
- •Електроустаткування
- •Електроустаткування промислових підприємств вступ
- •Мета і задачі предмету.
- •2. Проектування електроустаткування промислових установок.
- •Ці схеми відображають дійсне розташування окремих апаратів і вузлів еу
- •В електричних схемах постійного струму ділянки кіл позитивної полярності маркують непарними числами, а негативної – парними.
- •Тема 1.1. Джерела світла і освітлювальні прилади.
- •1.Типи освітлення.
- •2. Нормування освітлення.
- •В діючих нормах проектування промислового освітлення задається як ве –
- •3. Світлова енергія. Основні світлотехнічні величини і одиниці їх
- •4.Електричні джерела світла. По способу генерування світлового випромінювання джерела світла поді –ляються на температурні і люмінесцентні, тобто лампи розжарювання та газорозрядні лампи.
- •Промисловістю для роботи в освітлювальних установках загального і міс –
- •А) люмінесцентної лампи; б) дугової ртутної лампи; в) стартера.
- •4.Світильники.
- •Тема 1.2. Проектування освітлювальних установок.
- •1. Світлотехнічний метод розрахунку освітлювальних установок.
- •В приміщеннях, де за місцевими умовами висота підвішування менше ніж
- •2. Розрахунок освітлювальної установки методом використання світлового потоку.
- •Вибір оптимальної відстані між світильниками визначається за спів –
- •3. Розрахунок освітлювальної установки методом питомої потужності.
- •3. Електричне освітлення зовнішніх територій.
- •Загальні відомості
- •Тема 2.1. Загальні відомості про металорізальні верстати.
- •1. Класифікація металорізальних верстатів.
- •2.Основні та допоміжні рухи в верстатах, кінематичні схеми. Процес отримання на верстатах деталей заданої форми і розмірив склада –
- •2.Параметри процесу обробки.
- •3.Загальні питання електроприводу верстатів.
- •4. Регулювання швидкості приводів верстатів.
- •Вузол зміни кутової швидкості ви –
- •4. Вибір системи автоматизації верстатів.
- •5. Електрична апаратура керування верстатами.
- •Триполюсні ав можуть мати три електромагнітних розчіплювачі макси – мального струму. Струм спрацювання регулюється, час спрацювання ав –
- •7. Типові блокувальні зв’язки в схемах керування верстатами.
- •Проміжкового реле
- •Схеми обмеження переміщень використовуються для виключення зіткнень між окремими рухомими елементами, а також виходу їх за межі робочої зони. Більш точніша зупинка здійснюється використанням галь –
- •Тема 2.2 Електроустаткування і схеми автоматичного керування
- •1. Загальні відомості про верстати токарної групи.
- •Процес токарної обробки на таких верстатах складається з операцій зі змі –
- •2.Типи електроприводів токарних верстатів.
- •2.Розрахунок потужності двигуна головного приводу токарних верстатів.
- •Перевірка механічної характеристики на жорсткість.
- •Для верстатів легкої групи:
- •Для верстатів середньої групи:
- •3. Визначення потужності допоміжних приводів і приводів подачі.
- •4. Розрахунок потужності та вибір двигунів насосних станцій охолодження та гідросистем.
- •Розрахунок потужності двигуна гідронасосу.
- •5. Електропривод і схеми керування токарними верстатами.
- •2 ) Пуск “Вперед” - рк (права) положення “Вперед” ms1
- •4 ) Пуск “Назад”: рк “Назад” ms2 вкл. К5 вкл.К3 м1 на реверс.
- •0 Інші елементи.
- •Електромагнітом ya3.
- •Тема 2.3. Електроустаткування і схеми керування свердлильними
- •1. Призначення і загальна будова свердлильних і розточувальних
- •Свердлильні верстати поділяються вертикально-свердлильні і радіально-
- •Тема 2.4. Електрообладнання і схеми керування фрезерними
- •1.Призначення, класифікація і будова фрезерних і зубофрезерних верстатів.
