33.Поняття фінанси і фінансова система

Поняття «фінанси» походить від франц.— сполучення усіх грошових коштів, які є в розпорядженні підприємства, держави, а також система їх формування, розподілу та перерозподілу.

Фінанси безпосередньо пов’язані з функціонуванням суспільних економічних відносин у процесі акумуляції, перерозподілу та використання централізованих та децентралізованих грошових фондів. Фінанси — це не тільки грошові кошти. Це, насамперед, відносини між людьми щодо утворення, перерозподілу та використання грошових фондів. Безумовно, фінанси та фінансові відносини — це грошові відносини, проте, не всі відносини щодо коштів є фінансовими. Своєю чергою, фінанси поділяються на публічні та приватні.

Централізовані фінанси відображають відносини, пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням грошових фондів, що надходять у розпорядження держави як суб’єкта публічної влади. За рахунок цих фондів фінансуються видатки держави на капітальне будівництво, утримується вся невиробнича сфера: освіта, охорона здоров’я, спорт, оборонний сектор, правоохоронні органи та інше.

Децентралізовані фінанси утворюються в усіх галузях народного господарства. Суб’єкти господарювання незалежно від форми власності утворюють грошові фонди за рахунок власного прибутку.

Термін "система" походить від грецького, що в перекладі означає ціле, складене з частин; сполучення. Поняття система - це сукупність елементів, що знаходяться у відношеннях і взаємозв'язку один з одним і створюють певну єдність, цілісність. Поняття "фінансова система", як і будь-яка система, являє собою сукупність взаємозв'язаних елементів, що мають однорідні ознаки.

В науковій літературі немає єдиної думки щодо визначення фінансової системи. Вона розглядається в залежності від теоретичного погляд. Крім того, визначення фінансової системи не закріплено законодавством України. Так, російські вчені Дробозіна Л.А., Родіонова В.М. визначають фінансову систему як сукупність різних сфер фінансових відносин, в процесі яких створюються і використовуються фонди грошових коштів. У відповідності до цього визначення фінансова система будується за блоками фінансових відносин: централізованих і децентралізованих.

Василик О.Д. свідчить, що фінансова система держави-це різноманітні види фондів, сконцентрованих у її розпорядженні, а також в господарських суб'єктів й інших фінансових інститутів з метою використання економічного і соціального розвитку.

У найбільш загальному вигляді визначення фінансової системи наступне - це сукупність різноманітних фондів фінансових ресурсів, які створюються і використовуються в місцях їх акумулювання з певними намірами економічного і соціального розвитку. У теоретико-практичному плані важливою є проблема типологізації фінансових систем. Існує думка, що можливе виділення двох типів фінансових систем.

34.Класифікація елементів фінансової системи.

Фіна́нсова систе́ма — це сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких держава формує, розподіляє і використовує централізовані і децентралізовані грошові фонди. Фінансова система виникла разом з появою держави і нерозривно зв'язана з її функціонуванням. За допомогою фінансової системи держава нагромаджує та використовує кошти для утримання свого апарату, а також спрямовує їх на виконання своїх функцій. Фінансова система охоплює грошові відносини між державою і підприємствами та організаціями, державою і населенням, між підприємствами і всередині них. Основними елементами фінансової системи є: загальнодержавні фінанси; місцеві фінанси; фінанси суб'єктів господарювання усіх форм власності; фінанси невиробничої сфери діяльності; фінанси населення; фінансовий ринок; фінансова інфраструктура. Державні фінанси включають державний бюджет, фінанси державних цільових фондів, державний кредит, фінанси державних підприємств і установ та ін. Державні фінанси охоплюють проведення таких операцій: формування доходів, розподіл видатків, здійснення інвестиційної діяльності, передачу державного майна в оренду, проведення приватизації державного майна, створення спільних підприємств, залучення і використання грошових коштів на умовах кредиту та ін. В рамках державних фінансів фінансові операції можуть проводитись різними суб'єктами державного управління: урядом, центральним банком, правлінням державних цільових фондів, органами управління державними підприємствами і установами, місцевими органами самоврядування та ін.

Фінанси недержавних підприємств і установ включають фінанси індивідуальних, приватних і колективних підприємств. В свою чергу, колективні підприємства поділяються на господарські товариства, кооперативи, сімейні підприємства та ін. Фінанси громадян поділяються на фінанси домогосподарств та фінанси громадян суб'єктів підприємницької діяльності. Фінанси спільних господарств це фінанси підприємств, які створюються державними органами управління, юридичними та фізичними особами за участю іноземних учасників. На території України фінансові операції проводяться також зарубіжними юридичними і фізичними особами, які мають резиденцію в Україні (резиденти) або діють за межами України (нерезиденти). Фінансова інфраструктура - це сукупність інститутів (підприємств, установ, служб), які забезпечують організацію проведення фінансової діяльності. До фінансової інфраструктури відносяться комерційні банки, фондові, валютні і товарні біржі, інвестиційні фонди і інвестиційні компанії, страхові фірми, дочірні товариства, аудиторські і консультативні фірми, торгівці цінними паперами, реєстратори, зберігачі, депозитарії та ін. Вони надають певні фінансові послуги юридичним та фізичним особам на умовах, визначених законодавством.

