Висновки
В 60-70-ті роки на противагу структуралізму, в рамках якого мова розглядалася як іманентна сутність, стали розвиватися напрями, пов'язані з "зовнішньою" лінгвістикою. Однією з найбільш популярних соціолінгвістичних концепцій стала теорія мовних кодів Безіла Бернстайна, про яку інколи прийнято говорити, як про основу соціолінгвістика на Заході.
Свій експеримент вчений почав здійснювати в 1958 р. Для нього Б. Бернстайн підібрав дві групи учасників. Перша - юнаки 15-18 років, що проживають в різних районах Лондона. Всі вони працювали кур'єрами, посильними, ніхто з них не мав середньої освіти. Ця група учасників співвідносилася Бернстайном з соціальним прошарком суспільства - робітничим класом, а також із сільськогосподарським населенням.
Друга група - юнаки такого ж віку, які навчаються в привілейованих закритих приватних школах Лондона, що відрізняються прагненням до отримання знань та інтересом до мовних дисциплін. Ця група співвідносилася з середнім і вищим класом.
На підставі результатів експерименту Б. Бернстайн прийшов до висновку, що між підлітками з "нижчих" прошарків і їх однолітками з "вищих" верств є значні відмінності у відношенні мовної компетенції та володіння мовою, позначені термінами "обмежений" код та "розгорнутий" код. На лінгвістичному рівні ці коди розрізняються ступенем передбачуваності того, які структурні елементи будуть використані для організації висловлювання. У разі розгорнутого коду мовець має можливість вибору з досить широкого набору мовних засобів, тому ступінь передбачуваності такого висловлювання невеликий. При обмеженому коді кількість варіантів вибору різко скорочується і тим самим підвищується ступінь передбачуваності висловлювання.
В цілому з цієї точки зору розгорнутий код характеризується наступним: різноманітні синтаксичні конструкції з різноманітними засобами зв'язку (сполучники, порядок слів і т. п.); лексика і семантика коду різноманітні і диференційовані; вислови в цілому носять абстрактний, узагальнений характер.
Обмеженому коду властиві короткі прості речення, нерідко синтаксично незавершені, мало прийменників і сполучників, підрядних речень. Лексика обмежена, вислови конкретні, звернення прямолінійні.
Обидва коди перебувають у стані взаємодоповнення. Носій розширеного коду може перейти у відповідних обставинах на обмежений, при зворотному переході потрібне тривале навчання.
Обмежений код може використовуватися в певних умовах, наприклад, в різних ритуальних формах комунікації (церемонії, наказані протоколом, релігійні обряди і т. п.).
Таким чином, особи, які володіють розгорнутим кодом, володіють широким мовним діапазоном і можуть вибірково ставитися до мовних засобів у залежності від конкретної ситуації. Вони, природно, можуть користуватися і обмеженим кодом.
В умовах обмеженого коду невербальні засоби комунікації набувають особливої роль (жести, міміка).
Концепція Б. Бернстайна цікава для нас тим, що вона застерігає від культивування обмеженого коду, спонукаючи вчителів і методистів створювати умови для максимального розвитку мови учня, що створить можливості інтенсивного інтелектуального розвитку дитини.
Список використаних джерел:
Домашнев А. И. Теория кодов Б. Бернстайна. Цели и результаты // Вопросы языкознания, 1982. - № 1. – С.3-12.
Гидденс Энтони. Социология. Образование и неравенство. Исследование Коулманом неравенства в американской образовательной системе // Библиотека «Полка букиниста».[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://society.polbu.ru/giddens_sociology/ch125_i.html. – заголовок з екрану.
Нации и национализм.// Библиотека. Геллнер Н. [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.vipstudent.ru/index.php?q=lib&r=26&id=1190140352&p=105. – назва з екрану.
Швейцер А.Д., Никольский Л.Б. Введение в социолингвистику. – М. – 1978. – С. 6.
Bernstein B. Linguistic codes, hesitation phenomena and intelligence. Language and Speech, 1962. – v.5, pt. 1, p. 36. 11
John M Charap. Basil Bernstein - Socio-linguist whose pioneering work on class and language changed the course of education. [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.guardian.co.uk/news/2000/sep/27/guardianobituaries.education. – заголовок з екрану.
Radtke I. Soziologische Untersuchungen sprachlicher Variation und ihre Vorgedrungen für den Sprachunterricht. – In Beiträge zu den Sommerkursen/ - 1975: Goethe-Institut München. S.201. 8
Bernstein B. Social class, linguistic codes and grammatical elements.— Language and speech, 1962, v. 5, pt. 4, p. 233. 12
Konig W. dtv-Atlas zur cleutschen Sprache. Munchen, 1978, S. 137. 13
Bernstein B. Elaborated and restricted codes: their origins and some consequences.— The ethnography of communication. American anthropogist. Special publication, 1964, v. 66, N 6, pt. 2, p. 55—69. 14
Schonbach P. Zur Problematik der Sprachbarrierenforschung: Perspektiven eines Sozialpsychologen.— In: Gegenwartssprache und Gesellschaft. Diisseldorf, 1972, S. 71—73. 15
Jager S. Arbeitsbericht der Gruppe «Kompensatorischer Sprachunterricht (Sprach-barrieren)».— In: Gegenwartssprache und Gesellschaft. Diisseldorf, 1972, S. 115— 117. 16