- •Вимоги до електроприводу і схем керування фрезерних верстатів.
- •3.Розрахунок потужності двигунів електроприводів.
- •4.Електроустаткування і схеми керування фрезерними верстатами.
- •Тема 2.5. Електрообладнання і схеми керування поздовжньо-
- •Призначення, класифікація і будова поздовжньо-стругальних
- •2.Кінематична схема і система приводів механізмів стругального верстата.
- •3.Особливості роботи і типи головних приводів стругального верстату.
- •4.Розрахунок потужності двигуна приводу стола.
- •5.Електроприводи подач стругального верстата.
- •6.Електроустаткування та схема керування стругального верстату.
- •Тема 2.6. Електроустаткування і схеми керування шліфувальними і
- •1.Призначення і загальна будова шліфувальних і доводочних верстатів.
- •2.Склад і особливості електрообладнання шліфувальних верстатів.
- •3.Електроприводи шліфувальних верстатів.
- •4.Розрахунок потужності двигуна головного приводу.
- •5.Електроустаткування і схема керування круглошліфувального
- •Тема 2.7. Електроустаткування і схеми керування
- •1.Призначення, класифікація і конструкція ковальсько-пресових машин.
- •2.Електропривод ковальсько-пресових машин.
- •С хема механічного кривошипного ковальсько-штампувального пресу.
- •1. Керування від кнопок. Sa3 в положенні «кнопки». При натисканні sb2 спрацьовує км1 або км2, двигун м запускається в прямому або в зворотному напрямку. Реле к2 вмикається при подачі живлення в схему.
- •2. Керування від педалі. Sa3 в положенні «педаль», спрацьовує к3, яке розмикає коло кнопок і вмикає коло sq2, sq4. Схема працює аналогічно.
- •3. Режим наладка. Sa3 закорочує коло контактів к2 і кнопки sb3. Рух повзуна можна здійснювати від одної кнопки sb4.
- •Тема2.8. Електроустаткування і типові збиральні одиниці схем керування автоматичних верстатних ліній і агрегатних верстатів.
- •1.Призначення і будова агрегатних верстатів.
- •2.Електропривод і схема керування агрегатного верстата з
- •3.Основні типи автоматичних верстатних ліній (авл).
- •4.Принципи побудови схем керування авл.
- •Тема 2.9 Електроустаткування промислових роботів і
- •1.Класифікація і галузі використання промислових роботів.
- •2.Загальні характеристики робототехніки.
- •3.Системи програмного керування пр.
- •4.Забезпечення безпеки при використанні пр.
- •Тема 2.10. Адаптація контактно-релейних схем на безконтактне
- •1.Безконтактне керування в системах електроустаткування.
- •2.Основні елементи безконтактної апаратури керування.
- •3.Основні схеми заміщення контактно-релейних елементів.
- •Тема 2.11. Електроустаткування і електропривод верстатів з чпу
- •1.Класифікація і особливості конструкції верстатів з чпу.
- •2.Електропривод верстатів з чпу.
- •Тема 3.1. Електроустаткування і схеми керування мостовими кранами.
- •2.Склад електрообладнання мостового крана.
- •3.Кранові гальмівні пристрої і вантажні електромагніти.
- •4.Електропривод механізмів підйомних кранів.
- •5.Кранова апаратура керування і захисту.
- •6.Електричні схеми контролерного керування двигунами кранових
- •7. Малоконтактні і безконтактні схеми керування крановими електроприводами
- •Тема 3.2. Електрообладнання і схеми керування ліфтами і підйомниками.
- •1. Характеристика ліфтів.
- •Вимоги до електроприводу і систем керування ліфтових установок.
- •3.Електричні схеми керування ліфтами.
- •Тема 4.1. Електрообладнання механізмів безперервного транспорту.
- •1.Загальні характеристики механізмів безперервного транспорту.
