45. Публічна служба

Публічна служба – це діяльність на державних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Головне управління державної служби України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Головна державна служба забезпечує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби та функціональне управління державною службою.

Посада – це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій.

Служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Проходження державної служби – це діяльність державного службовця щодо виконання завдань та повноважень за посадами, які він обіймає, починаючи з моменту набуття ним статусу державного службовця і завершуючи його припиненням.

Дисциплінарна відповідальність державних службовців – це сукупність адміністративно-правових відносин, що виникають у зв’язку з накладенням на державних службовців передбачених законодавством дисциплінарних стягнень за порушення ними службової дисципліни.

45. Поняття корупції та корупційних дій.

Корупція – це складне соціальне явище, що негативно впливає на всі аспекти політичного і соціально-економічного розвитку суспільства і держави. Воно полягає як у протиправних діях (бездіяльності), так і неетичних (аморальних) вчинках.

Сутність корупції полягає у тому, що вона має [9]:

- соціальну обумовленість;

- свою «ціну», що платить суспільство за її існування;

- негативний вплив на всі сфери суспільного життя;

- транснаціональний характер;

- економічні, політичні, правові, психологічні та моральні аспекти;

- здатність постійно пристосовуватися до нових реалій життя.

Корупційними діяннями є:

а) незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

б) одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.

Є такі види корупційних діянь

- ділові корупційні діяння забезпечують своєчасне або прискорене виконання чиновником своїх прямих посадових (службових) обов’язків;

- гальмові сприяють тому, що посадова особа (державний службовець) не виконує вимог, які входять в коло його посадових (службових) обов’язків;

- прямий підкуп – це купівля суб’єктами підприємницької діяльності не окремої послуги, а самої посадової особи, політичного або громадського діяча, тобто його благонадійності не для одноразового виконання рішень, а для постійної підтримки дій, захисту інтересів на всіх рівнях.

Корупція стала універсальною проблемою, яка впливає на всі сфери суспільного життя, а найбільше вражає сферу взаємовідносин громадян з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, з якими найчастіше стикаються громадяни при реалізації своїх конституційних прав