4.5 Контроль малоцінних та швидкозношувальних предметів

Відповідно до П(с)БО 9 «Запаси» до складу запасів належать малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. В сільському господарстві виробничий цикл, як правило, триває в межах одного року. Винятком є : закладка і вирощування садів і виноградників, вирощування племінного молодняку для формування основного стада тварин, виробництво зерна озимих зернових культур та інше – де виробничий цикл не вкладається в господарський рік або триває більше одного року.

Під час проведення контролю з’ясовується правильність визнання первісної вартості малоцінних та швидкозношувальних предметів в залежності від джерела їх надходження. Так, первісною вартістю малоцінних та швидкозношувальних предметів, придбаних за плату є собівартість, яка складається з фактичних витрат (сплачених постачальнику згідно з договором; плати за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги; сум ввізного мита; сум непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству; витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи; інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням малоцінних та швидкозношувальних предметів). Первісною вартістю малоцінних та швидкозношувальних предметів, що виготовлені власними силами – є собівартість виробництва; внесені до статутного капіталу – погоджена з засновниками (учасниками) їх справедлива вартість; одержаних підприємством безплатно (в процесі дарування) – їх справедлива вартість.

Далі ревізор з’ясовує:

як ведеться облік малоцінних та швидкозношувальних предметів (потрібно вести в місцях збереження і експлуатації за матеріально-відповідальними особами в Книгах або в картах складського обліку);

чи проводиться маркування спецодягу, виробничого і господарського інвентарю, кухонного посуду і т. ін.;

як здійснюється передача малоцінних та швидкозношувальних предметів від однієї матеріально-відповідальної особи до іншої (потрібно передавати на підставі накладних внутрішньогосподарського призначення або лімітно-забірних карток);

чи створена на підприємстві постійно діюча комісія для визначення непридатності предметів для подальшого використання та списання;

чи використовуються на підприємстві затверджені форми первинних документів: МШ-1 «Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)», МШ-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів», МШ-3 «Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)», МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів», МШ-5 «Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх напридатні», МШ-6 «Особова картка N ____ обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв», МШ-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв», МШ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

чи використовується для обліку рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети» та які операції відображаються за дебетом і кредитом зазначеного рахунка (за дебетом необхідно відображати первісну вартість придбаних (отриманих) або виготовлених предметів, за кредитом – по обліковій вартості відпуск предметів в експлуатацію з одночасним списанням на рахунок обліку витрат та списання нестач і втрат від псування цінностей);

чи ведеться по переданим в експлуатацію з одночасним списанням оперативно кількісний облік предметів за місцем експлуатації і відповідними особами на протязі терміну їх фактичного використання.