- •2.Розрахунок потужності двигуна стрічкового конвеєра.
- •3.Електричні схеми керування конвеєрними лініями.
- •Тема 5.1. «Електроустаткування компресорних і вентиляційних
- •1.Призначення, класифікація і будова компресорів і вентиляторів.
- •2.Електропривод компресорів і вентиляторів.
- •3.Схеми керування компресорними і вентиляційними установками.
- •Тема 5.2. Електроустаткування і схеми керування насосними
- •1.Призначення і будова насосів.
- •2.Вибір потужності двигунів відцентрових насосів.
- •3.Апаратура автоматизації насосних установок.
- •4.Схеми автоматизації роботи насосних установок.
- •Тема 6.1. Загальні відомості про електротермічні установки. (ету)
- •1.Призначення і класифікація електротермічних установок.
- •2.Електропостачання електротермічних установок.
- •3.Комплектуюче обладнання ету.
- •Тема 6.2. Електрообладнання печей опору.
- •1. Класифікація і будова печей опору.
- •2.Нагрівальні елементи печей опору.
- •3.Розрахунок дротяних і стрічкових нагрівачів.
- •4.Схеми регулювання нагріву печей опору.
- •5.Установки прямого нагріву.
- •Тема 6.3. Електрообладнання дугових електропечей і установок.
- •1.Принцип дії і загальна будова електродугових печей.
- •2.Режими роботи електродугових печей.
- •3.Електропостачання дугових електропечей.
- •4.Схема регулювання потужності дугових електропечей.
- •5.Електромеханізми дугових електропечей.
- •Тема 6.4 «Електрообладнання установок індукційного нагріву.
- •1.Принцип дії і галузь застосування установок індукційного нагріву.
- •3.Індукційні печі без осердя (тигельні печі).
- •4.Индукційні нагрівальні установки.
- •5.Високочастотні індукційні установки для діелектричного нагріву.
- •Тема 6.5. Заходи з економії електроенергії при використанні
- •1.Організаційні заходи з економії електроенергії.
- •3.Технічні заходи з економії електроенергії.
- •Тема 6.6. Електрообладнання установок електричного зварювання.
- •1.Фізико-технічні основи електричного зварювання. Загальні вимоги
- •2.Загальні відомості про електричне зварювання.
- •3.Джерела електроживлення зварювальних установок.
- •220, Кола
- •4.Установки контактного електрозварювання.
- •Тема 7.1. Електроустаткування гальванічних установок.
- •1.Призначення і принцип дії гальванічних установок.
- •Тема 7.2. Електроустаткування установок електростатичного
- •1. Призначення, принцип дії та будова установок.
- •Джерела живлення установок електростатичного фарбування.
- •Тема 7.3. Електроустаткування установок електроерозійної обробки
- •1. Призначення, принцип дії і загальна будова електроерозійного верстату.
- •2.Електроустаткування електроерозійного верстата.
- •Тема 7.4. Електроустаткування установок ультразвукової обробки.
- •1. Призначення і принцип дії установок ультразвукової обробки.
- •2. Джерела живлення установок ультразвукової обробки.
- •1. Класифікація приміщень по їх вибуховій і пожежній небезпечності.
- •Види виконання електрообладнання по ступеню захисту від впливу
- •3. Вибір електрообладнання для пожежо і вибухонебезпечних приміщень.
6.Електричні схеми контролерного керування двигунами кранових
механізмів.
Керування електроприводами кранових механізмів здійснюється з пульта, а окремими приводами кожного механізму - за допомогою контактних чи безконтактних апаратів.
Асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором можуть бути як одношвидкісні, так і багатошвидкісні. Перші знайшли найбільше застосування в приводах електричних талей, кран-блоків, монорельсових візків, різних лебідок і доволі часто застосовуються в приводах кранів, що працюють у вибухо- і пожежо-небезпечних приміщеннях; другі - у приводах суднових кранів і загальнопромислових кранів з легкими режимами роботи. Керування одношвидкісними асинхронними двигунами може здійснюватися кулачковими контролерами типу ККТ63А або магнітними пускачами, а багатошвидкісними - магнітними станціями. У тому випадку, коли потрібно забезпечити невеликий діапазон регулювання швидкості обертання кранового механізму, що характерне для найбільш розповсюджених кранів, використовують асинхронні двигуни з фазним ротором або двигуни постійного струму з послідовним збудженням, керування якими в багатьох випадках здійснюється за допомогою контактних контролерів. Пуск, гальмування і ступеневе регулювання швидкості обертання в цьому випадку здійснюються зміною додаткового опору в колах обмоток ротора чи якоря електродвигунів. Регулювання в цьому випадку здійснюється з постійним моментом. На теперішній час близько 80 % кранових електроприводів працює з фазними асинхронними електродвигунами, а тому на ці електроприводи має бути звернена особлива увага.
В даний час випускаються кулачкові (до 300 вмик./год.) і звичайні магнітні (до 1 200 вмик./год.) контролери, а для механізмів підіймання, які працюють на змінному струмі - кулачкові і магнітні контролери, що допускають динамічне гальмування з самозбудженням. Магнітні контролери виготовляються на великі потужності і значний термін служби, ними легше керувати, вони забезпечують автоматичний пуск і гальмування електродвигунів.
Контролери випускаються симетричними (для механізмів горизонтального переміщення і повороту, схеми вмикання яких в обидва боки однакові) і несиметричними (для механізмів підіймання, де в сторону опускання й підіймання схеми вмикання різні).
Кулачкові (силові) й магнітні контролери, що не мають захисної і комутаційної апаратури, вмикаються в мережу через захисні панелі, а магнітні контролери, що мають таку апаратуру - безпосередньо. В даний час випускаються захисні панелі типу ПЗК та ПЗКБ для одночасного під'еднання декількох двигунів змінного струму і типів ППЗК та ППЗБ для під'еднання двигунів постійного струму на стандартні напруги до 500 В.
Силові кулачкові контролери випускаються для перемикань як в колах постійного струму з напругою 220 і 440 В (типів ККП і KB І), так і в колах змінного струму (типу ККТ) на стандартні напруги 220 і 380 В.
Електроприводи з контролерами без динамічного гальмування забезпечують діапазон регулювання швидкості обертання в межах 2,5:1 -^ 4:1, а з динамічним гальмуванням із самозбудженням — до 8:1. Кожен кулачковий контролер, як правило, керує одним двигуном. Винятком є кулачковий контролер ККТ62. який допускає керування двома двигунами механізмів переміщення.
Електроприводи із силовими кулачковими контролерами призначені для використання в механізмах з легкими і середніми режимами роботи і тільки при значному зниженні потужності статичного навантаження вони можуть застосовуватися в механізмах з важкими режимами роботи. Потужності керованих ними двигунів у легких і середніх режимах не перевищують 30 кВт (з ТВ = 40%). а в окремих випадках - 45 кВт.
Номінальні потужність кулачкового контролера визначають як потужність керованого ним двигуна з номінальною напругою і струмом в режимі роботи з ТВ = 40 % при загальній тривалості кожного циклу не більше 4 хв.
1. Схема для керування двигуном постійного струму послідовного збудження зображена на рис. 3.5, - принципова схема контролера типу ККП-102 і одержані при цьому характеристики двигуна в різних положеннях рукояті керування для підіймання й опускання вантажу. Контролер живиться від мережі через захисну панель.
