
- •Зубов м. І. Методичні вказівки для студентів-філологів до написання наукового студентського твору з мови (курсова, випускна, дипломна, магістерська роботи)
- •Загальні положення
- •Наука структура наукового твору
- •Організація наукового дослідження вибір теми
- •Планування роботи
- •Робота з літературою пошук літератури
- •Знайомство з книгою
- •Робота з книгою
- •Робота з матеріалом
- •Методи дослідження мов
- •Бібліографічно-довідковий апарат укладання списку літератури
- •Оформлення бібліографічних посилань
- •Основні правила цитування
- •Мова наукового твору
- •Оформлення тексту наукової робоТи
- •Заключне слово
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток 4 Орієнтовна тематика курсових робіт для студентів спеціальності «Переклад»
Бібліографічно-довідковий апарат укладання списку літератури
Список використаної літератури укладається за чіткими правилами бібліографічного описання. Бібліографічне описання – це сукупність даних про друкований або рукописний твір, які дають можливість ідентифікувати цей твір. Воно складається із таких обов’язкових елементів: вказівка на автора, назва твору, повторність видання, місце видання, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок. Факультативні елементи можуть повідомляти додаткову інформацію про зміст, редактора, перекладача, серію та ін. Для розмежування елементів бібліографічного описання використовуються умовні розділові знаки. Це крапка, кома, двокрапка, тире, навскісна риска і деякі інші. Пунктуаційного смислу ці знаки не мають.
У бібліографічному описанні використовуються також загальноприйняті скорочення у назвах міст видання, видавництв тощо. Головніші з них наведені у Додатку 4.
Розташування умовних розділових знаків та використання скорочень має строгу регламентацію, якої треба дотримуватися обов’язково. Нижче на конкретних прикладах наведені основні випадки бібліографічного описання.
а). Описання окремої книги за автором (авторами):
Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичної думки. – К.: Вища шк., 1985. – 214 с.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – 2-е изд., перераб. и доп. – М: Высш. шк., 1987. – 272 с.
б). Описання окремої книги, автор якої не називається на обкладинці чи титульному листі:
Общее языкознание / Под общей ред. А. Е. Супруна. – Минск: Вышэйш. шк., 1983. – 453 с.
Общее языкознание: Хрестоматия / Сост. В. И. Косовский, М. А. Павленко / Под ред. А. Е. Супруна. – Минск: Вышэйш. шк., 1987. – 453 с.
в). Описання багатотомних видань:
Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. У 2-х т. – Мюнхен: Українське вид-во, 1958-1966. – Т. 1. 456 с.; Т. 2. 448 с.
Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. У 2-х т. / Репринтне вид. – К.: Оберіг, 1991. – Т. 1. 456 с.; Т. 2. 448 с.
Фразеологічний словник української мови. У 2-х кн. / Уклад. В. М. Білоноженко, В. О. Винник, І. С. Гнатюк та ін. – К.: Наук. думка, 1993. – Кн. 1. С. 1-528; Кн. 2. С. 529-980.
г). Описання окремих статей (глав, розділів), що містяться у книгах, збірниках, науковій періодиці:
Боровський Я. С. Троян у «Слові о полку Ігоревім» // Українська мова і література в школі. – 1985. – № 7. – С. 68-70.
Карпенко Ю. Як і коли виникла українська мова // Мовознавство: Тези та повідомлення ІІІ Міжнародного конгресу україністів. – Х.: Око, 1996. – С. 75-80.
Русанівський В. М. Становлення і розвиток системи правопису // Мовознавство на Україні за п’ятдесят років. – К.: Наук. думка. – С. 128-144.
Кожне із таких бібліографічних описань складає окрему позицію у бібліографічному списку до наукової роботи.
Бібліографічний список до студентської наукової роботи має назву Список використаної літератури. Укладається він у алфавітному порядку, причому не береться до уваги, чи то назва роботи подається за прізвищем автора, чи то за назвою роботи (у разі відсутності імені автора на обкладинці або титульній сторінці). Роботи, що написані мовами, які використовують кириличне письмо, теж подаються в загальному порядку без виділення в окремі підгрупи. Роботи, видані латинською графікою (це ж, звичайно, стосується й інших типів письма), подаються окремо відразу після кириличного списку і можуть відокремлюватися від нього додатковим інтервалом між останнім рядком кирилиці і першим рядком латиниці.
Докладніше про правила оформлення бібліографічного списку можна довідатися у залі каталогів наукової бібліотеки, а також у читальному залі студентської бібліотеки, де, як правило, знаходяться спеціальні стенди із зразками бібліографічних описань наукової літератури.
Роботи у списку використаної літератури мають бути пронумеровані: це відразу дає уявлення про кількість використаної наукової літератури у процесі розробки власної теми. У тому разі, коли бібліографічні посилання подаються у тексті роботи способом цифрової порядкової вказівки на список використаної літератури (про це див. далі), така нумерація є обов’язковою.
Окремо в науковій роботі подається список використаних джерел. Він розміщається перед списком використаної літератури.