24.Фінансові концепції класичної політекономії (Сміт, Рікардо)

Відповідний внесок у розвиток фінансової науки зробили класики політичної економії А. Сміт і Д. Рікардо. Вони розробили положення, які безпосередньо стосуються сутності фінансів держави, показали, що держава зобов'язана захищати свої кордони, приватну власність і вільну конкуренцію, а фінанси є необхідною матеріальною базою для утримання державного апарату і відображають непродуктивне використання коштів.Позитивним у роботах А. Сміта є обґрунтування поділу витрат на загальнодержавні і місцеві, а також формулювання принципів оподаткування, наприклад таких: податки повинні сплачувати всі відповідно до одержаних доходів; податки повинні бути визначені завчасно; податок повинен сплачуватися у зручний для платника час; стягнення податків повинно бути дешевим. Ці положення є актуальними і сьогодні. Цікавими з позиції практичних фінансів є погляди А. Сміта про обмеження підприємницької діяльності держави.Праці А. Сміта "Дослідження про багатство народів" та Д. Рікадо "Початок політичної економії і оподаткування" сприяли формуванню нових підходів до фінансової теорії і практики, використовувалися у процесі прийняття важливих державних рішень у галузі фінансів.

25.Кейнсіанство і його значення для розвитку фінансової науки

Фінансова теорія Джона Мейнарда Кейнса. Англійський економіст Джон Мейнард Кейнс посідає особливе місце в історії розвитку економічної думки. Його книга "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей", випущена в 1936 р., мала величезний вплив на формування світової економічної думки і розроблення відповідної державної фінансової політики. Теорія Дж. Кейнса формувалася в складних умовах 20-30-х років ХХ ст. Скорочення виробництва і торгівлі, кризове падіння цін призвели до великого напруження всієї світової кредитно-грошової і фінансової систем. Криза спричинила різку пасивність платіжних балансів і дефіцитність державних бюджетів, міжнародний валютний хаос, дефолти - відмови від платежів за міжсоюзницькими боргами, що виникли в роки Першої світової війни.За цих умов потрібен був принципово новий підхід до вирішення проблем, поставлених історією і реаліями економічного розвитку. Дж. Кейнс дуже сміливо заявив, що найбільшими вадами економічного суспільства є його нездатність забезпечити повну зайнятість і розумний розподіл багатства і доходів. Фактично Дж. Кейнс визнав антагоністичні протиріччя між працею і капіталом, виробництвом і споживанням і запропонував способи їх вирішення за допомогою моделі державного втручання.Предметом наукового дослідження за Дж. Кейнсом є вся сукупність економічних відносин. Дж. Кейнс робить висновок, що ринкова економіка достатньою мірою саморегулюватися не може, оскільки цьому заважають психологічні схильності, мотивації, спонуки агентів виробництва, тому потрібне втручання держави. В знаменитій книзі Дж. Кейнса немає навіть терміна "державні фінанси", лише кілька сторінок відведено податковій політиці, так званим "соціальним інвестиціям" і "видаткам, що фінансуються за допомогою позик". Але головна його ідея про необхідність державного втручання для досягнення " ефективного попиту" прямо стосується державних фінансів і фіскальної політики. Цей напрям дослідження капіталістичної економіки визначив на багато років розвиток всієї світової фінансової науки.