальванічних установок.
- •Тема 7.2. Електроустаткування установок електростатичного
- •1. Призначення, принцип дії та будова установок.
- •Джерела живлення установок електростатичного фарбування.
- •Тема 7.3. Електроустаткування установок електроерозійної обробки
- •1. Призначення, принцип дії і загальна будова електроерозійного верстату.
- •2.Електроустаткування електроерозійного верстата.
- •Тема 7.4. Електроустаткування установок ультразвукової обробки.
- •1. Призначення і принцип дії установок ультразвукової обробки.
- •2. Джерела живлення установок ультразвукової обробки.
- •1. Класифікація приміщень по їх вибуховій і пожежній небезпечності.
- •Види виконання електрообладнання по ступеню захисту від впливу
- •3. Вибір електрообладнання для пожежо і вибухонебезпечних приміщень.
Тема 3.2. Електрообладнання і схеми керування ліфтами і підйомниками.
1. Характеристика ліфтів.
Коротка характеристика. Ліфти використовують для вертикального переміщення пасажирів та вантажів, а підйомники -для переміщення вантажів з вибоїв чи шахт, для переміщення скіпів у металургійній промисловості й у деяких випадках для переміщення пасажирів похилим шляхом.
Основними елементами однокабінних ліфтів є: кабіна, підіймальна лебідка (при наявності редуктора), канати, противага, електродвигун, гальмівний пристрій і апарати керування.
Однокабінні
ліфти можуть бути як
безредукторні (електродвигун
безпосередньо з'єднаний з
канатоведучим шківом), так і
редукторні, коли електродвигун і
канатоведучий шків з'єднані між собою
через редуктор.
Прикладом редукторного ліфта є ліфт,
кінематична схема якого зображена на
рис. 3.10, де канатоведучий шків КШ
обертається електродвигуном Д , а шків
завдяки силам тертя (між канатом і
шківом) надає рух несучому (тяговому)
канату НК. До кінців останнього кріп -
ляться кабіна К і противага (контр
вантаж) Gпр, маса якого вибирається з
умови зрівноваження маси кабіни і тя -
гового каната, а також частини вантажу:
Gпр = G0 + α·Gном. , де
α – коефіцієнт врівноваження = 0,4 ÷ 0,6.
Зусилля на канатоведучому шківі:
Fc = F1 – F2 = G – α·Gном.
Рис. 3.10. Кінематична схема ліфтової установки.
Навантаження двигуна визначається
зусиллям Fс і завантаженням кабіни, а
також ступенем зрівноваження (α).
Статичні потужність і момент на валу двигуна:
Рс1 = Fс ·Vк· 10–3 / η1; Мс1 = Fс· Dкш / 2ір η1 - в моторному режимі;
Рс2 = Fс ·Vк· 10–3 · η2; Мс2 = Fс· Dкш ·η2/ 2ір - в генераторному режимі, де
η1, η2 – ККД редуктора при прямій і зворотній передачі потужності.
Dкш – діаметр канатоведучого шківа,
ір – передавальне число редуктора. (Допустимо ηр1 = ηр2 = ηном.)
Враховуючі, що швидкість підйому і спуску ≈ Vном, то Тп = Тс, тоді еквівалентна потужність за сумарний час операцій:
.
Тривалість включення розрахункова:
для житлових будинків ТВ = 40 %;
для адміністративних споруд ТВ = 60 %.
Потрібна потужність двигуна:
Рдв.= kз · Рс екв. , де
kз – коефіцієнт запасу = 1,3 ÷ 1,5, враховує вплив динамічного навантаження на нагрів двигуна.
Необхідна кутова швидкість:
ωдв= 2Vном ·ір/ Dкш.
По каталогу вибирається двигун для роботи в повторно-короткочасному режимі за умовами:
Рном ≥ Рдв., ωном ≈ ωдв.
Живлення двигунів дверей і вентиляторів, освітлення кабіни, зв'язок апаратури керування і сигналізації з устаткуванням, що знаходиться поза кабіною, здійснюються гнучким кабелем або тролеями. Однокабінні ліфти бувають: пасажирські, вантажні, вантажо-пасажирські та ін.
Ліфти звичайно розділяють на чотири категорії: тихохідні (0,5...0,65 м/с), швидкохідні (1,0...1,5 м/с), швидкісні (2,0...2.5 м/с) і високошвидкісні (3,5...5,6 м/с і більше).
Вантажні ліфти залежно від вантажопідйомності (від 50 до 2000 кг) можуть мати швидкість руху від 0,25 до 2 м/с, а при вантажопідйомності 3200 і 5000 до 0.5 м/с.