2

ЗМІСТ

ВСТУП.……………………… 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади судового розгляду

кримінальної справи.. …6

1. Суть і значення стадії судового розгляду …6

2. Характеристика загальних положень судового

розгляду у суді першої інстанції …8

РОЗДІЛ 2. Характеристика етапів судового розгляду

кримінального провадження у першій інстанції …12

2.1. Підготовча частина судового засідання …12

2.2. З’ясування обставин справи та перевірка їх доказами.. …13

2.3. Судові дебати.. …24

2.4.Останнє слово обвинуваченого.. …26

2.5. Постановлення та проголошення вироку. …27

ВИСНОВКИ 36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …39

ВСТУП

Ухвалення парламентом нового Кримінального процесуального кодексу України 2012 р. стало однією із знакових подій судово-правової реформи і відправним моментом для подальшого розвитку законодавства. Ціла низка новацій Кодексу стосується організації й функціонування судового процесу. Оскільки актуальність і вчасність дослідження положень КПК 2012 р. не викликає сумнівів, нашим завданням є аналіз законодавчих новел, які стосуються етапів судового розгляду кримінальної справи у суді першої інстанції.

Кримінологічні дослідження свідчать про те, що темпи зростання злочинності у світі випереджають темпи приросту народонаселення. Прогнозується, що ця тенденція збережеться і в майбутньому. Реакцією держави на злочин є покарання, мета якого визначена у ст. 50 Кримінального кодексу України: це не тільки кара, але й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами. Ці завдання, наряду з іншими правоохоронними органами, виконує суд у кримінальному процесі.

Кримінальний процес - це не тільки заснована на законі діяльність органів попереднього розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, але і її чітка система. Найбільш характерними елементами цієї системи є стадії, тобто етапи що змінюють один одного послідовно в процесуальній діяльності, що характеризуються:

• Наявністю конкретних задач, що підкоряються всім задачам кримінального процесу в цілому;

• Колом державних органів і інших осіб, що приймають участь у вирішені задач даної стадії;

• Порядком ( процесуальною формою ) діяльності;

• Характером і формою рішення, що виражає виконання задач даної стадії;

• Встановленими в законі термінами даного етапу процесуальної діяльності.

Незважаючи на те, що з розвитком суспільних відносин змінюються традиційні уявлення про шляхи попередження злочинності, мету і призначення покарання особам, які вчинили злочин, про верховенство права у захисті прав особи, у тому числі у кримінальному судочинстві, саме особистість залишається поза увагою формальних процедур розслідування і судового розгляду кримінальної справи.

Для України, як і для більшості країн світу, проблема зростання рівня злочинності та відновлення почуття безпеки у громадян є вже не просто актуальною, а й нагальною. Від того, чи почуватимуться люди захищеними у своїх громадах, залежить їхній добробут, здоров’я, віра в майбутнє та справедливість.

Встановлюючи, що правосуддя здійснюється виключно судами, законодавець виходить із того, що правовий статус суду, його функції та суворо визначений порядок діяльності створюють такі переваги в забезпеченні правильного застосування правових норм і закріплення законності в країні, які не може мати жодна форма державної діяльності. Приклад цього - кримінальний процес і його одна з основних стадій – судовий розгляд.

Оскільки сучасні каральні способи подолання злочинності не давали бажаних результатів, виникла необхідність переглянути способи реагування суспільства на правопорушення. Акцент був зміщений на потреби конкретних людей – потерпілих, правопорушників, членів громади. При цьому метою правосуддя стало не покарання, а відновлення, зцілення, примирення всіх сторін конфлікту, усунення завданої шкоди та досягнення злагоди в суспільстві. У цьому полягає зміст альтернативних засобів діяльності правосуддя у судовому розгляді справи, які використовуються для посилення захисту прав та інтересів потерпілих, гарантованого відшкодування завданої злочином шкоди. Отже, одним із завдань реформування кримінального процесу стало розширення сфери застосування примирних процедур відновного правосуддя саме в стадії судового розгляду.

Кожна стадія поруч із загальними задачами кримінального процесу, має свої задачі й особливості провадження, а такох проходе певні етапи. Не є виключенням і стадія судового розгляду.

Актуальність проблеми, яку ми розглядаємо, а саме стадію судового розгляду у кримінальному процесі, яка здійснюється поетапно, пояснюється, насамперед, роллю, яку вона відіграє у вирішенні завдань кримінального процесу.

Мета нашого дослідження висвітлити етапи однієї із самих важливих стадій кримінального процесу, а саме стадії судового розгляду.

Відповідно до мети у дослідженні треба вирішити такі завдання:

1. Висвітлити теоретичні засади судового розгляду: сутність, значення даної стадії кримінального провадження, а також її загальні положення.