На схемі напруга до двигуна підводиться за допомогою лінійних контакторів: загального КЛЗ і підіймання КЛП, які, крім того, забезпечують захист схеми від перевантажень і коротких замикань. Під час підіймання вантажу якір електродвигуна і його обмотка збудження ввімкнені послідовно, а швидкість обертання двигуна регулюється зміною опору резисторів R2 - R5. В процесі опускання вантажу електродвигун вмикається за схемою безпечного опускання, в котрій якір і обмотка збудження з'єднані паралельно, а швидкість обертання регулюється зміною опору резисторів Rl - R5. В такій схемі швидкість опускання вантажу та швидкість неробочого ходу обмежується на всіх характеристиках опускання і завдяки цьому виключається вільне падіння вантажу з моментом навантаження, який перевищує втрати потужності в механічній передачі.
Зупинка вантажу під час підйому й опускання здійснюється переведенням рукояті контролера в нульове положення, в якому котушка електромагнітного гальма ЕГ втрачає живлення, на гальмівний шків накладаються гальма, причому під час опускання вантажу механічне гальмування доповнюється електричним, що підвищує інтенсивність гальмування та знижує зношування гальмівних колодок. У нульовому положенні рукояті контролера двигун від'єднується від мережі і, замикаючись на резистор R6, переводиться в режим динамічного гальмування із самозбудженням, що у свою чергу виключає падіння вантажу при зникненні напруги живлення.
Для підготовки схеми до роботи необхідно увімкнути вимикач В, аварійний вимикач ВА і натиснути кнопку КнР. Після цього першим вмикається спільний контактор КЛЗ. а коли кнопка КнР буде відпущена, спрацює контактор підіймання КЛП.
Зі зникненням напруги живлення або від'єднанні схеми з інших причин. її можна привести в робочий стан тільки після переведення рукояті командо - контролера в нульове положення.
Рис.
3.5. Схема керування двигуном
постійного струму кулачковим
контролером ККП-102.
В – ввідний вимикач;
ВА – аварійний вимикач;
КнР – кнопка підготовки схеми;
Кр1-Кр26 – контролер;
КЛЗ – спільний контактор;
КЛП – контактор підіймання;
М – електродвигун підіймання;
R1- R5 – пускорегулювальні резистори;
R6 – резистор динамічного
гальмування;
ВКП – кінцевий вимикач підіймання.
Схема керування асинхронним двигуном з фазним ротором.
А) з силовим контролером ККТ-61А.
Рис. 3.6. Схема керування
крановим механізмом з
силовим контролером.
М – електродвигун приводу;
YAN – електромагніт гальма;
R1, R2, R3- пускорегулювальні
опори;
К1–К12 –контакти контролера;
КА1–КА3-реле максимального
струму;
SA КМ – лінійний контактор;
SB – кнопка запуску ПЗК;
SQ1, SQ2 – кінцеві (шляхові)
вимикачі обмеження руху;
SQ3 – кінцевий вимикач люку
кабіни;
FU – запобіжники в колі
керування;
SA – аварійний вимикач.
Напруга на контролер подається через ПЗК. Одна з фаз подається безносе- редньо, а дві інші через контролер, що забезпечує зміну порядку чергування фаз,- реверсування двигуна. Робота контролера пояснюється діаграмою стану контактів.
При нейтральному положенні ручки контролера через контакти К12 забез -печується запуск панелі ПЗК.
При першому положенні «вперед» замкнуті контакти 3-7 живлення двигуна і К11, - живлення КМ через SQ2.
Контакти 2,4,6,8,10 переключення комбінацій резисторів роторного кола розімкнені, тобто всі опори введені в роторне коло повністю і створюють симетричну зірку. Пуск двигуна при характеристиці «1».
При другому положенні К2 шунтують частину опору R2, опір роторного кола зменшується і тім самим збільшуються оберти двигуна.
При подальшому переміщенні ручки замикаються контакти 4,6,8,10 і шунтують ступені резисторів,- вмикаються наступні ступені прискорення.
При першому положенні «назад» замкнені К1 і К5, на статор подається напруга з іншим порядком чергування фаз,- реверс двигуна. Інші режими комутуються аналогічно як при русі вперед.
В
)
з магнітним контролером типу ТСА.
