- •Розміщення і компонування вузла споруд
- •2. Вибір створу гідровузла
- •3. Визначення класу капітальності гідротехнічних споруд
- •4. Земляна гребля
- •4.1 Закладання укосів греблі
- •4.2 Гребінь греблі
- •4.3. Визначення відмітки гребеня
- •Перший розрахунковий випадок.
- •Другий розрахунковий випадок.
- •4.4. Кріплення укосів
- •4.4.1. Верховий укіс
- •4.4.2. Розрахунок бетонного кріплення верхового укосу.
- •4.4.4. Кріплення низового укосу
- •4.5. Дренажне обладнання
- •4.6. Вибір і обґрунтування виду земляної греблі
- •4.6.1. Протифільтраційні пристрої в тілі греблі і її основі
- •4.6.2. Конструкція греблі
- •4.6.3. Побудова греблі на плані
- •4.7. Фільтраційні розрахунки земляних гребель
- •4.7.1. Розрахунок фільтрації через неоднорідну земляну греблю на водонепроникній основі
- •4.8. Розрахунок фільтраційної міцності земляних гребель
- •4.9. Розрахунок стійкості низового укосу
- •5. Водоскидна споруда
- •5.1. Гідравлічний розрахунок водоскиду
- •5.1.1. Башта водоскиду
- •5.1.2. Водовідвідна труба
- •5.1.3. Водобійний колодязь
- •5.2 Відвідний канал
- •Список використаної літератури
4.8. Розрахунок фільтраційної міцності земляних гребель
Перевірка фільтраційної міцності тіла греблі проводиться для перерізу, для якого виконано фільтраційні розрахунки. Щоб оцінити фільтраційну міцность тіла греблі, необхідно перевірити умову:
,
(4,17)
де
-
діючий середній градієнт напору,
-
критичний градієнт, для греблі з дрібного
піску 0,75.
γн – коефіцієнт надійності, γн = 1,1.
Для однорідної греблі значення - знаходиться за залежністю:
,
(4,18)
=
= 0,68
Iset m =0.33≤0,68
Умова виконується, фільтраційна міцність забезпечена.
4.9. Розрахунок стійкості низового укосу
Мета розрахунку – знаходження із можливих поверхонь зсуву найбільш небезпечної, яка характеризується мінімальним відношенням узагальнених граничних реактивних сил опору R до активних зсуваючих сил F. Одержаний в результаті розрахунку мінімальний коефіцієнт стійкості kc не повинен перевищувати значень, які рекомендуються для ІV класу - kc=1,05.
Фізико-механічні характеристики ґрунтів тіла греблі і основи подано в табл. 4.9.
Таблиця 4.9. Фізико-механічні характеристики ґрунтів
Ґрунт |
Щільність ρпр , т/м3 |
Щільність тв. часток ρs , т/м3 |
Пористість п |
Природна вологість |
Повне насичення |
||
С, кПа |
φ˚ |
С, кПа |
φ˚ |
||||
Рослинний |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Супісок |
1,74 |
2,70 |
0,40 |
8,0 |
35 |
3,5 |
20 |
Суглинок |
1,80 |
2,71 |
0,39 |
20,0 |
35 |
10,0 |
19 |
Глина |
2,10 |
2,14 |
0,21 |
80,0 |
42 |
15,0 |
14 |
Викреслюємо в масштабі 1:200 профіль низового укосу, наносимо положення кривої депресії і графічно визначаємо зону небезпечних кривих зсуву.
Графічно визначаємо середній коефіцієнт закладання укосу mtср = 2,5. Через середину усередненого укосу (точка а) проводимо вертикаль, а потім, із цієї точки під кутом 85˚ проводимо пряму довільної довжини. Із точок В і С радіусом R1 (методом засічок) визначаємо положення точки О.
де Rв і Rн – нижнє і верхнє значення радіусів поверхні ковзання, м, які визначаються за формулами: Rн = k1 Hгр , Rв =k2 Hгр .
k1 = 1,65, k2 = 2,90. (табл 4.10 [1]) Значення радіусів відповідно будуть Rв = 2,90×11,285=32,7 м, Rн = 1,65×11,285=18,6 м.
Вибравши на лінії вО довільну точку О1 проводиться крива ковзання радіусу Rk, щоб захопити приблизно половину гребеня і частину підошви основи (Rk =44 м). Область, яка обмежена кривою ковзання, контуром греблі і частиною основи, розбивається на відсіки, шириною кожного в = 0,1Rk = 0,1×44=4,4 м. Відсіки нумеруються. Нумерація відсіків, які розміщені вліво від нульового – позитивна, вправо – негативна.
Для подальших розрахунків складаємо таблицю 4,10
Приведена до висоти сухого ґрунту тіла греблі висота відсіку, яка знаходиться за залежністю
(4.20)
hпр – висота частини відсіку ґрунту, що знаходиться в стані природної вологості, м,
-
частини висот відсіку, які насичені
водою, м,
ρпр – щільність ґрунту тіла греблі природної вологості 1,78 т/м3,
–
щільність
ґрунтів відсіків, насичених водою,
значення яких визначається за залежністю
,
т/м3,
(4.21)
ρs – щільність твердих часток ґрунту, т/м3,
ρw – густина води, т/м3,
е – коефіцієнт пористості: (е = п/(1-п)),
п – пористість ґрунту.
Таблиця 4.11.
Характеристики ґрунтів
Ґрунт |
е |
ρнас |
ρнас / ρпр |
Cередні піски |
0,61 |
1,03 |
0,57 |
Супісок |
0,43 |
1,19 |
0,65 |
Супісок |
0,39 |
1,22 |
0,67 |
В межах тіла обвалення АВСДА на частину насипу діє гідродинамічна сила Ф, кН, значення якої знаходиться за залежністю
Ф=ρg·А1 ·і1=1·9,81·114,27·0,127=142,733 кН,
де А1 – площа масиву обвалення, м2, (А = 114,27 м2).
і – середній градієнт площі А (похил кривої депресії)
i=Δh1 / Δl=2,94/23,09=0,127.
Значення сили Ф =142,733 кН, прикладена вона в центрі тяжіння площі А і направлена паралельно середньому похилу. Віддаль по нормалі до напрямку дії сили Ф від центру ковзання – це плече сили, яке дорівнює r =26,34 м.
Коефіцієнт стійкості знаходиться за залежністю [1,c.35]
Для розрахунків необхідно скористатися таблицею, в якій сума значень hпвcosαtgφ складає Σ2, а сума значень hпвsinα відповідає Σ1, сума значень Σcl-Σ3 і формула буде мати вигляд
Підставивши значення одержимо
Отримане значення kc = 1,13 більше нормативного kн = 1,05 (для споруд IV класу надійності), умова виконується, стійкість низового укосу забезпечення.