2. Охарактеризувати етапи судового розгляду кримінального провадження у першій інстанції

Розділ 1.

Теоретичні засади судового розгляду кримінальної справи

1.1.Суть і значення стадії судового розгляду

Згідно зі статтями 62, 124 Конституції України , тільки суд здійснює правосуддя і тільки він може визнати особу винуватою у вчиненні злочину та застосувати до неї покарання відповідно до закону [1].

Питання про винуватість підсудного вирішується судом за результатами судового розгляду кримінальної справи.

Судовий розгляд кримінальної справи є основною (центральною) і найважливішою стадією кримінального процесу, яка настає за стадіями порушення кримінальної справи, розслідування і попереднього розгляду справи суддею. Таке місце стадії судового розгляду визначено, виходячи із завдань, які виконує судовий розгляд, кола питань, що в ньому розглядаються, порядку забезпечення реалізації в судовому розгляді принципів кримінального процесу.

Судовий розгляд відбувається у відкритому судовому засіданні з участю всіх осіб, зацікавлених у результатах справи, а також у присутності публіки. Широке коло учасників судового розгляду і гласність його проведення створюють сприятливі умови для здійснення соціального контролю у судочинстві, в тому числі і за діями та рішеннями органів дізнання і досудового слідства та прокуратури [21, с.108].

У стадії судового розгляду вирішується основне питання - про винуватість обвинуваченого (підсудного) у вчиненні злочину і призначення йому покарання або визнання його невинуватим і виправдання.

Судовий розгляд справи істотно відрізняється від всіх попередніх стадій кримінального процесу і, зокрема, від стадії розслідування, в якій збираються і досліджуються докази, встановлюються істотні для справи обставини, факти. Ці докази можуть бути покладені судом в обґрунтування вироку тільки після перевірки і підтвердження їх у судовому розгляді. Незважаючи на важливе значення дізнання і досудового слідства, розслідування має підготовчий (субсидіарний) характер і його роль в основному полягає в тому, щоб підготувати для судового розгляду всі дані, які необхідні для правильного вирішення справи по суті. Без цієї стадії неможливо вирішити справу в судовому засіданні.

Однак зібрані під час розслідування докази і зроблені висновки не зумовлюють наперед вирішення справи і постановлення вироку. І це тому, що судовий розгляд не полягає у простій перевірці матеріалів попереднього розслідування.

Судовий розгляд - це самостійне дослідження судом всіх необхідних обставин справи, самостійний розгляд усіх необхідних доказів і їх джерел, в дослідженні яких суд не зв’язаний з висновками органів розслідування та прокурора і не обмежений у діях по встановленню дійсних обставин справи і вправі самостійно всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їм правильну правову оцінку, яка може не збігатися з оцін­кою, яку зробили органи розслідування.

Судовий розгляд також - це реалізація всіх принципів кримінального процесу, які гарантують максимальну можливість достовірності результатів дослідження і охорону прав громадян при вирішенні кримінальної справи. Методи дослідження в судовому розгляді інші, ніж методи розслідування. В судовому розгляді обставини справи досліджуються і обговорюються судом і сторонами на підставі гласності, усності, безпосередності і змагальності. Суд може дослідити ті факти і обставини, які органи попереднього розслідування визнали неістотними, дійти висновку про їх істотність і зробити з них відповідні висновки при вирішенні питання щодо винуватості і ступеня відповідальності підсудного. І, навпаки, суд може визнати неістотним те, що слідчий чи прокурор вважали істотним [7, с.463].

Суд може розглянути ті докази, які були відкинуті у попередньому розслідувані як недостовірні, і визнати їх достовірними та обґрунтувати ними свої висновки.

У судовому розгляді відбувається нове дослідження доказів, що були зібрані під час розслідування. Проте у судовому розгля­ді можуть досліджуватися і нові докази, які подано учасниками судового розгляду або витребувано судом. Дослідження доказів у судовому засіданні відбувається за активної участі сторін.

Все, що може мати значення для вирішення справи судом, для постановлення вироку має бути досліджено в судовому розгляді. Суд не може відмовитись від дослідження тієї чи іншої обставини чи доказу тільки тому, що вони вже були досліджені на досудовому розслідуванні і це питання з'ясовані.

Отже, судовий розгляд кримінальної справи складається із сукупності судових дій. Це правила і положення, які діють упродовж всього судового розгляду в кожній справі, що розглядається по першій інстанції. Вони є незмінними, визначають найбільш характерні риси і особливості стадії судового розгляду, відрізняють її від інших стадій кримінального процесу і діють незалежно від того, справа якої категорії розглядається судом.