Рис. 3.7. Схема керування
крановим механізмом з
магнітним контролером.
М – двигун електроприводу;
ГМ – електромагніт гальма;
R4,7,10,13,16,19 – пускорегулю-
вальні резистори;
КЛ – лінійний контактор;
КВ, КН – контактори реверсу;
КП – контактор противмикання;
КО – контактор однофазного
гальмування;
К1-К4 – контактори ступенів
прискорення;
КГ – контактор ГМ;
РП1, РБ – реле часу;
НП педаль противмикання;
ВКВ, ВКН – кінцеві (шляхові)
вимикачі обмеження руху;
КК1-КК12 – контакти командо -
контролера.
Несиметрична схема магнітного контролера типу ТСА, призначена для керування двигуном змінного струму з фазним ротором. Подібно до цієї схеми для підіймання вантажу працює симетрична схема контролера типу ТА. Контролер ТСА під'єднується до мережі через захисну панель. Вмикання двигуна здійснюється контактором КЛ, реверс - контакторами КВ і КН (при увімкненому КЛ), вмикання в режим противмикання - контактором КП, однофазного гальмування - контактором КО; швидкість обертання регулюється контакторами КП, К1 - К4 за допомогою під'єднання пускорегулювальних резисторів; гальмування здійснюється гальмом ГМ, котре керується контактором КГ. Щоб не допустити одночасного вмикання контакторів КП і КО, а також КВ і КН, вони попарно механічно зблоковані; для виключення падіння вантажу чи його переміщення з більшою швидкістю передбачена педаль НП, вмикання якої ногою забезпечує роботу двигуна в режимі противмикання; необхідна витримка часу для розгону електропривода, коли рукоять контролера швидко переводиться з нульового в одне з крайніх положень і навпаки, досягається за допомогою реле РП1 і РБ.
Рукоять контролера ТСА має чотири положення при підійманні й опусканні вантажу, що дозволяє одержати відповідну кількість механічних характеристик двигуна, зображених на рис. 3.6. У крайньому положенні рукояті в колі ротора двигуна залишається ввімкненим резистор. В режимі підіймання вантажу резистори під'єднуються до кола ротора послідовно з обмотками його фаз, а при необхідності збільшення швидкості обертання - шунтуються контактами контакторів КП і К1 - К4 (характеристики ПІ ... 4П).
В режимі опускання вантажу двигун може працювати в гальмівних режимах і в режимі силового опускання з під'єднанням відповідних резисторів до ротора. За номінального навантаження рукоять контролера утримується в першому і другому положеннях, що відповідає режиму противмикання (характеристики 10 и 20), у третьому положенні - режиму однофазного гальмування (характеристика 30); у четвертому положенні здійснюється реверс (вмикається контактор КН і двигун під'єднується для опускання вантажу (характеристика 40). В обох випадках (підіймання й опускання вантажу) у першому положенні рукояті командо-контролера механізм розгальмовується.
У схемі передбачені кінцеві вимикачі з контактами ВКВ і ВКН. Для збільшення надійності магнітного контролера реле РП1 і РБ живляться постійним струмом.
Магнітні контролери можуть використовуватися для будь-яких режимів роботи кранових механізмів, причому електроприводи з контролерами змінного струму охоплюють діапазон номінальних потужностей двигунів від 11 до 180 кВт у механізмах підіймання і від 3,5 до 100 кВт у механізмах переміщення, а приводи з контролерами постійного струму — потужності двигунів послідовного збудження від 2,4 до 106 кВт (з ТВ — 40%), причому всі контролери постійного струму обладнані індивідуальним захистом.
Електроприводи з магнітними контролерами забезпечують регулювання швидкості обертання в таких межах: для роботи на змінному струмі у звичайних схемах - діапазон регулювання є від 2,5:1 до 4:1; а з динамічним гальмуванням із самозбудженням - до 8:1; для роботи на постійному струмі з номінальним навантаженням - до 6:1.