Тема 3.2. Електрообладнання і схеми керування ліфтами і підйомниками.

1. Характеристика ліфтів.

Коротка характеристика. Ліфти використовують для вертикального переміщення пасажирів та вантажів, а підйомники -для переміщення вантажів з вибоїв чи шахт, для переміщення скіпів у металургійній промисловості й у деяких випадках для переміщення пасажирів похилим шляхом.

Основними елементами однокабінних ліфтів є: кабіна, підіймальна лебідка (при наявності редуктора), канати, противага, електродвигун, гальмівний пристрій і апарати керування.

Однокабінні ліфти можуть бути як

безредукторні (електродвигун

безпосередньо з'єднаний з

канатоведучим шківом), так і

редукторні, коли електродвигун і

канатоведучий шків з'єднані між собою

через редуктор.

Прикладом редукторного ліфта є ліфт,

кінематична схема якого зображена на

рис. 3.10, де канатоведучий шків КШ

обертається електродвигуном Д , а шків

завдяки силам тертя (між канатом і

шківом) надає рух несучому (тяговому)

канату НК. До кінців останнього кріп -

ляться кабіна К і противага (контр

вантаж) G_пр, маса якого вибирається з

умови зрівноваження маси кабіни і тя -

гового каната, а також частини вантажу:

G_пр = G₀ + α·G_ном. , де

α – коефіцієнт врівноваження = 0,4 ÷ 0,6.

Зусилля на канатоведучому шківі:

F_c = F₁ – F₂ = G – α·G_ном.

Рис. 3.10. Кінематична схема ліфтової установки.

Навантаження двигуна визначається

зусиллям F_с і завантаженням кабіни, а

також ступенем зрівноваження (α).

Статичні потужність і момент на валу двигуна:

Р_с1 = F_с ·V_к· 10^–3 / η₁; М_с1 = F_с· D_кш / 2і_р η₁ - в моторному режимі;

Р_с2 = F_с ·V_к· 10^–3 · η₂; М_с2 = F_с· D_кш ·η₂/ 2і_р - в генераторному режимі, де

η₁, η₂ – ККД редуктора при прямій і зворотній передачі потужності.

D_кш – діаметр канатоведучого шківа,

і_р – передавальне число редуктора. (Допустимо η_р1 = η_р2 = η_ном.)

Враховуючі, що швидкість підйому і спуску ≈ V_ном, то Т_п = Т_с, тоді еквівалентна потужність за сумарний час операцій:

.

Тривалість включення розрахункова:

• для житлових будинків ТВ = 40 %;

• для адміністративних споруд ТВ = 60 %.

Потрібна потужність двигуна:

Р_дв.= k_з · Р_{с екв.} , де

k_з – коефіцієнт запасу = 1,3 ÷ 1,5, враховує вплив динамічного навантаження на нагрів двигуна.

Необхідна кутова швидкість:

ω_дв= 2V_ном ·і_р/ D_кш.

_По каталогу вибирається двигун для роботи в повторно-короткочасному режимі за умовами:

Р_ном ≥ Р_дв., ω_ном ≈ ω_дв.

Живлення двигунів дверей і вентиляторів, освітлення кабіни, зв'язок апаратури керування і сигналізації з устаткуванням, що знаходиться поза кабіною, здійснюються гнучким кабелем або тролеями. Однокабінні ліфти бувають: пасажирські, вантажні, вантажо-пасажирські та ін.

Ліфти звичайно розділяють на чотири категорії: тихохідні (0,5...0,65 м/с), швидкохідні (1,0...1,5 м/с), швидкісні (2,0...2.5 м/с) і високошвидкісні (3,5...5,6 м/с і більше).

Вантажні ліфти залежно від вантажопідйомності (від 50 до 2000 кг) можуть мати швидкість руху від 0,25 до 2 м/с, а при вантажопідйомності 3200 і 5000 до 0.5 м/с.