35. Характерні риси фінансової системи різних типів. У теоретико-практичному плані важливою є проблема типологізації існуючих фінансових систем. Аналіз цієї проблеми веде до висновку про доцільність і можливість виділення таких двох типів фінансових систем: чисті і реальні системи Чистий фінансова економічна система - це сукупність механізмів, інститутів чи установ формування, руху і використання так званих чистих фінансових фондів (або чистих фінансів), які трактують в економічній літературі по-різному і відповідно до цього виділяють різні типи чи види чистих фінансових економічних систем. Чиста економічна система, об'єднуючи три сектори - підприємницький (комерційний), державний і фондовий - є елементом національної грошово-кредитної системи (і банківської системи), без якої вона взагалі не може існувати і нормально функціонувати. З огляду на це, поняття фінансів і грошей (фінансової і грошово-кредитної системи) дуже часто ототожнюються. Реальна фінансова система - це така фінансова система, в якій формування чистих фінансів (грошових фондів, що формуються внаслідок певної підприємницької діяльності) доповнюється формуванням квазічістих фінансів (грошових фондів, що формуються в результаті випуску акцій і облігацій) і так званих фіскальних (податкових) фінансів (грошових фондів, які формуються на податковій основі). Будь-яка з нинішніх національних фінансових систем за своїм характером є змішаною, реальної чи, фінансовою системою, оскільки вона передбачає як формування чистих, так і квазічістих і фіскальних фінансів. Відповідно до такого змісту реальної фінансової системи в її складі виділяють три сектори. Сектор 1. Це чистий фінансовий сектор реальної фінансової системи, в якому процес формування грошових фондів здійснюється на еквівалентній основі у відповідності з дією закону вартості. Чистий фінансовий сектор впливає на переважну частину бізнесу, на населення та частково на державу. Сектор 2. Це квазічістий фінансовий сектор, в якому грошові фонди спочатку формуються не внаслідок здійснення певної підприємницької (комерційної чи виробничої) діяльності, а на позичкової основі в результаті випуску та реалізації цінних паперів (акцій, облігацій і т.п.). Випускати акції та облігації мають право корпорації і держава. Сектор 3. Цей так званий фіскальний (чи податковий) сектор реальної фінансової системи, в якому грошові фонди формуються переважно за рахунок податків. Фіскальний сектор охоплює сферою свого впливу держава та її територіальні органи й реалізує себе у формуванні, по-перше, державної, по-друге, регіонального (обласного), по-третє, місцевого (муніципального) бюджетів як певних грошових фондів доходів і витрат відповідних рівнів державної влади. Співвідношення між цими секторами реальної фінансової системи неоднаково у всіх економіках у різні історичні епохи їх розвитку. У менеджменті за характером і частоті взаємодії із зовнішнім середовищем виділяють два основних типи фінансових систем: закриті і відкриті. Закрита система має жорсткі фіксовані межі, її дії незалежні від середовища, що оточує систему. В умовах директивної економіки була закрита фінансова система внаслідок того, що - Курс валюти був суворо фіксованим; - Власником засобів виробництва, земельної власності, великої нерухомості була держава; - Підприємства могли обмінювати вітчизняну валюту на іноземну в межах встановленого жорсткого плану (планова конвертованість); - Мала місце замкнутість валюти в тому сенсі, що в контрактних договорах - Ціни не виражалися у вітчизняній валюті; - Валютні цінності у великих розмірах могли вивозитися тільки державою, але не громадянами або підприємствами і ін Відкрита фінансова система характеризується досить частим і інтенсивним взаємодією з зовнішнім середовищем. Фінансові ресурси, інформація - це об'єкти обміну з весняній середовищем через проникні межі відкритої системи. Фінанси організаційно-виробничої системи в умовах ринку - це більш відкрита система, ніж в умовах директивної економіки. Відкритість фінансової системи в умовах ринку обумовлена ​​різноманіттям форм власності, зокрема, акціонерною власністю. Таке різноманіття форм власності відкриває можливість створення ряду фінансових інструментів: лізинг, франчайзинг, заставу, іпотека та ін Ця відкритість визначається можливістю вільно продавати і купувати валюту, цінні папери, здійснювати зовнішньоекономічні страхові операції, брати участь у діяльності міжнародних фінансових організацій і т. д. Ступінь відкритості фінансової системи повинна регулюватися в інтересах розвитку економіки країни.