Зубов м. І. Методичні вказівки для студентів-філологів до написання наукового студентського твору з мови (курсова, випускна, дипломна, магістерська роботи)

Одеса – 2007

Загальні положення

Науковий студентський твір є однією із форм перевірки знань і здібностей студента, а також розвитку цих знань і здібностей. У межах навчального плану вузу різновидами студентського наукового твору є курсова, випускна (бакалаврська), дипломна та магістерська роботи. Усі ці різновиди наукових робіт мають бути самостійним дослідженням якогось одного або кількох взаємопов’язаних проблемних питань. Зміст роботи повинен свідчити про загальну філологічну підготовку студента, а також про вміння застосовувати на практиці методи лінгвістичного (або відповідно літературознавчого) аналізу.

Побудова роботи має бути чіткою, частини дослідження повинні мати логічний зв’язок між собою та загальним змістом роботи.

Текст роботи має свідчити, що студент володіє науковим стилем мови і може написати наукове дослідження у відповідності до існуючих норм, тобто знає, із яких частин складається наукова робота, уміє оформити довідково-інформаційну частину свого дослідження (укласти бібліографічний список наукової літератури, список скорочень, посилання та примітки, додатки, покажчики, зміст тощо).

Різниця між курсовою роботою на молодших курсах і курсовою роботою на старших курсах та випускною, дипломною та магістерською роботами має і кількісний, і якісний характер: курсова робота на молодших курсах є відносно самостійним дослідженням (тобто воно може містити елементи реферативності) невеликого за обсягом навчально-проблемного питання, а на старших – курсова робота має передвипускний характер, у зв’язку з чим ускладнюється її проблематика та поглиблюється рівень науковості. Синтез попердньо виконаних курсових робіт є основою для написання випускної (бакалаврської) роботи. Дипломна робота є своєрідним творчим звітом студента за роки його навчання. Тому за обсягом така робота значно більша за курсову, тема її носить науково-проблемний характер. Магістерська робота відрізняється від дипломної тим, що нею магістрант заявляє себе як молодий дослідник, здатний розв’язувати наукові проблеми підвищеної складності.

Рекомендовані обсяги: курсова робота на молодших курсах не перебільшує звичайно 18-25 стандартних сторінок машинопису¹; на старших курсах – 25-30; обсяг випускної роботи становить 35‑45 сторінок; дипломна робота має обсяг у межах 50-65 сторінок; обсяг магістерської роботи становить 70‑85 сторінок. В усіх випадках мається на увазі обсяг основного тексту роботи, тобто тексту без урахування списку літератури та додатків. Усі види студентських наукових робіт представляються до захисту в надрукованому вигляді.

Виконання студентської наукової роботи передбачає декілька основних та допоміжних етапів. Основні – це вивчення проблеми, збирання матеріалу із обраної тематики, письмове оформлення тексту роботи, захист роботи перед державною екзаменаційною комісією.

Допоміжні (але не другорядні!) етапи такі: укладання календарного графіку роботи, укладання плану самої роботи, пошук і вивчення літератури із обраного питання. У свою чергу, це передбачає вміння користуватися бібліотекою: її каталогами, бібліографічними довідниками, періодичними виданнями та ін.

Роль наукового керівника полягає в тому, що він пропонує тему роботи (або обговорює і уточнює тему, пропоновану самим студентом), указує основну літературу з даного питання, консультує студента у процесі дослідження обраної теми, висловлює свої критичні зауваження і побажання, оцінює роботу.

У період приблизно за місяць до офіційного захисту бакалаврських, дипломних та магістерських робіт на випускаючій кафедрі проводиться їх попередній захист (т. зв. малий захист). Цей захист має на меті перевірити рівень виконання та стан готовності наукових творів до захисту на ДЕК. У разі необхідності дипломні роботи доопрацьовуються з урахуванням критичних зауважень і побажань.

Перед захистом випускної, дипломної або магістерської роботи вона обов’язково віддається на рецензування іншому викладачеві. Рецензент аналізує роботу з того погляду, чи відповідає вона темі, чи має самостійний характер, чи вірна авторська концепція, чи спромігся автор досить переконливо її довести, чи вміє автор оформлювати свою наукову працю тощо. Рецензент пропонує свою оцінку для Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Для захисту бакалаврська, дипломна або магістерська робота до визначеного терміну подається на кафедру у готовому вигляді і за особистим підписом студента. Підпис ставиться в кінці роботи. До роботи додається письмовий відгук наукового керівника, робота реєструється на кафедрі, після чого віддається на рецензування. Після того як рецензія у письмовому вигляді подається на кафедру, завідувач кафедри своїм підписом на титульній сторінці наукового твору потверджує його допуск до захисту. З письмовою рецензією дипломник має право ознайомитися не пізніше, аніж за три дні до захисту.

Захист дипломної роботи проходить на відкритому засіданні ДЕК. Дипломнику надається до 15 хвилин для усного повідомлення про результати виконання обраної наукової теми. Після цього він одержує запитання (в усній чи письмовій формі) від членів ДЕК і від присутніх на захисті осіб. На підготовку до відповіді на поставлені питання надається відповідний час, протягом якого виголошуються відгук наукового керівника і рецензія (це робить сам рецензент). Далі дипломнику знову надається слово для відповіді на питання присутніх, а також на питання і зауваження рецензента.

Рішення про оцінку дипломного твору і його захисту приймається на закритій частині засідання ДЕК. Рішення ДЕК оголошується у той же день у кінці денного засідання, куди запрошуються усі бажаючі.

Захист курсової роботи проходить у колі однокурсників у присутності наукового керівника. На захист цей захист звичайно призначається опонент із числа колег-студентів. Завдання опонента – викликати полеміку в межах проблеми, що винесена на захист, знайти слабкі місця в захисті, висловити альтернативні міркування.

Якщо в науковій студентській роботі виявляються окремі незначні помилки (орфографічні, пунктуаційні, граматичні, стилістичні, логічні, фактичні тощо), які не порушують концептуальної цілісності роботи, то відповідальність за них несе автор роботи і оцінка її знижується. Коли ж робота має велику кількість помилок, то вона, природно, до захисту не допускається.