34. Цінності та цілі суспільства і держави. Формування «дерева» цілей. Юридичне забезпечення цілей публічного адміністрування.

В Україні державне управління офіційно визнано як окрема наукова галузь знань, а публічна сфера як об'єкт управління,покликана виконувати найважливіші функції, що забезпечують взаємодію учасників суспільного розвитку, який у сучасних умовах дедалі частіше відбувається в «суб'єкт-суб'єктному» вимірі: у визначенні суспільних інтересів і цілей розвитку; легітимізації публічної політики;забезпеченні досягнення визначених цілей розвитку; здійсненні контролю, у тому числі й публічного, за станом справ у всіх сферах життєдіяльності; інформаційній просвіті громадян у публічній сфері. Система публічного управління охоплює багато підсистем, а саме: політичну, економічну, соціальну, адміністративну, правову, гуманітарну.

Тим часом висунення цілей перед публічним управлінням, з одної сторони, що стосуються всього суспільства, а з іншого - таким, що спирається на владу, - дуже важкий інтелектуальний процес. У ньому можна виділити наступні системоутворюючі моменти.

Побудова, власне кажучи, самого "дерева цілей" публічного управління. Центральними цілями, що визначають "стовбуром" "дерева цілей" публічного управління є стратегічні цілі,пов'язані з якістю суспільства, його збереженням або перетворенням. За своїм характером ці цілі Д. К. Гелбрейт називає захисними і позитивними. Стратегічні цілі розгортаються в оперативні,фіксують великі блоки дій з досягнення першого, а оперативні – в тактичні, що визначають щоденні і конкретні дії по досягненню цілей.

Побудова "дерева цілей" публічного управління на базі і з урахуванням їх ієрархії передбачає в цілому непросту процедуру, причому стосовно як до публічного управління в цілому, так і до його окремих частин.

У науковій літературі зазначаються такі цілі публічного управління: за обсягом - загальні (для всього публічного управління) і приватні (для окремих його підсистем, ланок, конкретних компонентів ), за результатами - кінцеві та проміжні, за часом - віддалені, близькі та безпосередні. Слід сказати і про так звані побічні (похідні) цілі, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією стратегічних (головних) цілей, але можуть виникати при цьому і носити негативний, протилежний зміст. Вони небажані, і все-таки з ними доводиться рахуватися.

Цілі публічного управління, представлені в певному

"дереві", покликані відповідати таким блокам вимог: а) бути об'єктивно зумовленими і обгрунтованими, виходити з об'єктивних закономірностей і тенденцій суспільного розвитку та діяльності людей, відповідати об'єктивній логіці функціонування того чи іншого явища, процес, відносини, враховувати форми і механізми останніх; б) бути соціально мотивованими, тобто йти від потреб, запитів та інтересів людей, відповідати їм і викликати тим самим розуміння, підтримку цілей, прагнення втілити їх і життя; в) бути забезпеченими в ресурсному відношенні як з інтелектуальної, так і з матеріального боку, грунтуватися на реальному, а не на уявному, на готівковому, а не на передбачуваному чи можливий потенціал, прив'язуватися до конкретних умов і факторів суспільної життєдіяльності.