32. Що таке національний дохід і як визначити його величину?
НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД частина сукупного суспільного продукту, що залишається після заміщення спожитих у процесі виробництва засобів виробництва, тобто новостворена вартість (як результат затраченої у процесі виробництва новоприкладеної живої праці). Н.ї). є одним із узагальнюючих показників результатів суспільної праці за певний час (як правило, рік). Обчислюють його як різницю між обсягом сукупного суспільного продукту і обсягом матеріальних затрат по всіх галузях виробництва у фактично діючих і порівняльних цінах. Його ще можна визначати як суму всіх доходів за рік у вигляді заробітної плати, промислового і торгового прибутку, процентів на вкладені капітали. Це сума змінного капіталу і додаткової вартості. За натурально-речовою формою Н.о. складається з усієї маси вироблених за рік предметів споживання і тієї частини засобів виробництва, що їх використовують для розширення виробництва та задоволення інших суспільних потреб. Н.д., як і сукупний суспільний продукт, створюється в сфері матеріального виробництва.
1. Кількість праці, затраченої в сфері матеріального виробництва. Чим більше праці витрачається суспільством впродовж року у виробництві, тим більшим є й національний доход. Причому збільшення кількості праці може бути досягнуто: а)шляхом збільшення кількості працюючих у виробництві; б)шляхом продовження робочого дня; в)шляхом підвищення інтенсивності праці.
Перші два шляхи є характерними для країн слаборозвинутих і постсоціалістичних. У країнах високорозвинутих (посткапіталісти-чних) кількість праці, зайнятої у сфері матеріального виробництва, зростає переважно за рахунок підвищення інтенсивності праці.
2. Підвищення продуктивності праці. Це найважливіший фактор зростання національного доходу. Хоча підвищення продуктивності праці не збільшує національний доход у вартісному вираженні3", він зростає в натуральному обсязі, тобто, та ж вартість буде втілюватись у більшій масі різноманітних споживних вартостей.
3. Економія на постійному капіталі. Цей фактор, як і попередній, впливає не на вартісний, а на фізичний (натуральний) обсяг національного доходу.
Приклад. При заданій кількості засобів виробництва (С) на суму 50 млрд.грн. заплановано виробити 100 тис. одиниць суспільного продукту. Припустимо, що в процесі виробництва в результаті більш раціонального використання сировини й матеріалів, інтенси-внішого використання виробничих потужностей витрати постійного капіталу на одиницю продукції були зменшені на 25%. У такому випадку, при заданій кількості постійного капіталу, буде вироблено не 100 тис. одиниць суспільного продукту, а 133,3 тис., отже, більшим буде й національний доход.
38. Дати визначення ринкової трансформації
Ринкова трансформація - процес переходу до ринкової економіки. І навіть не цілком ринкової, а змішаної, бо в світі не існує країн де діє вільний ринок в чистому вигляді.
42. Дати визначення поняттям цінова політика, ринкова конкуренція
Цінова політика — це комплекс економічно зважених заходів щодо встановлення оптимальної ціни на товари і послуги та їх регулювання залежно від пропозиції, регулюючих дій держави.
Ринкова Конкуренція — це економічне змагання, суперництво між учасниками ринку, спрямоване на одержання найбільшої вигоди від використання обмежених ресурсів.
33. Класифікація економічної політики
18. Як би ви визначили основні проблеми економічної політики в Україні на сучасному етапі?
Розглядаючи це питання, необхідно підкреслити, що одним із найважливіших напрямків економічної політики в Україні є процес активного роздержавлення та приватизації. Для цього необхідне утвердження ринкової багатоукладної (змішаної) економіки, що базуватиметься на принципах демократизації власності, створення рівноправних умов для всіх її форм — державної, приватної, колективної.Одним із провідних напрямків економічної політики в Україні є активна банківсько-фінансова, цінова, податкова політика та подолання інфляції. Реформою фінансової системи має бути передбачений реальний поділ фінансової та кредитної систем країни, реальне розмежування фінансів держпідприємств та держбюджету, розробка зведеного балансу фінансових ресурсів держави, децентралізація державних фінансів, розробка заходів для перебудови системи оподаткування в напрямку її подальшої лібералізації і децентралізації і створення на цій основі механізмів стимулювання виробництва, вживання ефективних заходів для налагодження системи вірогідного фінансового обліку, державної звітності та своєчасної сплати податків.Ефективна ринкова економіка може бути створена в Україні тільки на основі стабільно функціонуючої національної грошової системи з чітко діючим механізмом регулювання банківських і фінансових структур. Ось чому надзвичайно важливим заходом стало здійснення восени 1996 р. так довго очікуваної грошової реформи в державі з упровадженням стабільної грошової одиниці — гривні. Проте, щоб ефективно відігравати свою роль, грошова одиниця має базуватися на міцному валютному резерві і наявних товарних ресурсах, конкурентоспроможних на внутрішньому і зовнішньому ринках. Тільки стабільні гроші надійно стимулюватимуть структурне й якісне оновлення економіки держави.Інший бік цього питання — забезпечення стабільної податкової політики. В державі мають бути вжиті радикальні заходи щодо подолання найбільшого зла в національній економіці — масової несплати податків. За існуючими оцінками, державна казна нині недоотримує понад 40 відсотків фінансових ресурсів від податків. Для подолання цього явища має бути створена, передовсім, належна правова база. Потрібно також прийняти, нарешті, закон про декларацію доходів.Сьогодні в умовах надзвичайно глибокої кризи в Україні особливого значення набуває такий напрямок економічної політики, як управління економічними реформами. Глибоке реформування структури державного управління, рішуче підвищення рівня керованості всіма ланками економічного прогресу — одне з найважливіших завдань органів законодавчої та виконавчої влади.