1. Історія медицини та фармації як наука та навчальна дисципліна.

Історія – це наука про минуле життя і діяльність людства від найдавніших людей до сьогодення. Історія займається вивченням усіх проявів людської діяльності в часі у загальних рисах.

Медицина(«ars medicina»з лат.-«лікувальне мистецтво» і має той самий корінь, що й дієслово «medeor»-«зцілюю»)-це система наукових знань і практична діяльність, що направлені на збереження та зміцнення здоров’я людей, попередження та лікування захворювань.

• Народна медицина-це сукупність засобів та прийомів народн.лікування в результаті емпіричного розвутку упровадж.всієї історії людства(зародилась в період первісного суспільства)

• Традицйна – це релігійно-філософське вчення, в основі якого лежить лікув.народними методами у поєднанні із вірою у надприродні сили.

• Науков(або нетрадиційна) – це наук.експеримент в ході якого перевір.емпіричні знання, наукові і філософські ідеї, створюються наукові обґрунтування концепції, гіпотези, теорії.

Слово «фармація» походить від єгипетського слова «PH-AR-MAKL», що означає:той, що дарує безпеку і зцілення; грец слів pharmakon, що означає ЛЗ та pharmakeia – давання та вжив. ліків або отрута.

Історія медицини та фармації – це наука, яка в контексті з загальною історією культури людства вивчає розвиток знань, спрямованих на пошук та удосконалення ЛЗ та лікування, збереження, зміцнення здоров’я людини від найдавніших часів до сьогодення. Як навчальна дисципліна – це самостійний предмет, який вивч.у мед.фарм.навч.закладах. Передбачає вивчення загальних закономірностей іст.процесу становлення і розвитку медицини та фармації, виявл.досягнень кожної епохи у фармацевт.галузі.

2. Значення і місце історії медицини та фармації у світовій культурі.

Практичне значення історії медицини і ф-ції. Формує знання іст.шляху розвитку медицини та ф-ції, форм.науки і практики. Дає можливість накопичити знання для майбутньої фахової діяльності. Сприяє формуванню іст.мислення, засвоєння наук.підходв іст.дослідження, інтерпретації іст.явищ і процесів. Підвищує загальну освідченість і рівень професійної культури.

3.Взаємозв’язок історії медицини та фармації з іншими суміжними навчальними дисциплінами.

Суміжною навчальною дисципліною історії фармації та медицини є: Ботаніка — це комплекс наук про рослини, їхню будову, життєдіяльність, еволюцію, класифікацію, а також структуру, розвиток і поширення на земній поверхні рослинних угруповань та про їхню охорону.Для майбутнього фармацевта найголовнішими розділами ботаніки є морфологія, анатомія і систематика рослин, екологія. Для підготовки фахівця знання ботаніки необхідні для опанування курсу фармакогнозії — науки, яка вивчає лікарські рослини і лікарську рослинну сировину. Фармацевт повинен знати рослини, уміти визначати їхнє систематичне положення, відповідність рослини її назві; ідентифікувати окремі види, розпізнавати домішки інших рослин у рослинній сировині. Лише вивчивши флору свого краю, фармацевт зможе правильно організувати заготівлю лікарських рослин, дотримувати природоохоронних заходів. Це забезпечить збереження і відновлення заростей дикорослих рослин.Ботаніка вирішує багато питань для розвитку галузей народного господарства; має науково-практичний зв’язок з фармацевтичними дисциплінами: фармакогнозією, технологією ліків, фармакологією